Тиша між світами
Вона мріє почати життя спочатку. Самостійно. Тихо. Без зайвих людей і без минулого, про яке майже нічого не пам'ятає.
Але перше, кого вона зустрічає у своєму новому домі, — дівчина на ім'я Емма.
Амелія не знає, хто вона і звідки взялася. Емма теж не може пояснити, чому опинилася саме тут.
А потім у їхньому житті з'являється Естер.
Троє дівчат, один старий будинок і безліч запитань, на які не існує простих відповідей.
Між світом живих і тих, хто вже не може до нього повернутися, є межа.
Але що станеться, якщо хтось навчиться її переступати?
І чому саме Амелія може бачити тих, кого більше ніхто не бачить?
Анотація:
У вісімнадцять років Амелія нарешті залишає дитячий будинок і повертається до батьківського дому, який отримала у спадок.
Вона мріє почати життя спочатку. Самостійно. Тихо. Без зайвих людей і без минулого, про яке майже нічого не пам'ятає.
Але перше, кого вона зустрічає у своєму новому домі, — дівчина на ім'я Емма.
Амелія не знає, хто вона і звідки взялася. Емма теж не може пояснити, чому опинилася саме тут.
А потім у їхньому житті з'являється Естер.
Троє дівчат, один старий будинок і безліч запитань, на які не існує простих відповідей.
Між світом живих і тих, хто вже не може до нього повернутися, є межа.
Але що станеться, якщо хтось навчиться її переступати?
І чому саме Амелія може бачити тих, кого більше ніхто не бачить?
Ті, що відчувають біль
Та за межами міста є місце, про яке не знає майже ніхто.
Будинок, де живуть люди, яких суспільство назвало небезпечними. Тут немає ґрат чи кайданів. Є лише правила, безпека і можливість залишитися — або піти.
Нора не вважає себе суддею. Вона просто не хоче, щоб ті, хто вже одного разу завдав комусь болю, зробили це знову.
Одного вечора на її шляху з'являється дівчина з ножем у руці та кров'ю на одязі.
Нора забирає її із собою.
Але ніхто не знає, що сама Нора колись була Евелін Вейл — дівчиною, яка виросла там, де свобода була лише словом.
І, можливо, саме тому вона так добре знає, як виглядає клітка.
Навіть якщо її двері можна відчинити.
Анотація:
Нора Беннет веде звичайне життя. У неї є донька, кохана людина, дім і робота.
Та за межами міста є місце, про яке не знає майже ніхто.
Будинок, де живуть люди, яких суспільство назвало небезпечними. Тут немає ґрат чи кайданів. Є лише правила, безпека і можливість залишитися — або піти.
Нора не вважає себе суддею. Вона просто не хоче, щоб ті, хто вже одного разу завдав комусь болю, зробили це знову.
Одного вечора на її шляху з'являється дівчина з ножем у руці та кров'ю на одязі.
Нора забирає її із собою.
Але ніхто не знає, що сама Нора колись була Евелін Вейл — дівчиною, яка виросла там, де свобода була лише словом.
І, можливо, саме тому вона так добре знає, як виглядає клітка.
Навіть якщо її двері можна відчинити.
Поки не охолоне чай
У кожного з них своє життя, свої маленькі проблеми, мрії, сумніви та моменти радості. Хтось намагається почати все спочатку. Хтось вчиться відпускати минуле. Хтось нарешті дозволяє собі те, про що давно мріяв.
Але є дещо незмінне — вони завжди знаходять час одне для одного.
Це п'ять окремих історій про дружбу, життя, випадкові зустрічі, теплі розмови та маленькі моменти, з яких насправді й складаються найважливіші спогади.
А коли закінчиться остання історія, вони знову зустрінуться за одним столиком.
Бо де б не занесло життя, завжди добре знати, що тебе хтось чекає.
Поки не охолоне чай.
Анотація:
П'ятеро друзів. П'ять історій. І безліч звичайних вечорів, які чомусь хочеться запам'ятати.
У кожного з них своє життя, свої маленькі проблеми, мрії, сумніви та моменти радості. Хтось намагається почати все спочатку. Хтось вчиться відпускати минуле. Хтось нарешті дозволяє собі те, про що давно мріяв.
