Раді Вас бачити!

США, Великобританія, Дві тисячі сотий рік

Збудження від тічки, наче вогонь, що зародився в паху, поширювалося тілом зі швидкістю лісової пожежі, і Кейлін кричав, згоряючи в ньому вщент.

Знову і знову облизуючи сухі пухкі губи, омега витрусив останні пігулки з пляшечки. Він намагався бодай трохи придушити свої бажання за допомогою старого доброго методу — мастурбації.

Чортова тічка, як завжди, почалася невчасно. Намагатися позбутися збудження у такий примітивний спосіб — це все одно, що склянкою води гасити пожежу: в обох випадках результат один — поразка. Ні, звісно, на пару хвилин Кейліну ставало легше, але що таке хвилина для вампіра? Так, дрібниця.

Добре, що він втрачав розум від збудження тільки на час тічки, інакше все його життя перетворилося б на нескінченний дешевий порнофільм без такого потрібного всім наприкінці хепі-енду. В інший час вампірські омеги були схожі на нормальних людських омег — якщо коротше, вони не кидалися на першого ліпшого, щоб зайнятися сексом.

З одного боку маленьке містечко Елджін , яке він обрав собі і своїй родині для життя було дуже безпечним для вампірів і знаходилося не так далеко від місця їх таємної зустрічі. Але з іншого Кейлін абсолютно не любив маленькі містечка, бо обожнював милуватися на залишки прекрасних гранітних велетнів, що люди звикли називати мегаполісами.

Час від часу перевіряючи їхнє таємне місце зустрічі, де збиралося багато вампірів, не ризикуючи нарватися на мисливців, Кейлін уже вирішив: оскільки ніхто з братів за чотири місяці так і не з'явився, щоб він привів їх до нового будинку, вони, мабуть, дуже зайняті.

Після того як вони втратили своє місто, Кейлін уже звик до того, що їм доводилося іноді розділятися. Ще чотири місяці тому, коли війна була в самому розпалі, на їхній слід вийшли мисливці, тому брати доручили Кейліну тікати й знайти для них житло в безпечному місці з людськими слугами, які охоронятимуть їх від зайвих запитань місцевих жителів та займатимуться іншими справами.

У кожному селі чи місті, де оселявся вампір зі своєю родиною, він гіпнотизував мешканців відповідного будинку і перетворював їх на слуг.

В Елджіні він також знайшов двох милих старих людей. Їхній син ще чотири роки тому пішов на війну і не повернувся, поки це диво за нього не вчинив Кейлін. Він убив того хлопця і забрав його досконале тіло собі.

З'явившись на порозі їхнього будинку тиждень тому, омега подарував стареньким справжнє щастя — живого сина. А вночі на це свято завітали всі жителі; вони гуляли до ранку, поки Кейлін полював у сусідньому місті Рокфорд, пожираючи чужих синів.

Щоб хоч трохи охолонути, Кейлін вийшов надвір і, пройшовши кілька кроків по пристані, стрибнув у холодне озеро. Вода, звісно, в таких випадках точно не замінить гарний член, але все ж таки, пірнувши, омега відчув, як його розпечене тіло охололо на один градус. Звісно це мало але хіба в нього є якийсь вибір?

Пробувши у воді ще трохи, Кейлін глибоко вдихнув і відчув у повітрі аромат гречаного меду. Придивившись у не проглядну темряву попереду, він помітив на іншому березі людину, яка стрибнула у воду з такої самої пристані.

«Напевно, цей дурманливий запах линув від нього. Будь ласка, нехай це буде альфа», — подумав омега і швидко поплив до свого рятівника.

Невдовзі, опинившись зовсім близько до об'єкта свого бажання, Кейлін зітхнув із полегшенням, побачивши вродливого альфу. Щоправда, коли Кейлін виринув майже за крок від нього, альфа ледь не почав тонути, але, швидко оговтавшись, крикнув щось грубе в спину Кейліну, який швидко втік.

«Чорт, недоумок! Шкода, що омега. Який нормальний чоловік зможе підняти на нього руку? Хоча цьому я б із задоволенням дав гарного ляпаса. І як тільки йому спало на думку ось так лякати?» — подумав Трей, пливучи до берега й обмірковуючи покарання для омеги, що наважився порушити комендантську годину.

