Я виросла під гнітом батьківської ненависті. Батько вважав мене прокляттям, тому що не зміг отримати спадкоємця. Єдиний ковток свободи — це сон: обличчя чоловіка з лагідною усмішкою, і очима кольору чистого неба, що на мить дарували мені відчуття дому, якого я ніколи не знала.
Але мрії розбиваються об жорстоку реальність: батько вирішує продати мене у вигідний для нього шлюб із чоловіком, який викликає у мене дикий жах тільки від одного його погляду. Цей шлюб гарантує мені лише нещастя.
Коли на обрії з'являється небезпечний наречений, а сон перетворюється на передчуття, я мушу вирішити: прийняти похмуру долю чи ризикнути усім заради шансу втекти і, можливо, знайти чоловіка, що приходив до мене у снах. Я знаю місце, де зможу сховатись, і моя ціль — дістатися туди...

Потрапити випадково в інший світ — це лише половина біди. Справжня катастрофа починається тоді, коли твоїм супутником у дорозі стає пихатий індик із нестерпним характером. Тепер єдине, на що я можу покластися — це власна впертість та непереборне бажання дістатися до просторового мага, який зможе повернути мене додому.
На мене чекає довга дорога в тісному диліжансі, де головне питання не “куди ми їдемо?”, а “хто кого вб’є першим?”. Але в Арканумі стародавні боги мають специфічне почуття гумору, і звичайна поїздка може обернутися іспитом, до якого не готують у жодному зі світів.
Чи зможе сучасний прагматизм встояти перед давньою магією, і що насправді приховує погляд чоловіка, якого хочеться одночасно і прибити, і поцілувати?

Океан не прощає помилок, але іноді він дарує другий шанс. На безлюдному острові доля зводить колишнього капітана-вигнанця та викрадену дівчину, чия магія пробудилася в самому серці шторму. Об'єднавши свої стихії, вони стають командою, де довіра важить більше за магію. У них спільний ворог, який зруйнував їхні життя, і тепер їхня мета – викрити та покарати його, навіть якщо для цього доведеться вдягнути маски й зіграти в небезпечну гру.

Елоїза знає ціну свободи: для неї вона пахне безкрайнім океаном та затхлим трюмом корабля з рабинями, з якого їй дивом вдалося втекти. Для неї перевертні Азару — це хижаки, що купують людські життя, і жоден золотий вінець на їхніх головах не приховає звіриного оскалу.
Кайан подолав шлях у цілий океан, щоб з’єднати розірвані материки, але знайшов ту, що змусила його власне серце битися в чужому ритмі. Вони пов'язані Долею, та для неї він — лише уособлення зла. Коли ненависть глибша за океан, чи зможе правда розтопити серце тієї, хто бачить у ньому лише монстра?

Я — відьма-невдаха, яка замість закляття чистоти випадково активувала портал у задзеркалля. Що робити? А все просто. Правило перше: не панікувати. Правило друге: приготуватися чекати... приблизно п’ятдесят років. Саме стільки я провела всередині антикварного скла, споглядаючи чужі життя. Якось вже змирилася зі своєю долею «декоративного елемента» і статусом німого свідка історії, аж поки мене не купив Стефан Фокс — найсамовпевненіший маг-бабій у всій Ноксберії. Тепер у мене нове місце проживання — спальня головного холостяка столиці, і нова розвага — щовечірні паради його коханок. Але коли Стефан нарешті чує мій голос, все змінюється! У мене з'явився шанс звільнитися з цієї пастки... та чи вийде?

Нік не вірив у казки, поки одна з них не впала йому на капот, стікаючи кров’ю.
Тірра — королева-перевертень у вигнанні. Вона втратила сім’ю, трон і свій дім. Опинившись у нашому світі, вона змушена довірити своє життя звичайному чоловіку. Нік стає для неї всім: рятівником, наставником і тим, хто змушує її серце битися швидше.
Поки вони вчаться довіряти одне одному, Тірра розуміє одну річ: вороги за межами порталу — не головна загроза. Справжня небезпека в тому, що вона починає відчувати себе вдома там, де їй зовсім не місце. В обіймах чоловіка, якого вона має залишити назавжди.