Раді Вас бачити!

Трей зістрибнув із шиї Кейліна і хотів уже попрямувати до будинку, але все ж таки подивився прямо перед собою. Попри те, що він кілька годин летів на ньому додому, йому досі не вірилося, що Кейлін може перетворюватися на щось подібне — з величезними крилами, потужною шиєю, масивним тілом і пащею з гострими, як списи, іклами.

Закуривши сигарету, Трей спостерігав, як Кейлін знову стає собою.

«Прекрасний. Ні. Кейлін — найпрекрасніший омега у світі», — моментально виправився альфа.

Зустрівшись із задумливим поглядом Трея, який відразу почав вивчати носки своїх чорних шкіряних оксфордів, Кейлін відчув біль. Тепер Трей ніколи не подивиться на нього так, як раніше. З цієї миті кохання, що тануло на дні темно-карих очей Трея, більше не зігріє його і не стане маяком у цілковитій темряві, що засмоктує їх обох у свої чертоги.

— Ходімо, — різко кинув Трей і пішов уперед. «Кейлін помер, із цим фактом просто треба змиритися», — подумав альфа, крокуючи до будинку алеєю, викладеною сірою плиткою.

Ззаду плівся вампір. Відчуваючи настрій альфи, він не намагався обігнати його, воліючи не ризикувати і не потрапляти Трею на очі. До того ж головне цієї ночі — вижити, а стосунки вони з'ясують пізніше.

Зайшовши до будинку, перед самими дверима у вітальню, звідки долинали голоси Джина, тата, батька і Дерека, Трей різко повернувся до Кейлін і сказав:

— Стій тут, я тебе покличу. — Побачивши кивок омеги, альфа відчинив двері.

«Чи перестану я його захищати? — подумав Трей і сам відповів: — Мабуть, ні».

Коли за Треєм зачинилися двері, Кейлін притиснув вухо до одвірка. Раптом він мало не відскочив: почувся звук падіння чогось скляного й важкого, а потім пролунав гучний голос Джина.

«Шкода, що його не придавило», — подумав Кейлін. Але, прислухавшись до крику омеги, зрозумів, що це саме Джин кинув щось на підлогу.

«Істеричка, тепер ти точно догрався», — Кейлін відчинив двері.

Коли його побачили, ніхто не кинувся на нього, як він собі малював в уяві, лише Джин виправдав очікування. Але якби Кейлін не вважав, що заслужив це, він би не дозволив цьому недоумку торкнутися свого обличчя.

— Не думав, що ти хоч щось вмієш робити сам, — усміхнувся Кейлін. Побачивши, як Джин почав усвідомлювати скоєне, він додав: — Це мій перший і останній подарунок тобі. Наступного разу я дам здачі.

Дерек, закривши собою омегу, важко дихав.

«Він подумав, що я зараз накинуся на нього?» — ледь не засміявся Кейлін.

— Дереку, виведи Джина звідси. А ти, — звернувся Ніл до Кейліна, — розкажи нам усе про своїх братів. Нам треба скласти план оборони.

— Я теж член цієї сім'ї і нікуди не піду, — заявив Джин.

— Дереку, — повторив Ніл.

Дерек швидко підхопив омегу на руки і вийшов. Кейлін підійшов до столу і взяв олівець. Він лише зараз помітив, як сильно тремтять руки. Ніл накрив його долоні своїми.

— Я вже визнав тебе своїм улюбленим невісткою. Те, що ти вампір, для мене не має значення. А тепер заспокойся і згадай, як твої брати б'ються, яку зброю використовують.

— Дякую, Ніле, — сказав Кейлін і міцно обійняв його.

Побачивши цю сцену, Трей, що стояв навпроти, зламав олівець. Витягнувши сигарету, він важко затягнувся. Його руки теж тремтіли, але його втішати ніхто не поспішав. Навіщо? Він альфа, захисник. Його серце має бути зі сталі.

За кілька годин, коли Кейлін розповів все про звички братів, Сет і Трей склали план. Вони почали готувати пастки та збирати зброю і медикаменти. Для бою з вампірами мало вистачити.

Коли всі зібралися трохи поспати, Трей підійшов до Кейліна, щось прошепотів і, отримавши згоду, попрямував до кімнати Джина та Дерека. Кейлін ішов слідом. Трей без передмов виклав план. Він очікував обурення і не помилився.

