Чи кохала я колись? Вже не пам’ятаю, це було давно. Чи кохала я колись його? Не знаю, завжди подобалося в ньому те, що він божеволів від мене. Чи могло це стати причиною, через яку в нас нічого не вийшло? Авжеж, ні. Його почуттів вистачило би на нас обох. Навіть на десятьох вистачило би, якщо б це було необхідно. Чи бажала я його? Абсолютно. Більше за все на світі. Що тоді сталося? Чому вогонь, який ти так майстерно контролюєш, спалив не тільки твоє майбутнє, а й зламав долю багатьох інших? Бо це вогонь. Його сутність нікому не змінити. Це не відповідь, і ти це знаєш. То, що сталося, відьмо? Чому вас змогла розлучити смерть? Саме в цьому мені і потрібно розібратися.

У всій нескінченності світів нема такого, де б не було міфів і легенд. Або хоча б маленької казки про принца, який завітав до вікна торговки на ринку запропонувати свою руку та серце. Але може все це їй лише наснилося?
Сни не беруться з нічого - вони живляться людською уявою, яка може почути рев тисячорічного дракона у завиванні вітру в пічній трубі і побачити пегаса з героєм на спині в зефірних хмаринках на заході сонця.
Серед Черлених гір причаїлось одне невелике місто де оживають міфи, а легенди приходять на чай один до одного. В ньому пророцтва і таємниці переплітаються зі снами і підступною правдою. Разом з горами оживає магія.
Вона довго спала за ширмою забуття. Може вже прийшов час прокидатися?

Він виріс із грибка на Дихаючій стіні, там, де мертві ще мають голос, а скелетики дзвонять дзвіночками.
У нього нема слів, але є страх, є любов, і є одне хобі — складати скелетів.
Це історія про втрату, про сміх серед трун і про те, як навіть спори можуть прорости в нове життя.
Іноді наймовчазніші герої говорять голосніше за всіх.
Бідаха — це щирість, це відвага через страх, це самопожертва за свою мрію.
Бідаха — це ти, коли ніхто не бачить.

Оповідання в жанрі химерного фентезі — суміш зворушливого, моторошного і трохи безглуздого.

Над морем спалахнув багряний світанок. Цей зловісній знак не дарма з’явився в небі після негоди. До берегів міста принесло порожній корабель. Але куди поділася вся команда?
В таких випадках, бувалі морські вовки кажуть, що русалки влаштували собі кривавий бенкет і втопили моряків під час шторму. За легендами, в цьому місті жила відьма, в яку закохався злостивий бог вітру. Аби позбутися зазіхань, вона сховалась в морі. З того часу, кожної повні вона з сестрами русалками виходять з глибин, щоб зібрати людські жертви. Можна подумати, що це пусті балачки або інтриги воюючих кланів, якби не містичний амулет, який почав реагувати на магію. Свято Всіх мертвих обіцяє бути дуже цікавим.
Алхімік з друзями змушені розкрити таємничу долю “Щасливчика” та його команди. Звичайно, якщо вони виживуть.

Після великої трагедії в особистому житті, головна героїня Ляна переїжджає до будинку у Богом забутому селі на Галичині. Дівчина намагається почати все спочатку, сподіваючись віднайти душевний спокій в глибинці. Проте одразу після переїзду вона зіштовхується з дивними та незрозумілими подіями. У будинку чуються кроки та дитячий плач. Невдовзі Ляна стає свідком дивного язичницького обряду посеред ночі в лісі. Сусідка попереджає її про те, що виходити після заходу сонця надвір небезпечно і наполягає на тому, щоб Ляна закривала камін. Дівчина не надає значення словам дивної жінки і вже наступної ночі розуміє, що поруч з нею в ліжку є ще хтось…

Кажуть, вогонь не забуває тих, кого забрав. У XVIII столітті у звичайному селі на Поділлі за нез’ясованих обставин гине породистий кінь місцевого шляхтича, і це коштує життя молодій знахарці.
У XXI столітті під капотом розкішного авто чекають свого часу сотні кінських сил, а в елітному ліцеї зустрічаються двоє, чия історія колись була перервана рукою ката.
Чи стане вогонь цього разу світлом для їхнього кохання, чи він лише чекає нагоди завершити те, що розпочав три століття тому?