Чи кохала я колись? Вже не пам’ятаю, це було давно. Чи кохала я колись його? Не знаю, завжди подобалося в ньому те, що він божеволів від мене. Чи могло це стати причиною, через яку в нас нічого не вийшло? Авжеж, ні. Його почуттів вистачило би на нас обох. Навіть на десятьох вистачило би, якщо б це було необхідно. Чи бажала я його? Абсолютно. Більше за все на світі. Що тоді сталося? Чому вогонь, який ти так майстерно контролюєш, спалив не тільки твоє майбутнє, а й зламав долю багатьох інших? Бо це вогонь. Його сутність нікому не змінити. Це не відповідь, і ти це знаєш. То, що сталося, відьмо? Чому вас змогла розлучити смерть? Саме в цьому мені і потрібно розібратися.

Зимове сонцестояння — час, коли магія не питає дозволу, а просто приходить. Найдовша ніч року — ідеальний момент, щоб запалити свічки, обійняти тінь, і спитати про майбутнє. У цю ніч світ ніби завмирає між минулим і майбутнім. Це час, коли тиша стає глибшою, а кожен знак — промовистішим. Саме тому, саме в цей час чотири молодих відмочки вирішили поворожити на кохання. Але вони забули: якщо чорний кіт переходить вам дорогу — можливо, він просто веде вас до вашої долі.

Над морем спалахнув багряний світанок. Цей зловісній знак не дарма з’явився в небі після негоди. До берегів міста принесло порожній корабель. Але куди поділася вся команда?
В таких випадках, бувалі морські вовки кажуть, що русалки влаштували собі кривавий бенкет і втопили моряків під час шторму. За легендами, в цьому місті жила відьма, в яку закохався злостивий бог вітру. Аби позбутися зазіхань, вона сховалась в морі. З того часу, кожної повні вона з сестрами русалками виходять з глибин, щоб зібрати людські жертви. Можна подумати, що це пусті балачки або інтриги воюючих кланів, якби не містичний амулет, який почав реагувати на магію. Свято Всіх мертвих обіцяє бути дуже цікавим.
Алхімік з друзями змушені розкрити таємничу долю “Щасливчика” та його команди. Звичайно, якщо вони виживуть.

У світі, де портали ведуть у безліч реальностей, а магія може як рятувати, так і знищувати, бар “Зелений Змій” - не просто місце для випивки. Це точка збору тих, хто балансує між світами, полює на чудовиськ і виправляє помилки, які краще було б ніколи не робити.
“Хроніки бару "Зелений Змій"” - це історія про магію, втрати, дружбу і вибір, який доводиться робити навіть тоді, коли ціна - власна душа.

Про що ця історія? Мабуть про тернистий шлях кохання...

Чотири молодих відмочки: Віра, Валя, Вероніка та Віка просто хотіли «побути нормальними», вимкнути телефони, погрітися на сонечку та відсвяткувати Літнє сонцестояння. Але, звісно, магія (і непригоди) знайдуть їх всюди. Ніч на Івана Купала, не дарма вважають магічною. Увесь відпочинок відьом веде до однієї конкретної ночі, коли грань між світами найтонша. Тільки замість традиційних ритуалів — купа неприємностей на межі життя та смерті. Водяники та Русалки, перевертні та перелесники, блуд від зеленої феї...Це тільки частина тих, кого вони зустрінуть на своєму шляху.

Традиційне стрибання через багаття перетворюється на екстремальне шоу.

В цьому світі магія межує з технологіями. Відьми та мисливці намагаються зберегти крихкий мир. Жадана відьма, яку свої ж вважають «дефектною» переїздить в технологічне місто. Вона відчуває себе чужою в цьому ворожому до магії і природи місті, шукає точку опори. Мисливець, який волів сидіти в своїй майстерні, збирати дрони, вимушений був взяти участь в завданні, яке пішло не так. І тепер йому треба врятувати себе. Янгол, який не зміг протистояти древньому Ші і вимушений був затриматися за Землі чим скористалася підступна відьма. Тепер він невільник і співучасник злочинів господарки. Темна відьма, яка бажає зламати волелюбну душу, хоче не тільки підкорити створіння небес, а і космічну зброю.