— Ні, Трею. З Кейліном полетить тільки Джин, я залишуся з вами. Не сперечайся. Ми не знаємо, скільки вампірів вони приведуть, — відрізав Дерек.

Трей розвів руками:

— Гаразд, ти переконав мене.

Насправді він передбачив таку відповідь і підготував план «Б», хоча той і здавався йому трохи підлим. «Дерек сам винен. І Джин теж — знайшов час бути слухняним омегою», — обурився Трей про себе.

Вийшовши на двір, Трей покликав батьків і розповів їм деталі. Ті погодилися допомогти. Коли Кейлін перетворився на чудовисько і нахилився, щоб Джин міг вилізти йому на спину, Трей підійшов до Дерека ззаду.

— Вибач, — прошепотів він і вдарив його по голові.

— Батьку, тату, допоможіть покласти його. Джине, без істерик, тримай свого чоловіка! — суворо наказав Трей, побачивши, що брат ось-ось розплачеться.

— Так, я не відпущу його, — Джин щосили притиснув до себе альфу. — Трею...

— Скажи Дереку, що я не міг залишити мого молодшого брата вдівцем. Бувай, Джине.

Місто Чикаго

Ріан стояв на галявині й сіяв насіння анагаліса. Згадавши обличчя Торіна, коли той дізнався вартість цих квітів, омега посміхнувся. Раптом Торін міцно обійняв його ззаду.

— Їх називають «сльозами Рейна».

— Хто це? — Ріан здригнувся від несподіваного поцілунку в шию.

— Рейн — нещасний юнак, який закохався в русалку біля острова Джудо. Його батько, дізнавшись про це, вирізав хлопцеві очі. Але той не розлюбив дівчину і молив богів дати їй ноги, а йому повернути зір. Боги мовчали. Але його побачила богиня життя - Розамунд. В обмін на її бажання, вона дала русалці ноги,- проговорив Торін відійшовши до квітів закурив.

— Ти зупинився на найцікавішому! — обурився Ріан, але замилувався тим, як курить її альфа.

— Ти так дивишся на мене... хочеш спробувати? — Торін простягнув сигарету.

— Дурень. Розповідай далі, а потім я покажу, чого насправді хочу.

— Прозвучало досить цікаво. Отже, вони пробули людьми місяць, після чого Розамунд перетворила їх на пару: вовка і вовчицю. На тому місці розцвіли фіолетові квіти. «Анагаліс» у перекладі означає «сльози». Бо коли Розамунд забирала їх в свій світ - чудовиськ, тварин та інших представників фауни, Рейн плакав.

Їхню розмову перервали голоси: Торін пішов назустріч гостям і впізнав Кейліна та Джина. Кейлін швидко відвів його вбік і переказав прохання Трея.

— Шкода, що він сам не приїхав. Передай йому, що я сховаю Дерека і Джина, але чекаю повної версії цієї історії.

Кейлін сів у червону «Хонду» і поїхав. Торін повів гостей до хати.

Трей не чекав чесного бою, але сподівався на бодай якийсь сигнал перед нападом. Проте йому довелося згадати значення слів «підлість» та «удар у спину».

Зараз він стояв на вулиці в оточенні слуг і садівників, які стукали зубами від жаху. Поруч батько стискав арбалет. Вампіри привели підкріплення.

Усе довкола стало червоним. Трей рубав когось мечем, задихаючись від нудотного запаху крові. Але людина мало що може проти такої сили.

Різкий біль змусив його тіло завмерти. Розширені від жаху зіниці тата, крик обох батьків — це останнє, що встиг побачити Трей, перш ніж усе не забарвилося в чорне.

Коли Трей опритомнів, він спробував дотягтися до сокири, але туга пов'язка на животі не давала сісти. Ліам наступив йому на руку і різко смикнув за волосся.

— От і все. Мисливці виявилися надто слабкими.

Потім Ліам роздягнувся сам і роздягнув Трея, туго зв'язавши йому руки за спиною. Попри рани від срібних стріл, вампір почував себе чудово.

— Де мої батьки? — прохрипів Трей.

— Непогана спроба виграти час. Зараз напою тебе і покажу їх, а потім почнемо.

