Я зустріла його на найскладнішому завданні з усіх, що довелося виконувати. Від чіткого дотримання інструкцій та правил залежить не тільки успіх моєї місії, але й життя. Він всього лише раб, що волею долі потрапив в моє розпорядження. Як вчинити, коли перед очима страждає реальна, жива людина? Що робити, якщо слідувати інструкціям стає занадто складно? Адже я теж жива людина.
Я потрапив до неї безправним рабом, що майже забув себе. Шість нескінченних років мріяв лише про свободу, але з Тарину втекти неможливо. У світі... (повна анотація всередині)

Він зламає її.
Вона — знищить його правила.
Один погляд — і між ними спалахує те, що не мало статися.
Не кохання. Не пристрасть. Щось небезпечніше.
Він контролює все у своєму житті.
Вона — не дозволяє контролювати себе.
Це не історія про почуття.
Це гра на межі — де кожен дотик як постріл, кожне слово як провокація.
Вона давно не відчувала себе живою.
Він не пробачає слабкості.
І вони обидва занадто вперті, щоб зупинитися.
Коли бажання стає сильнішим за розум — хтось обов’язково заплатить.
Питання лише в тому: хто впаде першим?

Він – вищий демон, чиє ім’я колись змушувало людство здригатися від жаху. Могутній, нездоланний і… геть безсилий. За зухвалу спробу скинути голову Ради вищих демонів його заслали у світ смертних – найгірше з можливих покарань. Тепер шлях додому йому може відкрити лише одна душа. Та сама – нестерпно чиста, світла й по-дитячому добра…
Вона втратила майже все: дах над головою, кохання та родину. Все, що було дорогим, перетворилося на попіл за один день. Тепер єдиним сенсом її життя стала обіцянка, дана рідній людині: відродити сімейну справу.
Одна-єдина зустріч на мосту змінить життя обох. Але чи на краще? І чи справді все є таким, яким видається на перший погляд, коли за справу береться вигнанець із пекла, що звик дивитися на світ із висоти своїх тисячоліть?