Але є дещо незмінне — вони завжди знаходять час одне для одного.
Це п'ять окремих історій про дружбу, життя, випадкові зустрічі, теплі розмови та маленькі моменти, з яких насправді й складаються найважливіші спогади.
А коли закінчиться остання історія, вони знову зустрінуться за одним столиком.
Бо де б не занесло життя, завжди добре знати, що тебе хтось чекає.
Поки не охолоне чай.
Зоряне сяйво
У них вона бачить дивний світ, якого не існує в реальності. Незнайомі місця, незвичних людей, дивні події — усе це щоночі здається їй настільки справжнім, що після пробудження вона ще довго пам'ятає кожну деталь.
А потім одного дня у її реальності з'являються двері.
Двері, яких не було ще хвилину тому.
І бачить їх лише Еліс.
За ними — той самий світ, який вона бачила уві сні.
Тепер їй доведеться дізнатися, чому саме вона бачила його раніше, хто живе по той бік дверей і чому цей світ знає про неї набагато більше, ніж вона сама.
Можливо, деякі сни — це не вигадка.
Можливо, вони просто чекають, коли ти прокинешся.
Анотація:
Еліс звикла до своїх снів.
У них вона бачить дивний світ, якого не існує в реальності. Незнайомі місця, незвичних людей, дивні події — усе це щоночі здається їй настільки справжнім, що після пробудження вона ще довго пам'ятає кожну деталь.
А потім одного дня у її реальності з'являються двері.
Двері, яких не було ще хвилину тому.
І бачить їх лише Еліс.
За ними — той самий світ, який вона бачила уві сні.
Тепер їй доведеться дізнатися, чому саме вона бачила його раніше, хто живе по той бік дверей і чому цей світ знає про неї набагато більше, ніж вона сама.
Можливо, деякі сни — це не вигадка.
Можливо, вони просто чекають, коли ти прокинешся.
Під небом чужого світу
Та чим далі вона заходить, тим більше розуміє: минуле приховує набагато більше, ніж їй розповідали. Дивні незнайомці, давні таємниці, загадкові символи й люди, які готові віддати життя за правду, змушують її сумніватися в усьому, що вона вважала реальністю.
Кожна відповідь породжує нові запитання. А істина може виявитися небезпечнішою, ніж будь-яка магія.
Бо іноді найстрашніше — не те, що ховається в темряві, а те, що роками приховували від тебе.
Анотація:
Після трагічних подій Аліса змушена залишити дім і вирушити в подорож, яка змінить її назавжди.
Та чим далі вона заходить, тим більше розуміє: минуле приховує набагато більше, ніж їй розповідали. Дивні незнайомці, давні таємниці, загадкові символи й люди, які готові віддати життя за правду, змушують її сумніватися в усьому, що вона вважала реальністю.
Кожна відповідь породжує нові запитання. А істина може виявитися небезпечнішою, ніж будь-яка магія.
Бо іноді найстрашніше — не те, що ховається в темряві, а те, що роками приховували від тебе.
Потяг, який прибуває опівночі
Після смерті жінки, яку Марта Ворон усе життя вважала матір’ю, дівчина знаходить дивну записку:
«Не сідай у потяг о 00:17. Навіть якщо пасажиром буде людина, за якою ти сумувала все життя».
Марта не збиралася вірити дивним попередженням. Аж поки тієї ночі не побачила у вікні потяга свою мертву матір.
А незнайомий провідник назвав її чужим ім’ям — Еліанна.
Кажуть, цей потяг повертає втрачене, але кожна відповідь має свою ціну. Його пасажири приховують таємниці, а минуле Марти сповнене спогадів, яких не повинно існувати.
Що, якщо найстрашніша таємниця — не те, що з нею сталося, а те, ким вона була до того, як забула?
Деякі потяги повертають утрачене. Інші забирають останнє.
Анотація:
О 00:17 на покинуту станцію прибуває потяг, якого не повинно існувати.
Після смерті жінки, яку Марта Ворон усе життя вважала матір’ю, дівчина знаходить дивну записку:
«Не сідай у потяг о 00:17. Навіть якщо пасажиром буде людина, за якою ти сумувала все життя».
