Роберт згадав той день і їх останню зустріч: він так само стояв в аеропорту, а його колишня дружина назавжди відвозила його доньку. З жінками йому завжди не щастило. За всі ці роки він так і не зрозумів їх. Ось і перша дружина залишилася незрозумілою, мабуть, тому й пішла до іншого чоловіка. Варто було тільки подумати про це, як біль спогадів, немов гострим ножем, різнув серце. Адже дружина тоді не просто пішла від нього, не просто зрадила і проміняла на іншого, вона в буквальному сенсі позбавила його дитини. Але ж він любив свою дівчинку понад життя! Ось саме тому, виключно заради щастя доньки, він і погодився на відмову від батьківських прав для її удочеріння новим чоловіком матері.

— Тетяна Олійник

Назавжди