Після закінчення війни з Великобританією, в якій США ганебно програли, минуло лише кілька тижнів. З того часу офіцери армії Великобританії оселилися в більшості вцілілих маленьких міст та кількох мегаполісах США. Представники нової влади встановили жорсткі правила та розпорядок дня для всіх станів.

Але той омега не лише не спав у такий час, а й наважився плавати абсолютно голим. Коли цей хлопець виринув майже перед ним, альфа відчув, як гаряча, мов піч, рука омеги грайливо провела по його грудях. Трей на мить зустрівся з темно-синіми очима омеги і зрозумів, що вже давно так сильно нікого не хотів, як цього незнайомця. Але цю думку він швидко постарався забути, розуміючи, що, напевно, омега вже оминув його будинок і вийшла на дорогу.

Якнайшвидше діставшись берега, все ж сподіваючись, що омега чекає на нього, Трей здивувався, побавши під своїм улюбленим деревом незнайомця.

Дивлячись, як ця бестія посміхається і дивиться на його член впритул, Трей, навіть не думаючи прикриватися, підійшов до нього і схопив за вухо різко піднімаючи омегу вверх.

— Ай, боляче, можна було б і ніжніше, — скрикнув омега.

— Та ні, любий, якраз навпаки. Зараз я мушу відшмагати тебе ось цією гілкою, — і він показав на ту саму бідолашну яблуню, під якою він хвилину тому лежав, — щоб ти не смів ганьбити дім своїх батьків і свою честь. Навіть твоя тічка не може бути виправданням такої розпусти.

Слова альфи, мабуть, більше налякали б Кейліна, якби він не бачив, яким голодним поглядом зараз дивиться на нього цей красень.

— Ходімо до мого будинку я розбуджу слуг, і вони підшукають тобі вбрання.

Але Кейлін несподівано виник прямо перед ним і, впившись у його рот, глибоко поцілував, відразу почавши смоктати язик ошелешеного чоловіка, який явно не очікував від омеги такої спритності.

Боротися з інстинктом альфи — це останнє, чим би він зайнявся. Тому, стиснувши гаряче тіло в руках, Трей повалив омегу на землю. Його губи жадібно досліджували шию та ключиці Кейліна, залишаючи яскраві сліди пристрасті та владно впиваючись у ніжну шкіру. Сп’янілий від неймовірного аромату малини, який тепер став майже нестерпно солодким, Трей остаточно втратив контроль над своєю темною сутністю.

Коли він виплив на берег і побачив омегу повністю оголеним, Трей відчув, як усередині нього остання перепона рухнула. Усвідомлення того, що перед ним істинний, лише підлило масла у вогонь. Щоправда, Трей усе ж таки постарався згадати про принципи, але пристрасть була сильнішою за будь-яке виховання.

Дивлячись йому в очі, Трей прошипів:

— Забирайся геть.

І майже розвернувшись, альфа почув:

— Почекай, не йди, — сказав омега і простягнув до нього руки. Він так тягнувся до нього, наче потопельник, і Трей, тільки доклавши всіх зусиль, зміг відштовхнути його.

Огида, яка нікуди не зникла, а лише знайшла в його серці вільне місце, причаїлася, готова будь-якої миті до нападу. Саме вона врятувала Трея і стала якорем, за який він зміг зачепитися, щоб сила течії цієї повноводної річки, що ховалася в тілі такого сексуального омеги, не забрала його в далеке море.

— Слухай, я не знаю, що на мене найшло. Я ще ніколи так не втрачав голови. Але я не можу так... — Трей зробив паузу, збираючись із думками. — Мені завжди були огидні повії. Йди, і я не розповім твоїм батькам про твою ганебну поведінку.

Кейлін мовчав, покусуючи губу. Йому було байдуже, але знаючи, як у цій державі дотримуються норм моралі, він не міг ось так прямо сказати цьому незнайомцю, як сильно його хоче. Він згадав нещодавню фразу: «Навіть твоя тічка не може бути виправданням такої розпусти». Кейлін був повністю з нею згоден, але керувався лише одним правилом: «Завжди виконувати будь-які свої забаганки». Не кажучи вже про гостру потребу переспати з кимось під час тічки.

