Кров'ю він лише вгамовує свій голод, але всі його почуття, інстинкти, якщо завгодно, воля до життя скуті, наче ланцюгами не пропускають ні повітря, ні кисень, нудьгою, ніби вона все навколо огорнула туманом, випаровування якого отруюють повітря, позбавляючи прагнення жити. Але після зустрічі зі своїм істинним у нього з'явилося одне нездійсненне бажання, яке стало метою життя.

«Під звуки твого надмірного мовчання я точу меч, щоб станцювати наш останній танок».

Головний герой стає справжнім кошмаром для вищих чинів якудза. Він старанно готує ґрунт для своєї помсти, щоб у призначену годину зібрати свій кривавий «урожай».

Кров'ю він лише вгамовує свій голод, але всі його почуття, інстинкти, якщо завгодно, воля до життя скуті, наче ланцюгами не пропускають ні повітря, ні кисень, нудьгою, ніби вона все навколо огорнула туманом, випаровування якого отруюють повітря, позбавляючи прагнення жити. Але після зустрічі зі своїм істинним у нього з'явилося одне нездійсненне бажання, яке стало метою життя.

«Милуючись її яскравим образом — адже фіолетове волосся дівчини нагадувало йому крила метелика, — він ласкаво називав її лялечкою, знаючи, що вона точно займе гідне місце в його колекції. Вона ж, дивлячись йому в вічі, вголос називала його вбивцею».

«Під звуки твого надмірного мовчання я точу меч, щоб станцювати наш останній танок».

Головний герой стає справжнім кошмаром для вищих чинів якудза. Він старанно готує ґрунт для своєї помсти, щоб у призначену годину зібрати свій кривавий «урожай».

— Можна я увійду?
Ерен, що сидів у кріслі, в кімнаті з заглушеними шторами, в абсолютній темряві, навіть не повернув голову. Наступної секунди він таки заговорив:
— Роби що забажаєш.
— Що з настроєм? — чоловік перетнув кімнату за кілька кроків і відчинив вікно.
Ерен заплющив очі і вилаявся:
— Невже спалахнув? - той посміхнувся і взяв хлопця за підборіддя:
— Прекрасний. Не хмурся, Ерен. Твоє нове обличчя – надто дороге задоволення. Ти не мусиш його псувати.