Кров'ю він лише вгамовує свій голод, але всі його почуття, інстинкти, якщо завгодно, воля до життя скуті, наче ланцюгами не пропускають ні повітря, ні кисень, нудьгою, ніби вона все навколо огорнула туманом, випаровування якого отруюють повітря, позбавляючи прагнення жити. Але після зустрічі зі своїм істинним у нього з'явилося одне нездійсненне бажання, яке стало метою життя.

За легендою бог голоду - Ороіши поглинув решту богів щоб нарешті вгамувати своє бажання пожирати всіх на своєму шляху. Та переродився на землі в тілі шамана. Дивлячись на тебе я замислююсь над тим, що можливо легенди не завжди брешуть.

«Майстерно виконуючи роль «пішака», він, намагаючись здобути такий жаданий пост, що зробить його нарешті вільним, боявся тільки одного — почути відлуння стуку її підборів».