Вогник - чарівний котик. Він здатний рятувати дітей, даруючи своє світло. Але чим більше він допомагає, тим слабкішим стає сам.
Коли біда стається з його найкращим другом, Вогник ані секунди не роздумує...

Оповідання-фіналіст у конкурсі "Котики Forever"

Що робити, якщо батько ставиться до тебе як до капіталу, який можна вигідно вкласти? Шукати шляхи, щоб уникнути ненависної долі.
Чи заслуговуєш ти на чиюсь любов, якщо навіть рідному батькові не потрібна? Не спробуєш – не дізнаєшся.
Чи зневіришся, коли не пощастило? Кохання варто будь-яких старань і зусиль.
Але наскільки тебе вистачить, якщо його вірність іншій дівчині – єдина чеснота, що притягує тебе до нього?

Я жив як усі. Ходив на пари. Підробляв. Танцював. Любив дивитися фільми та серіали. Змирився зі своєю професією і навіть уявляв, як до кінця життя буду сидіти в офісі, вирішувати спущені мені зверху завдання, прокладати маршрути і думати, як логічніше, раціональніше і дешевше перемістити вантаж або пасажира з пункту А в пункт Б. Але варто було усвідомити, в якому нудному світі ми живемо – без магії, без чарівництва, без пригод, – і тут як почалося...

Її життя — ніби довгий кадр без монтажу: красиво, рівно, але ніби не про неї. Усе змінюється, коли вона дозволяє собі почути — що всередині порожньо.
Це не історія великого вибуху, а повільного світла, яке пробивається крізь стіни.
І про тремтіння моменту, коли вперше не відводиш очей — від себе.

Анотація:

Вони — різні. Мама-студентка, онліфанщиця й копірайтерка-філософка. Вони п’ють вино, обговорюють свої сексуальні пригоди, рейтингують колишніх і випадково створюють культ. Вони і багато таких, як вони.
Це не просто жіноча дружба — це група і чат під назвою "Клуб невдоволених жінок", де сором і правда більше не сваряться.
А ще — старший чоловік із подкастом і руками, які знають, що роблять.
І випадкові виступи, які стають маніфестами.

Він виріс із грибка на Дихаючій стіні, там, де мертві ще мають голос, а скелетики дзвонять дзвіночками.
У нього нема слів, але є страх, є любов, і є одне хобі — складати скелетів.
Це історія про втрату, про сміх серед трун і про те, як навіть спори можуть прорости в нове життя.
Іноді наймовчазніші герої говорять голосніше за всіх.
Бідаха — це щирість, це відвага через страх, це самопожертва за свою мрію.
Бідаха — це ти, коли ніхто не бачить.

Оповідання в жанрі химерного фентезі — суміш зворушливого, моторошного і трохи безглуздого.

У зал увійшов високий, статний чоловік із міцною статурою та акуратно підстриженою бородою. Його звали Степан — наречений Аліни.
У ту мить для Ані ніби перевернувся світ: вона побачила перед собою красивого чоловіка, який мав стати чоловіком її сестри. Серце закалатало, а погляд мимоволі зупинився на ньому.
Подруги, що сиділи поруч, одразу помітили реакцію Ані. Їхні очі перезирнулися між собою — у повітрі зависла тиша, наповнена здивуванням і передчуттям подій, які ще тільки мали розгорнутися.

***
Аліна ніжно обійняла сестру, підтримуючи її. Вона навіть не здогадувалася, що її наречений уже дивиться на іншу… і що в її житті з’являється невидима суперниця.

Звичного світу більше не існує. Людство, охоплене жагою до прогресу, майже винищило себе. Міста зруйновані, технології зникли, а мільярди людей загинули від стихій та хвороб. Дітей-сиріт, які втратили батьків, виселяють до ізольованих міст — Колоній. Ріка все життя живе в одній з десяти таких Колоній, де існують суворі правила: підкорятися Дорослим, працювати, вчитися, не тікати. Вона знає, що діти, у яких є батьки, ніколи не потрапляють до Колонії. Але одного разу щось іде не так...
Коли Ріка зустрічає загадкових новоприбулих, її звичний світ всього за кілька днів перевертається догори дриґом. Вона намагається дізнатися правду про своє минуле й майбутнє. Але чи зможе вона розкрити всі таємниці та змінити свою долю? І чи вистачить їй сил, щоб захистити тих, кого вона любить?