Ніколи не підвозте незнайомця! Випадкова зустріч може стати переломною в житті, а простий попутник - фатальною пристрастю. Для Кіри, багатої спадкоємиці, чоловіки завжди були лише розвагою. До одного дощового вечора, коли вона не змогла проїхати повз самотнього чоловіка на трасі. Між ними величезна прірва, але Кіру ніколи не зупиняли труднощі. Їй байдуже хто він. Вона бажає його, а це означає, що він буде належати їй. Не важливо на що їй доведеться піти заради цього.

- Я не зможу вже без тебе....де ти була раніше? - Мені приємно чути ці слова....мабуть готувалася до зустрічі з тобою... - Йди сюди .... Ці обійми були такі солодкі та пристрастні....як же було добре ...

ЦІНА ЗРОСТАТИМЕ
– Ти?! – я завмерла, вдивляючись у віддзеркалення чоловіка.
Це не може бути він! Він зараз зникне, як і кілька місяців тому. Залишивши мене з розбитим серцем.
Промінявши мене на іншу.
Скільки разів я уявляла нашу зустріч! Все, що скажу йому. Або навпаки – як гордо промовчу, притиснувши його поглядом.
Але навіть не припускала, що це станеться за кілька хвилин до мого весілля!
З іншим.
***
Півроку тому він покинув мене, зник, спопеливши мою душу. Я залікувала рани, я покохала іншого. Я зібралася заміж. А він прийшов у день весілля і викрав мене!

ЯКЩО ХОЧЕТЕ ПРОЧИТАТИ БЕЗКОШТОВНО - ЗАЛИШТЕ КОМЕНТАР ДО ОЗНАЙОМЧНОГО ФРАГМЕНТУ
Дві відьми призвали мене в тіло своєї підопічної, бо в неї, бачте, усі закохуються. А я – якраз та сама простушка, що може віднадити від неї принца і вручити прямо в руки нареченій, яку йому приготували.
О, так, я віднаджу, ще й як віднаджу!
ЦІНА ЗРОСТАТИМЕ

Мені не пощастило опинитися на вулиці під час облави, влаштованої псами. Я потрапила як еротична іграшка на ініціацію молодшого сина їхнього ватажка. Але мене забрав собі його середній син – найпохмуріший і найзагадковіший, позбавлений спадку, замішаний у якійсь незрозумілій історії. Він знає, як розпалити жінку, але ніколи не втрачає контролю. Подивимося, хто кого!
ПОПЕРЕДЖЕННЯ: багато відвертих еротичних сцен

ЦІНА ЗРОСТАТИМЕ!
– На лікті й вигни спину. Ноги ширше... – його тон зробився невловимо холоднішим, ніби він ледве стримував лють і зневагу. Його пальці знову торкнулися мене...
Але двері раптово розчинилися.
– Бачу, ви знайшли собі наречену, дорогий кузене, – насмішкувато промовив гість.
– Я оцінив ваш жарт, ваша високосте. Чи можу я спитати, що ви тут робите?
– Жарт? – підняв брови принц. – Не думаю. Я бажаю, щоб ця жінка стала твоєю дружиною, якщо вже застав вас у такій... гм... недвозначній позі.