Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років


Посеред тьмяно освітленої келії стояв на колінах абсолютно голий єпископ, чия неприхована ерекція миттєво видавала всі його гріховні думки. Чоловік років тридцяти з ідеально рівною, міцною поставою. Його аристократично бліда шкіра різко контрастувала з вугільно-чорним прямим волоссям, що розсипалося по широких плечах і сягало аж до попереку. Він важко дихав, дивлячись на Ольгу знизу вгору очима, які потемніли від чистої хтивості та відчайдушного плотського голоду.

Ольга неквапливо пройшлася повз нього. Темно-синій оксамит її вишуканої ділової сукні тихо шарудів, і цей м'який звук лише посилював неймовірну напругу в кімнаті. Вона зупинилася просто перед ним. Потужне тіло чоловіка напружилося, мов тятива. Він віддавався цій грі цілком, ледь стримуючись, аби не притиснутися обличчям до її ніг.

Повільно піднявши руку, Ольга провела кінчиком тонкого шкіряного батога по його підборіддю, змушуючи чоловіка закинути голову ще вище. Батіг м’яко сковзнув нижче, дражнячи лінію шиї та чутливу шкіру на грудях. Єпископ здригнувся від цього легкого дотику. Він не вимовив ні слова — реагував лише рваним подихом, мимовільно подаючись уперед, назустріч її руці.

— Знову порушуєш правила? — її голос пролунав тихо, з відверто спокусливою інтонацією.

Священник судорожно ковтнув повітря, не зводячи з неї палаючого погляду, але продовжував мовчати, приймаючи правила гри.

Ольга лукаво посміхнулася і схилилася ближче, дозволяючи йому відчути тепло свого дихання.

— Ти, напевно, навмисно це робиш, — прошепотіла вона, дивлячись прямісінько в його темні очі. — Бо просто хочеш, щоб я тебе покарала.

Чоловік глухо видихнув і на мить заплющив очі, остаточно здаючись її владі.

—Поганий хлопчик.

***

Спадкоємний принц стояв оголений біля розкішного ліжка з балдахіном, грайливо покручуючи в руках пару оксамитових наручників. Його ідеально рельєфне тіло, на якому блищали краплі поту, знову було повністю готове до подвигів. Марина ж лежала на спині, на зім'ятих шовкових простирадлах, відчуваючи себе так, ніби її переїхала та сама вантажівка, але цього разу розтягнувши процес на всю ніч.

Цей чоловік був абсолютно схиблений на сексі у всіх його мислимих і немислимих формах. Його звіряча витривалість лякала, а фантазія давно вийшла за межі будь-якого здорового глузду.

— Моя солодка наречена, — глибоко промуркотів принц, хижо посміхаючись і повільно наближаючись до ліжка. — Ми ж спробували ще не всі позиції з тієї старовинної ельфійської книги...

— Ні, — глухо, але твердо обірвала його Марина, навіть не намагаючись прикрити наготу. Вона дивилася на нього з сумішшю абсолютної виснаженості та відвертого роздратування. — Стоп. Кінцева зупинка.

Він завмер, здивовано кліпнувши густими віями:

— Але ж, моя пристрасна зірочко, я бачу, що твоє тіло...

— Слухай сюди, Ваша Високосте, — вона різко сіла, відкидаючи залишки палацового етикету кудись у куток разом із його трусами. — Ти мене вже просто затрахав! У прямому й найгіршому сенсі цього слова. Я більше не можу, не хочу і не буду! Знайди собі якусь фрейліну для своїх тижневих марафонів, а я хочу просто поспати!

Вона демонстративно відвернулася до стіни, натягуючи ковдру аж на голову, готова відбиватися ногами, якщо цей маніяк спробує до неї доторкнутися.

Але замість обуреної відповіді принца, просто перед її носом у повітрі раптом спалахнув напівпрозорий криваво-червоний екран, супроводжуючись мерзенним електронним дзвоном:

[Системне сповіщення]

Ваше завдання оновлено.

Місія «Мазохістка» активована.

***

Вогкий підвал військової фортеці був найгіршим місцем для роботи з делікатними інструментами, але Яна давно звикла до складних клієнтів.

На масивному дерев'яному столі для допитів, розкинувши руки та ноги в тугих шкіряних кайданах, важко дихав полонений ватажок ворожих розвідників. Він був абсолютно голий. Краплі крижаного поту повільно стікали по його смаглявих, посічених старими шрамами м'язах. Чоловік мав славу безжального вбивці, який ніколи не ламався під тортурами, але зараз його потужне тіло неконтрольовано тремтіло.

Секрет полягав у тому, що Яна його не била. Вона застосовувала свій власний, суто професійний метод дізнання — тотальне сенсорне перенавантаження.

Жінка незворушно сиділа поруч, закинувши ногу на ногу, і повільно проводила холодним металевим пушером уздовж внутрішнього боку його стегна. Її дотики були настільки легкими, ледь відчутними, що дражнили кожне нервове закінчення. Вона наближалася до найчутливіших місць і щоразу завмирала за міліметр до межі.

Найманець судорожно видихнув, стискаючи щелепи до скрипу. Його болісна, пульсуюча ерекція була настільки очевидною, що здавалося, він зараз просто збожеволіє від неможливості отримати хоча б краплю розрядки. Те, що мало стати кривавим допитом, перетворилося на найвитонченіше, нестерпно гаряче катування хтивістю.

— Де заховані списки ваших агентів? — рівним, абсолютно буденним голосом запитала Яна, зупинивши холодний інструмент у небезпечній близькості від осередку його жаги.

— Йди... до біса... — прохрипів він, вигинаючись дугою на столі, марно намагаючись потертися об її руку. — Я нічого... а-ах-х... боги... що ти робиш...

Яна невдоволено цокнула язиком. Вона відклала пушер на оксамитову серветку і взяла до рук гострі манікюрні ножиці. Срібний метал тихо брязнув у повній тиші підвалу, змусивши чоловіка завмерти.

— От тільки не треба тут крутитися, — суворо, як до неслухняного школяра, промовила вона, перевівши погляд на його пальці, намертво прикуті до столу. — Якщо ти зараз сіпнешся, я випадково зріжу не тільки цю жахливу, занедбану кутикулу. А потім ми взагалі перейдемо до шугарингу в зоні бікіні без тальку. Я питаю востаннє: де списки?

Очі вбивці розширилися від суміші абсолютного тваринного жаху та дикого, паралізуючого збудження.

***

Як ми всі тут опинилися? І чим же ми пов'язані? Що ж, беріть із собою смаколики, вмощуйтеся зручніше — це буде довга й драйвова історія. Максимально відверта, як Ви вже зрозуміли, сповідь трьох лиходійок, які точно знають, що жити треба смачно, гаряче і трохи незаконно.

Але майте на увазі: якщо Ви занадто вразливі й сцени 18+ не для Вас — у Вас є останній шанс закрити цю книгу, бо далі буде ще гарячіше. 


Далі буде...

Лиходійка Потраплянка
Лиходійки в ударі: СМАЧНО. ГАРЯЧЕ. НЕЗАКОННО

Зміст книги: 1 розділ

Спочатку:
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!