Ліам направив член у бік Трея і почав мочитися йому прямо в рот, затиснувши альфі ніс. Трей був змушений ковтати, вперше в житті відчуваючи таке безмежне приниження. Але ця лють стала його рятувальним кругом.

Ліам підняв його на ноги і, протягнувши кілька метрів по землі, тримаючи за вухо, сказав:

— Дивись.

Батько і тато лежали на землі з розірваними животами. Трей закричав, намагаючись вирватися.

— Як мило. Але я чув, що найкращий спосіб забути про біль душі — це трах, — Ліам грубо пнув Трея і, коли той упав, вампір вставив палець у його анус. А солодкий крик Трея ще більше потішив його, змушуючи засміятися на повний голос.

— Розкажи... чому ти так зневажаєш Кейліна? Він же твоя дитина, — Трей попри біль намагався відтягнути момент гвалтування.

— Сподіваюся, ти не думаєш, що подібним трюком ти, як у старому кіно, зможеш відволікти мене розмовами? — пронизуючи його оголене тіло поглядом і знову красномовно облизавши губи, запитав Ліам.

— Думай що хочеш, — тихо, вже без сил, промовив Трей.

— Чорт з тобою, я обожнюю чесати язиком перед основною стравою. У нас, вампірів, жоден альфа не вважається чоловіком, поки не заведе дитину. Це як дітонародження. Уяви: ти знайшов ідеального омегу, розвів на секс, а член не встав.

Трей пирхнув, але Ліам стиснув його пах і почав пестити, знову впритул розглядаючи його обличчя, немов фіксуючи кожну нову емоцію:

— Не смійся. Коли я кусав Лукаса — так тоді звали Кейліна — я не зміг завершити перетворення. Мені допоміг мій творець, але це було таємницею. Кейлін став моєю ганьбою.

— Отже, ти йому просто-напросто заздриш? Банально, — відрізав Трей.

— Нехай так. А тепер — розваги.

З'явився Деніел, тягнучи побитого Кейлін. Ліам поставив Трея навпроти омеги і без попередження увійшов у нього одним потужним поштовхом. Трей так голосно закричав від болю, що його вени — так принаймні здалося Ліаму — були готові прорватися крізь тонку, з неймовірним і солодким запахом, шкіру. Кров зволожила вхід, і Ліам почав рухатися швидше, збуджуючись від криків.

Деніел не відставав від Кейліна. Їхні стогони й крики злилися в єдиний жахливий хор. Ліам, збившись з рахунку, який він власне і не вів, без перестанку кінчав у задницю Трея, то на обличчя і в рот, отримуючи щоразу сильніші оргазми від поєднання страждань альфи та його неперевершеної і ніким ще не траканої вузької дірки.

На ранок вампіри вирішили випити Трея досуха. Деніел дістав десятисантиметрові срібні цвяхи.

— Прошу, вбийте мене! — закричав Трей.

— Не дивись на мене, — прошепотів Кейлін, м'яко всміхнувшись йому.

Деніел почав забивати цвяхи в тіло омеги. Крики Кейлін розірвали ранкову тишу. Ліам теж кричав — він відчував біль своєї дитини через кровні узи.

«Вільгельме, тепер ти зрозумієш, що я відчув, коли ти вкрав мій шанс на перше звернення», — думав Ліам.

У Чикаго Вільгельм раптом упав від нестерпного болю. Він знав: десь далеко його сини вбивають один одного. Кровні звʼязки — це єдина слабкість вампірів. Кевін знайшла його на підлозі і хотіла швидко покликати на допомогу, та Вільгельм схопив її за руку:

— Не треба лікаря. Просто побудь поруч, — прошепотів вампір. Кевін, вдихаючи аромат терпкого вина, навіть не намагалася вирватися.

— З мене досить! Денієл, я хочу їсти, — сказав Ліам. — Твій омега пахне божественно.

Він осідлав Трея:

— Приємного мені апетиту.

Вампір встромив ікла в горло Трея. Кейлін же відчувши як його з середини наче гарячим вознем обпалив гнів не зважаючи на те що був прибиим до землі ринувся вперед. Те, що відбувалось наступні кілька хвилин він так і не згадає. На жаль.

Прийшовши до тями серед трупів, Кейлін не став думати, як він це зробив. Він підповз до Трея. Пульс був ледь відчутним. Кейлін почав ритуал звернення.