Вона реставрує старі картини, повертаючи їм життя. Але одне полотно змінює все — з його глибини щоночі виходить чоловік, народжений пензлем і приречений на забуття.

Він не пам'ятає свого імені, але пам'ятає, як пахне її шкіра. Він не може лишити слідів на її тілі, але залишає слід у її серці. Кожен її дотик до полотна повертає йому шматочок пам'яті — і наближає до зникнення.

Щоб врятувати його, Софія має знайти ім'я художника, який створив цю красу. Але що вона готова віддати за те, щоб утримати чоловіка, який існує лише між світанком і тінню?

Це історія про кохання, яке не має права на існування. Про дотики, що не лишають слідів, але розривають душу. Про вибір між пам'яттю та пристрастю — і про те, що справжня магія народжується не в фарбах, а в серці.