Раді Вас бачити!

Відбірковий тур у Лондоні мав розпочатися першого вересня і закінчитися двадцять першого, коли буде визначено сотню найкращих. Коли Ріан приїхав разом із Лукасом, то не думав, що серед складу журі побачить Торіна.

Але той був справжнім, живим і, як завжди, неймовірно привабливим. Мабуть, вирішивши змінити тактику, весь час, поки йшов перший етап, Торін повністю ігнорував Ріана, чому той абсолютно не був радий. Він дуже сумував за своїм альфою і, правду кажучи, зовсім не хотів, щоб той перестав звертати на нього увагу, але разом з цим Ріан не міг знову бути з ним. У його душі біль так сильно переплівся з бажанням бути поруч, що Ріан просто готовий був розірватися навпіл.

Коли прийшла його черга представлятися журі, Ріан помітив, як Торін залпом випив цілу склянку води. Ріан коротко розповів про себе, як і наказали продюсери, а потім почав співати.

Вклавши всю свою душу і біль у виступ, Ріан співав для свого тата. Торін же, стиснувши мікрофон, вражено стежив за кожним кроком омеги. Той виступав у червоному кімоно та чорному хаорі. Кожне слово, кожен рух Ріана змушували Торіна перенестися в минуле. Омега так чудово володів голосом, що ніхто в залі не міг встояти перед його силою та красою.

Коли пісня закінчилася, Ріан спокійно зібрався йти. За годину, побачивши, як омега розмовляє з якимось блондином і посміхається, Торін швидко розвернувся і пішов, не сказавши, що той пройшов.

«Нехай помучиться. Вирішив перейти на інших? Ну, дивись, не пошкодуй», — гніваючись на себе і на Ріана, подумав Торін.

Через три тижні Ріан дізнався, що пройшов у сотню. Він світився від щастя, доки ввечері не подзвонив Торін:

— Чудово виступив. Чекаю на тебе у своєму будинку.

— Я не прийду, — сказав Ріан.

— Добре, я сам тебе заберу.

— Ти з глузду з'їхав? Хочеш, щоб усі вирішили, що ми знайомі?

— Крихітко, якщо я прийду до тебе, ніхто не подумає, що ми «тільки знайомі», — засміявся Торін.

— Тільки спробуй, — прошипів Ріан.

— У тебе рівно п'ять хвилин.

Ріан, як був у піжамі, побіг до Торіна, поки той не зганьбив його перед усіма. Прямуючи до будинку, він звернув увагу, що в ньому темно. Полегло зітхнув, побачивши, що в саду біля басейну горить світло. Там, біля води, чекав Торін.

— Ну, що застиг? Йди до мене, — промовив Торін низьким голосом.

Ріан, наче під гіпнозом, зробив крок уперед. Торін різко схопився з місця і потяг омегу, який почав пручатися, до дальньої стіни будинку. Між ними спалахнула пристрасть, але Торін був налаштований жорстко.

Прокинувшись наступного дня, Ріан виявив, що лежить у ліжку зовсім близько від Торіна.

— Я настільки крутий, що ти знепритомнів? — посміхнувся альфа.

— Відпусти мене, — прошепотів Ріан. Його голос і тіло зовсім не слухалися.

Торін продовжував поводитися владно, не зважаючи на протести омеги. Він ніби насолоджувався владою над ним. Потім, перевівши дух, альфа глянув на Ріана і сказав:

— Твій запах настільки сильний, що я можу з упевненістю сказати: твоя тічка почнеться завтра. Ось саме тоді ми й займемося чимось цікавішим. Повір мені, я виб’ю з тебе все це лайно про те, що ми не можемо бути разом. А зараз — на добраніч.

Ріан в абсолютному шоці не міг навіть поворухнутися, поки Торін сам не підняв його і не вивів за двері. Поглянувши на годинник, Ріан здивувався, бо минула лише година, проте він почувався цілком виснаженим.

Торін, сміючись, кинув навздогін:

— Ріане, як би швидко ти не біг, я все одно буду завжди поряд, наче твоя тінь. Чуєш?

Діставшись додому, Ріан швидко зібрав речі, щоб на кілька днів сховатися у Лукаса, сподіваючись перечекати тічку за допомогою таблеток. Лукас зустрів його приязно, хоча раніше в нього були зовсім інші плани щодо цього омеги. Але з часом вони стали справжніми друзями.

Пізніше ввечері, відчувши перші ознаки тічки, Ріан подивився на фотографію Торіна і Сеймура, погладив їх і прошепотів:

— На добраніч, тату. На добраніч, Торін.

Вранці Ріан, як завжди, не зміг підвестися з ліжка. Сидячи за синтезатором, він намагався репетирувати свій виступ, попри біль. Лише в день виступу, випивши пігулки, Ріан вирушив назад. Але Торін, який через охорону дізнався про його від’їзд, вже чекав у гримерці.

Притиснувши його до стіни, він прошипів:

— Де ти був? І як, сподобалося?

Злегка розлютився від такого наїзду, Ріан крикнув:

— Так, чорт забирай, все було чудово!

Торін виглядав спокійним.

— Добре, ти переміг. Вітаю, тепер ти точно вільний! — вимовив Торін і вийшов.

Ріан втомлено сповз на підлогу, задихаючись від болю в грудях. Якби Лукас не виявився уважним, Торін не пробачив би «зради». Саме Лукас знайшов номер Торіна і розповів йому правду про те, як Ріан мучився ці дні, готуючись до конкурсу.

Почувши це, Торін пом’якшав і побіг шукати Ріана. Дізнавшись від Ділана, де той репетирує, він тихо зайшов у студію.

Торін був грубим, він знову притиснув омегу до стіни, але Ріан, попри все, пристрасно відповідав на поцілунки. Торін зрозумів: Ріан зараз не в собі через дію таблеток і тічку, але грати в «лицаря» не збирався. Вони провели ніч разом, і Торін не випускав його до ранку, розуміючи, що омега потребує допомоги.

Вранці він викликав лікаря, який поставив крапельницю і влаштував Торіну прочуханку за недбалість. Лікар зажадав, щоб Ріан прийшов на прийом відразу після тічки. Торін же, не відчуваючи жалю чи сорому, сів у крісло біля сплячого Ріана, розмірковуючи: «Що ж, вранці він або пробачить, або вб'є». Іншого варіанту він навіть не розглядав.