Коли Кейлін зрозумів, що незнайомець не тільки його істинний, а й нереально вродливий — хоч і зі своїми тарганами в голові, — він вирішив: йому начхати, що альфа подумає про нього, і за будь-яку ціну він збирався зробити його своїм.

Хоча лише хвилину тому, валяючись із цим прекрасним незнайомцем на землі, Кейлін і подумати не міг, що його посміють ось так просто відштовхнути, та ще й мораль прочитають. Так, картина маслом: нікчемна слабка людина вчить манерам і правилам пристойності трьох сот річного вампіра.

Милуючись тілом альфи, уявляючи, як він повільно і ніжно облизуватиме кам'яний прес, опускаючись усе нижче, обпалюючи гарячим подихом напружений член, повитий венами, Кейлін усміхнувся, вульгарно облизнувшись.

Але після такої тиради ця усмішка ще більше розлютила Трея, який уже оговтався і прагнув знову повалити цього дрібного засранця і трахнути його так сильно, як ця бестія на те заслуговує.

— Отже, тобі смішно? Можна дізнатися, що тебе так розсмішило?

У голосі альфи Кейлін почув загрозу. Полегшено зітхнувши від думки, що не все втрачено і ним точно оволодіє цей незнайомець, омега вирішив роздратувати свого бажаного коханця ще більше. Вони зупинилися на найцікавішому, і Кейлін уже з нетерпінням хотів продовжити їхнє заняття у зручнішому місці.

Правду кажучи, Трей, попри огиду, не переставав його хотіти. Кричачи на омегу, насправді він спрямовував гнів на себе, щоб відігнати ману, в якій тонув із самого знайомства. Лише кілька хвилин тому, втративши контроль із цим розпусним омегою, Трей щосили намагався перебороти бажання не повалити його на землю знову.

— Все, я передумав. І особисто простежу за тим, щоб твої батьки покарали тебе. До речі, знаєш, що ти жахливо не вдачлива людина? — Побачивши, що омега не реагує, Трей продовжив: — Твій інтерес повернеться, коли ти дізнаєшся, що я служу в армії Великобританії. Тож ти не просто порушив усі норми моралі, а й проник у володіння військового.

— Роби що хочеш, — байдуже протягнув Кейлін і повернувся до нього спиною.

Не втримавшись і зупинивши погляд на апетитних сідницях омеги, Трей замовк. «Чорт, що з цим омегою не так?» Інший на його місці вже б кинувся на коліна, благаючи про прощення, а цей тільки навпаки намагається розгнівати його ще більше.

Поки Трей стояв, збираючись позбавити себе цієї незрівнянної ночі, Кейлін повалив його на землю. Опанувавши його ротом, Кейлін почав смоктати язик Трея і одночасно тертися об його член. Не встоявши перед такою жорсткою подвійною атакою, Трей, грубо відповідаючи, вкусив Кейліна за губу:

— Добре, буде по-твоєму. Я покажу тобі, як поводяться з повіями.

Схопивши за волосся, яке під світлом місяця було срібним він буквально відірвав від себе омегу і, поклавши його на землю. Трей увійшов у нього різко і владно, заповнюючи омегу своєю силою. Кейлін скрикнув від несподіваної інтенсивності, але тут же видихнув у самі губи альфи:

— Сильніше!

Трей рухався нестримно, підкоряючи Кейліна кожним своїм поштовхом. Омега відчував, як його людське подоба здригається під тиском цієї стихійної сили, але він жадав цього відчуття, втрачаючи себе в полум'ї пристрасті. Це була його плата за можливість відчувати світ так гостро, залишаючись при цьому могутнім створінням ночі.

Кров, яка починала текти в жилах вампіра після кожного полювання, мала незрівнянну здатність перетворювати його на людину на тиждень (це стосувалося альф). Термін залежав від того, наскільки ситно повечеряв вампір.

Вампірські омеги, які за природою були слабшими, могли перебувати при світлі дня від трьох до п'яти днів, не більше.

Альфи, якими в сім'ї Кейліна були його брати — Джейкоб, Томас, Деніел, батько Ліам і друг батька Вільгельм для людей відомий під іменем - Джеймс Грін, — могли перебувати под прямим сонячним промінням від п'яти до семи днів. Але бажано було навіть тоді контролювати час перебування і не зловживати сонцем. Весь цей час Кейлін та інші могли відчувати смак їжі, алкоголю, запахи та тіло партнера.