Марта не збиралася вірити дивним попередженням. Аж поки тієї ночі не побачила у вікні потяга свою мертву матір.
А незнайомий провідник назвав її чужим ім’ям — Еліанна.
Кажуть, цей потяг повертає втрачене, але кожна відповідь має свою ціну. Його пасажири приховують таємниці, а минуле Марти сповнене спогадів, яких не повинно існувати.
Що, якщо найстрашніша таємниця — не те, що з нею сталося, а те, ким вона була до того, як забула?
Деякі потяги повертають утрачене. Інші забирають останнє.
Подаруй мені тишу
Звичайне життя Аліни змінюється після випадкової зустрічі з безхатьком. Вона лише хотіла допомогти незнайомцеві, простягнувши йому трохи грошей, але натомість отримала дивний дар — здатність читати думки інших людей.
Тепер усмішки приховують те, про що ніхто не наважується сказати вголос, а звичайні розмови перетворюються на справжнє випробування. Адже не кожна правда приносить полегшення, і не кожна таємниця повинна бути розкрита.
Та чому незнайомець віддав свій дар саме їй? І чи можливо знайти спокій, коли в голові постійно звучать чужі голоси?
Іноді один добрий вчинок здатен змінити ціле життя.
Навіть якщо ти зовсім цього не планувала.
Анотація:
А що, як одного дня ти почнеш чути те, чого ніколи не мала чути?
Звичайне життя Аліни змінюється після випадкової зустрічі з безхатьком. Вона лише хотіла допомогти незнайомцеві, простягнувши йому трохи грошей, але натомість отримала дивний дар — здатність читати думки інших людей.
Тепер усмішки приховують те, про що ніхто не наважується сказати вголос, а звичайні розмови перетворюються на справжнє випробування. Адже не кожна правда приносить полегшення, і не кожна таємниця повинна бути розкрита.
Та чому незнайомець віддав свій дар саме їй? І чи можливо знайти спокій, коли в голові постійно звучать чужі голоси?
Іноді один добрий вчинок здатен змінити ціле життя.
Навіть якщо ти зовсім цього не планувала.
Сад, у якому достигає щастя
Нора Вишневська ніколи не мріяла про велике місто, блискучу кар'єру чи життя, від якого захоплює подих. Вона просто хотіла бути щасливою. Але роки минали, чужі очікування ставали важливішими за власні бажання, а мрії вперто залишалися десь у далекому «колись».
Тому, коли доля несподівано дарує їй старий будинок у маленькому містечку Вербове, Нора вирішує ризикнути.
На неї чекають блакитні віконниці, яблуні, які давно потребують догляду, сад, що перетворився на справжні джунглі, та ґанок із підозрілою третьою дошкою. А ще — кухня, у якій можна пекти пироги, навіть якщо перші кілька спроб закінчаться не зовсім так, як планувалося.
Анотація:
Іноді, щоб почати нове життя, достатньо старого будинку, зарослого саду й чашки гарячого чаю.
Нора Вишневська ніколи не мріяла про велике місто, блискучу кар'єру чи життя, від якого захоплює подих. Вона просто хотіла бути щасливою. Але роки минали, чужі очікування ставали важливішими за власні бажання, а мрії вперто залишалися десь у далекому «колись».
Тому, коли доля несподівано дарує їй старий будинок у маленькому містечку Вербове, Нора вирішує ризикнути.
На неї чекають блакитні віконниці, яблуні, які давно потребують догляду, сад, що перетворився на справжні джунглі, та ґанок із підозрілою третьою дошкою. А ще — кухня, у якій можна пекти пироги, навіть якщо перші кілька спроб закінчаться не зовсім так, як планувалося.
По інший бік мовчання
Цикл «За межами видимого». Книга друга.
Іноді життя продовжується так, ніби нічого не змінилося. Люди усміхаються, будують плани, бережуть тих, хто їм дорогий, і намагаються не озиратися назад.
Але навіть найщиріше мовчання не здатне назавжди приховати все, що залишилося невимовленим.
