Чи кохала я колись? Вже не пам’ятаю, це було давно. Чи кохала я колись його? Не знаю, завжди подобалося в ньому те, що він божеволів від мене. Чи могло це стати причиною, через яку в нас нічого не вийшло? Авжеж, ні. Його почуттів вистачило би на нас обох. Навіть на десятьох вистачило би, якщо б це було необхідно. Чи бажала я його? Абсолютно. Більше за все на світі. Що тоді сталося? Чому вогонь, який ти так майстерно контролюєш, спалив не тільки твоє майбутнє, а й зламав долю багатьох інших? Бо це вогонь. Його сутність нікому не змінити. Це не відповідь, і ти це знаєш. То, що сталося, відьмо? Чому вас змогла розлучити смерть? Саме в цьому мені і потрібно розібратися.

Novum Initium (Новий Початок)
У тіні ще не розгорнутого бунту, Люцифер готує ґрунт для повстання, здатного похитнути владу Небес. Викрадення Предводительки Небесного Війська стає ключовим моментом у його великому задумі.
Після запеклих боїв Світла і Темряви, двоє смертних не підозрюють, що саме від них залежатиме подальше процвітання Пекла. Їхні історії переплітаються з фатальними рішеннями істот, чия сила начебто безмежна, та насправді ще більш уразлива перед сумнівом і спокусою.
Це перший крок до правди, за яку доведеться платити. І лише той, хто втримається між тягою до світла і спокусою перед тінню — отримає право на Новий Початок.

— Можна я увійду?

Доріан, що сидить у кріслі, в кімнаті з заглушеними шторами, в абсолютній темряві, навіть не повернув голову. Наступної секунди він таки заговорив:

— Роби що забажаєш.

— Що з настроєм? — чоловік перетнув кімнату за кілька кроків і відчинив вікно.

Доріан заплющив очі і вилаявся.

— Невже спалахнув? - Він усміхнувся і взяв хлопця за підборіддя:

— Прекрасний. Не хмурся, Доріан. Твоє нове обличчя – надто дороге задоволення. Ти не мусиш його псувати.