Звісно, ні Кейліну, ні іншим не варто було довго перебувати на сонці, інакше дія крові мине, і він знову перетвориться на старого, блідого, неймовірно сильного, але самотню вампіра.

Тому, навіть згораючи в агонії насолоди, Кейлін був щасливий, відчуваючи, з якою силою альфа заповнює його єство, змушуючи зривати голос і битися в екстазі, остаточно втрачаючи зв'язок з реальністю.

Скільки це безумство тривало і як він опинився в будинку альфи, та ще й на його ліжку, Кейлін не пам'ятав.

Він, мабуть, заснув після третього разу. Але коли прокинувся, одразу згадав, що людська подоба має й інший бік медалі: все його тіло було в синцях і саднах. Вони зникнуть лише за три дні.

Марно намагаючись підвестися, Кейлін зрозумів, що йому не вдасться просто тихо піти. Прокинувшись від шереху, Трей спостерігав за омегою ще кілька хвилин:

— Здається, я перестарався. Почекай, я зараз встану і помию тебе.

Трей вийшов і повернувся хвилин за двадцять. Взявши Кейліна на руки, він відніс його в купальню.

Опустивши його у ванну, він заліз і сам. Помітивши, що навіть серед білого дня омега абсолютно не соромиться і з жадібністю розглядає його тіло, Трей здивувався, але така поведінка зачіпала його почуття. З іншого боку, Трей відпустив свої темні бажання, які був змушений ховати глибоко в душі, і зараз уперше почувався справді добре поряд із цим безсоромним омегою.

Намочивши ганчірку, Трей почав мити його. Його дотики були набагато ніжнішими, ніж уночі, він дбайливо обходив кожну подряпину. «Якщо він не опирається, чому б мені не попестити це чудове тіло ще?» — слушно подумав він. І спитав:

— Думаю, тобі варто затриматися і допомогти мені придумати, що я скажу твоїм батькам, — сказав він, ніжно провівши тканиною по грудях Кейліна. Відчувши під пальцем м'якість соска, Трей затамував подих. — І вибач мені за вчорашнє...

— Тссс... — Кейлін різко підвівся і, міцно обійнявши його, почала ніжно цілувати, злегка кусаючи губи, обережно проникаючи всередину.

У купальні вони затрималися довше, ніж очікувалося. Пристрасть спалахнула з новою силою, забираючи їх у вир чуттєвості серед теплої води та пари. Тільки коли вода стала холодною, Трей знайшов у собі сили відірватися від тіла омеги.

«Бісова бестія, я навіть імені твого ще не дізнався», — подумав Трей, востаннє міцно притискаючи омегу до себе і обіцяючи собі пізніше познайомитися зі своїм істинним по-справжньому.

Оскільки після ванни Кейлін почувався краще, Трей пішов за одягом. Омега, схопивши його халат, швидко вислизнув через вікно і, пробігши по пристані кілька метрів кинувся у воду, щоб швидко втекти.

Бракувало ще, щоб Трей (йому вдалося почути ім'я альфи від слуг) приперся до його так званих «батьків», яких постійно треба тримати під гіпнозом. Раптом він захоче з ними познайомитися, розповісти правду про їхні стосунки чи, не дай боже, зробити пропозицію?

Тільки уявивши подібне, Кейлін відчув як по його шкірі пройшов мороз. Адже якщо Джейкоб, наймолодший із братів, дізнається про Трея від слуг — він просто накричить. То коли дізнаються решта братів і Ліам — той, хто перетворив його на вампіра, — вони не залишать від Трея мокрого місця. Да, власне і від нього самого теж.

Батько, навіть знаючи про особливості омег, не дозволяв проводити тічку з людьми — їхніми ворогами. Звісно, йому легко виголошувати промови про ворогів, адже в альф немає тічок, під час яких омеги готові кинутися на першого ліпшого, і навіть істинність не завжди відіграє роль.

Тож про жодні візити Трея не могло бути й мови. Якби Кейлін умів так само тримати контроль над гіпнозом, як Вільгельм, він міг би хоча б помріяти про те, як запросить Трея в гості.