Аліса давно зрозуміла, що світ набагато складніший, ніж здається на перший погляд. Та чи можна по-справжньому рухатися вперед, якщо деякі відповіді досі залишаються позаду?
Попереду — нові зустрічі, непрості рішення та моменти, після яких уже ніщо не буде зовсім таким, як раніше.
Адже іноді найважливіше починається саме там, де закінчуються слова.
Анотація:
По інший бік мовчання
Цикл «За межами видимого». Книга друга.
Іноді життя продовжується так, ніби нічого не змінилося. Люди усміхаються, будують плани, бережуть тих, хто їм дорогий, і намагаються не озиратися назад.
Але навіть найщиріше мовчання не здатне назавжди приховати все, що залишилося невимовленим.
Аліса давно зрозуміла, що світ набагато складніший, ніж здається на перший погляд. Та чи можна по-справжньому рухатися вперед, якщо деякі відповіді досі залишаються позаду?
Попереду — нові зустрічі, непрості рішення та моменти, після яких уже ніщо не буде зовсім таким, як раніше.
Адже іноді найважливіше починається саме там, де закінчуються слова.
Бюро загублених прощань
Кажуть, що після смерті люди залишаються поруч, якщо за життя не встигли сказати чогось важливого. Іноді їхні останні слова перетворюються на листи. А деякі листи знаходять адресатів навіть через десятиліття.
Міра Вейл ніколи не вірила в подібні казки. Аж поки не успадкувала від бабусі маленьке бюро на тихій вуличці, де опівночі в поштовій скриньці почали з’являтися листи від померлих.
Тепер на неї чекають чужі таємниці, незвичайні доручення, привид із непростим характером і загадковий помічник, який поводиться так, ніби знає Міру набагато довше, ніж вона його.
А ще — лист, написаний її власним почерком.
Він датований майбутнім і містить попередження, якого Міра не може зрозуміти. Чому вона не повинна відчиняти двері за дзеркалом? Хто насправді була її бабуся?
Анотація:
Бюро загублених прощань
Кажуть, що після смерті люди залишаються поруч, якщо за життя не встигли сказати чогось важливого. Іноді їхні останні слова перетворюються на листи. А деякі листи знаходять адресатів навіть через десятиліття.
Міра Вейл ніколи не вірила в подібні казки. Аж поки не успадкувала від бабусі маленьке бюро на тихій вуличці, де опівночі в поштовій скриньці почали з’являтися листи від померлих.
Тепер на неї чекають чужі таємниці, незвичайні доручення, привид із непростим характером і загадковий помічник, який поводиться так, ніби знає Міру набагато довше, ніж вона його.
А ще — лист, написаний її власним почерком.
Він датований майбутнім і містить попередження, якого Міра не може зрозуміти. Чому вона не повинна відчиняти двері за дзеркалом? Хто насправді була її бабуся?
Смерті потрібна хороша історія
Виявляється, у Бога Смерті є досить незвичайне захоплення.
Він колекціонує книги.
І не абиякі, а мої.
На жаль, я припустилася однієї жахливої помилки: померла, так і не завершивши свою найпопулярнішу книжкову серію.
Здавалося б, у Смерті є набагато важливіші справи. Але, схоже, незакінчений фінал — одна з тих речей, із якими він не готовий миритися.
Тож він повернув мене до життя.
Тепер у мене є новий дім, величезна бібліотека й одна незвичайна умова мого другого шансу: я повинна жити під його дахом і щовечора читати йому вголос.
Звучить нескладно, правда?
Якби не одне маленьке уточнення: мій новий господар — безсмертна істота з неабияким почуттям гумору, дивний
Анотація:
Померти на Геловін не входило в мої плани. Як і прокинутися в будинку самого Бога Смерті.
Виявляється, у Бога Смерті є досить незвичайне захоплення.
Він колекціонує книги.
І не абиякі, а мої.
На жаль, я припустилася однієї жахливої помилки: померла, так і не завершивши свою найпопулярнішу книжкову серію.
Здавалося б, у Смерті є набагато важливіші справи. Але, схоже, незакінчений фінал — одна з тих речей, із якими він не готовий миритися.
Тож він повернув мене до життя.
Тепер у мене є новий дім, величезна бібліотека й одна незвичайна умова мого другого шансу: я повинна жити під його дахом і щовечора читати йому вголос.
Звучить нескладно, правда?
Якби не одне маленьке уточнення: мій новий господар — безсмертна істота з неабияким почуттям гумору, дивний
Кімната,якої немає
У спадок від незнайомця їй дістався старий будинок. Вона ніколи не бачила його власника й не розуміє, чому він обрав саме її.
Разом із ключами вона отримує три дивні правила:
Не відчиняти двері на третьому поверсі після опівночі.
Не відповідати, якщо хтось кличе її голосом матері.
Не вірити датам у старих листах.
Спочатку це здається безглуздим жартом. Аж поки однієї ночі за зачиненими дверима вона не чує власний голос, який благає її не заходити.
Наступного ранку в її кишені знаходиться ключ, якого вона ніколи не брала.
Відтоді будинок починає відкривати свої таємниці. Старі листи суперечать одне одному, спогади здаються чужими, а заборонена кімната ніби знає про неї більше, ніж вона сама.
Що приховує цей будинок? Чому її обрали спадкоємицею? І що, як найстрашні
Анотація:
Кімната, якої немає
У спадок від незнайомця їй дістався старий будинок. Вона ніколи не бачила його власника й не розуміє, чому він обрав саме її.
Разом із ключами вона отримує три дивні правила:
Не відчиняти двері на третьому поверсі після опівночі.
Не відповідати, якщо хтось кличе її голосом матері.
Не вірити датам у старих листах.
Спочатку це здається безглуздим жартом. Аж поки однієї ночі за зачиненими дверима вона не чує власний голос, який благає її не заходити.
Наступного ранку в її кишені знаходиться ключ, якого вона ніколи не брала.
Відтоді будинок починає відкривати свої таємниці. Старі листи суперечать одне одному, спогади здаються чужими, а заборонена кімната ніби знає про неї більше, ніж вона сама.
Що приховує цей будинок? Чому її обрали спадкоємицею? І що, як найстрашні
Тінь на твоїй шкірі
Він не пам'ятає свого імені, але пам'ятає, як пахне її шкіра. Він не може лишити слідів на її тілі, але залишає слід у її серці. Кожен її дотик до полотна повертає йому шматочок пам'яті — і наближає до зникнення.
Щоб врятувати його, Софія має знайти ім'я художника, який створив цю красу. Але що вона готова віддати за те, щоб утримати чоловіка, який існує лише між світанком і тінню?
Це історія про кохання, яке не має права на існування. Про дотики, що не лишають слідів, але розривають душу. Про вибір між пам'яттю та пристрастю — і про те, що справжня магія народжується не в фарбах, а в серці.
Анотація:
Вона реставрує старі картини, повертаючи їм життя. Але одне полотно змінює все — з його глибини щоночі виходить чоловік, народжений пензлем і приречений на забуття.
Він не пам'ятає свого імені, але пам'ятає, як пахне її шкіра. Він не може лишити слідів на її тілі, але залишає слід у її серці. Кожен її дотик до полотна повертає йому шматочок пам'яті — і наближає до зникнення.
Щоб врятувати його, Софія має знайти ім'я художника, який створив цю красу. Але що вона готова віддати за те, щоб утримати чоловіка, який існує лише між світанком і тінню?
Це історія про кохання, яке не має права на існування. Про дотики, що не лишають слідів, але розривають душу. Про вибір між пам'яттю та пристрастю — і про те, що справжня магія народжується не в фарбах, а в серці.
Те, що залишилося від казки
Але її сусіди — зовсім не звичайні люди! Домовиця Настасія, водяна Калина та русалки Вишена й Марина мають власні плани на цей затишний будинок. І, схоже, місця вистачить усім!
Попереду — знайомство з сучасним світом, кумедні пригоди, несподівана дружба та магія українських легенд.
Та є одна таємниця: Весна не пам'ятає, ким була раніше. А ліс пам'ятає все…
Чи готова вона дізнатися правду про себе?
Анотація:
Колись вона була мавкою. Тепер її звуть Весна, і вона живе звичайним, наскільки це можливо, життям у будинку посеред лісу. Збирає лікарські трави, ягоди й гриби, продає їх у найближчому селі та насолоджується спокоєм.
Але її сусіди — зовсім не звичайні люди! Домовиця Настасія, водяна Калина та русалки Вишена й Марина мають власні плани на цей затишний будинок. І, схоже, місця вистачить усім!
Попереду — знайомство з сучасним світом, кумедні пригоди, несподівана дружба та магія українських легенд.
Та є одна таємниця: Весна не пам'ятає, ким була раніше. А ліс пам'ятає все…
Чи готова вона дізнатися правду про себе?
Кров і Пристрасть
Вона щойно створила анкету на сайті для пошуку інтимних зустрічей. Це було дико, соромно і збудливо водночас. Після того як Марк, її колишній, сказав їй, що її тягнуть до жінок — це «хвороба» і «ненормально», вона вирішила: досить .
— Життя одне, — прошепотіла вона. — Я хочу спробувати все.
Вона написала:
Кетрін, 30 років. Бісексуальна. Шукаю пару для дослідження своєї сексуальності. Хочу спробувати щось нове. Без зобов'язань, але з повагою.
Привіт, Кетрін. Ми — Даміан та Ізабелла. Шукаємо третю для наших ігор. Ти здаєшся нам цікавою. Хотіли б познайомитися ближче. Можемо зустрітися у нас вдома. Що скажеш?
Анотація:
Кетрін дивилася на екран ноутбука, і її пальці тремтіли.
Вона щойно створила анкету на сайті для пошуку інтимних зустрічей. Це було дико, соромно і збудливо водночас. Після того як Марк, її колишній, сказав їй, що її тягнуть до жінок — це «хвороба» і «ненормально», вона вирішила: досить .
— Життя одне, — прошепотіла вона. — Я хочу спробувати все.
Вона написала:
Кетрін, 30 років. Бісексуальна. Шукаю пару для дослідження своєї сексуальності. Хочу спробувати щось нове. Без зобов'язань, але з повагою.
Привіт, Кетрін. Ми — Даміан та Ізабелла. Шукаємо третю для наших ігор. Ти здаєшся нам цікавою. Хотіли б познайомитися ближче. Можемо зустрітися у нас вдома. Що скажеш?
Наречена останнього прокляття
Коли смертельне прокляття вражає її молодшу сестру, Еліанора Вейл вирушає до замку, щоб укласти угоду з його загадковим господарем.
Морвен обіцяє врятувати Міру. Натомість Еліанора повинна залишитися в його володіннях.
Та заборонені двері приховують чужі спогади, дзеркала оживляють минуле, а чорні троянди пам’ятають жінок, які колись називали себе нареченими Безсмертного.
Що приховує Морвен? Чому прокляття обрало саме Еліанору? І чи зможе вона врятувати того, хто давно перестав вірити у свободу?
Адже іноді найстрашніше прокляття — це вічність без людини, заради якої хочеться жити.
Анотація:
Кажуть, за Чорним лісом стоїть замок, у якому живе Безсмертний. Він виконує бажання тих, хто втратив останню надію, але кожна угода має свою ціну.
Коли смертельне прокляття вражає її молодшу сестру, Еліанора Вейл вирушає до замку, щоб укласти угоду з його загадковим господарем.
Морвен обіцяє врятувати Міру. Натомість Еліанора повинна залишитися в його володіннях.
Та заборонені двері приховують чужі спогади, дзеркала оживляють минуле, а чорні троянди пам’ятають жінок, які колись називали себе нареченими Безсмертного.
Що приховує Морвен? Чому прокляття обрало саме Еліанору? І чи зможе вона врятувати того, хто давно перестав вірити у свободу?
Адже іноді найстрашніше прокляття — це вічність без людини, заради якої хочеться жити.
Академія Семи Сузір’їв
Академія Семи Сузір’їв відчиняє двері для тих, хто володіє магією, незалежно від походження, раси чи сили. Відьми, демони, янголи, вампіри, дракони, феї та багато інших істот навчатимуться під одним дахом.
Тут немає поділу на факультети за кров’ю чи здібностями. Є лише чотири роки навчання, безліч предметів, магічні істоти, дивовижні традиції та правила, які краще не порушувати.
А ще — старі коридори, заборонені кімнати, бібліотека з власним характером і таємниці, про які навіть викладачі воліють мовчати.
Кажуть, академія приймає кожного, хто потребує знань. Але чи справді вона відкриває всі свої двері кожному?
Анотація:
Не кожен магічний талант можна пояснити. Не кожна істота вписується в правила. І далеко не кожна таємниця повинна бути розкрита.
Академія Семи Сузір’їв відчиняє двері для тих, хто володіє магією, незалежно від походження, раси чи сили. Відьми, демони, янголи, вампіри, дракони, феї та багато інших істот навчатимуться під одним дахом.
Тут немає поділу на факультети за кров’ю чи здібностями. Є лише чотири роки навчання, безліч предметів, магічні істоти, дивовижні традиції та правила, які краще не порушувати.
А ще — старі коридори, заборонені кімнати, бібліотека з власним характером і таємниці, про які навіть викладачі воліють мовчати.
Кажуть, академія приймає кожного, хто потребує знань. Але чи справді вона відкриває всі свої двері кожному?
Книга, яку приніс сніг
Коли до загадкової бібліотеки потрапляє незвичайна книга без назви й автора, нова богиня книг навіть не підозрює, що разом із нею отримала таємницю, здатну змінити чиєсь Різдво.
На неї чекають загублені листи, незвичайні зустрічі, зимова магія та чорний кіт Блек, який має власну думку про кожну подію.
Іноді, щоб повернути комусь свято, потрібно лише знайти правильну історію. Але чи всі історії хочуть бути знайденими?
Адже справжнє різдвяне диво не завжди приходить у подарунковій коробці. Іноді воно приходить разом зі снігом.
Анотація:
Кажуть, що напередодні Різдва трапляються дива. Але що, якщо одне з них загубилося між сторінками старої книги?
Коли до загадкової бібліотеки потрапляє незвичайна книга без назви й автора, нова богиня книг навіть не підозрює, що разом із нею отримала таємницю, здатну змінити чиєсь Різдво.
На неї чекають загублені листи, незвичайні зустрічі, зимова магія та чорний кіт Блек, який має власну думку про кожну подію.
Іноді, щоб повернути комусь свято, потрібно лише знайти правильну історію. Але чи всі історії хочуть бути знайденими?
Адже справжнє різдвяне диво не завжди приходить у подарунковій коробці. Іноді воно приходить разом зі снігом.
Поки смерть не закохається
Астор звик, що перед ним схиляються навіть боги. Він керує переходом душ, підтримує рівновагу між світами й не терпить порушень установленого порядку.
Аж раптом у його потойбіччі з'являється Ліорія. Вона не боїться його титулу, не визнає його влади й володіє силою, яку неможливо пояснити.
Їхні зустрічі перетворюються на небезпечну гру, де сарказм межує з фліртом, а цікавість поступово стає чимось більшим.
Та за їхньою появою одне в житті одного ховається давня таємниця. І коли забуте минуле почне повертатися, навіть Смерті доведеться зробити вибір.
Кажуть, смерть не має серця. Можливо, просто ніхто ще не зустрічав ту, заради якої воно знову почне битися.
Анотація:
Він — Володар смерті. Вона — загадка, якої немає в жодному божественному реєстрі.
Астор звик, що перед ним схиляються навіть боги. Він керує переходом душ, підтримує рівновагу між світами й не терпить порушень установленого порядку.
Аж раптом у його потойбіччі з'являється Ліорія. Вона не боїться його титулу, не визнає його влади й володіє силою, яку неможливо пояснити.
Їхні зустрічі перетворюються на небезпечну гру, де сарказм межує з фліртом, а цікавість поступово стає чимось більшим.
Та за їхньою появою одне в житті одного ховається давня таємниця. І коли забуте минуле почне повертатися, навіть Смерті доведеться зробити вибір.
Кажуть, смерть не має серця. Можливо, просто ніхто ще не зустрічав ту, заради якої воно знову почне битися.