Раді Вас бачити!

— Ріане, почекай! — крикнув Торін. Але Сеймур, що вибіг за ним, зупинив його: 

— Ріан повинен усе обміркувати, не тисни на нього. 

— Думаєш, це допоможе? 

— Сподіваюся, але він дуже злий. Торіне, тобі треба набратися терпіння. 

— А ти що будеш робити? 

— Сьогодні на мене чекає непроста ніч, але я з ним обов'язково помирюся. 

— Бачу, що своїй же пораді ти слідувати не збираєшся? 

— Я все ж таки його тато, а не альфа, який мало того, що закохав його в себе, так ще й приховав той факт, що є злочинцем. 

— Ну так, мабуть, ти маєш рацію, — сказав Торін і, сівши в машину, все ж таки поїхав до будинку омег.

Він відчував, що Сеймур бажає йому добра, і розумів, що порада не найгірша, але все ж таки вважав за краще завжди діяти по-своєму. 

Зупинившись неподалік їхнього будинку, так, щоб його ніхто з омег не помітив, альфа заходився чекати ранку, щоб все ж таки поговорити з Ріаном, даремно намагаючись хоч трохи поспати.

Але не один Торін був позбавлений сну. Ріан опівночі дивився в стелю. Все ж таки не витримавши, пішов на кухню.

 Він знав, що там є морозиво, а це те, що йому було просто потрібне. Хоча, звичайно, якби зараз до нього прийшов Торін і знову, як він це робив із самого початку, не давав йому спокою і переслідував по п'ятах, Ріан вибрав би свого альфу. Але поки що омега бажав лише одного — помиритися з татом. Він ще ніколи так серйозно з ним не сварився. І цей біль, що стискає його серце сильними лещатами, був незвичний і неприємний.

Вранці він насамперед піде до тата, а потім і до Торіна, раз ця сволота взагалі не планує приходити до нього зараз. 

Увійшовши на кухню, Ріан дуже здивувався, побачивши, що Сеймур приготував купу млинців.

Ще з раннього дитинства у них з батьками була традиція: готувати млинці на свята або коли день обіцяв бути особливо важким. Іноді такі дні називають «чорними», або коли на душі шкребуть коти і просто важко змусити себе піднятися з ліжка і щось робити. Коли батько помер, Сеймур теж готував млинці. Того дня Ріан з'їв їх так багато, що після цього не міг дивитися на них близько місяця.

Спогади про них із татом у минулому були такими теплими і болючими, що Ріан відчув, як по щоках потекли сльози, і він просто більше не міг жодної хвилини злитися на тата через те, що той не видав йому таємницю Торіна.

— Бачу, тобі теж не спиться, — сказав Ріан. 

Побачивши Ріана, Сеймур підійшов до нього: 

— Ріане, пробач мені... Омега, не давши йому договорити, кинувся до тата і, повиснувши на ньому, сказав: — Це ти пробач мені, я не повинен був просто мовчки йти. 

— Ой, млинці! — скрикнув Сеймур і, міцно обіймаючи його рукою, зняв сковорідку з вогню.

Згодом Сеймур дістав із холодильника банку нутелли, і вони, сівши за стіл, почали об'їдатися. Але почати ранній ранок із не нажерливості було з самого початку поганою ідеєю, тож пізніше, страждаючи від тяжкості в животі, двоє омег заснули на дивані у вітальні.

Прокинувшись через те, що хтось стукає по склу, Торін розплющив очі і побачив Шона. 

— Що ти тут робиш? 

Шон простяг йому термос із кавою і сказав: 

— Прийшов змінити тебе. До речі, якщо тобі цікаво, то ще годину тому ти проспав від'їзд Ріана. 

— Чорт, де він? — Я простежив за ним, він у тому будинку на пляжі, який ти йому подарував. Але тобі слід поспішити, може, він ще кудись поїде. — Дякую тобі, ти справжній друг, — сказав Торін і, поставивши склянку, поїхав на пляж.

Ріан же не знав, що його альфа провів, як і він, не найкращу ніч, тому зараз, приїхавши в будинок на пляжі й усамітнившись у студії, сильно злився і сумував за Торіном. Ці два почуття настільки суперечили одне одному, що омега розривався на частини, не знаючи, що йому робити: чи то поїхати до Торіна і надавати йому по пиці, чи зацілувати його до смерті. Так стрімко увірвавшись у життя омеги, Торін повністю змінив його спокійну і повільну течію, і тепер, коли Ріан особливо сильно потребував, щоб Торін знову був поруч, його не було.

Злість так сильно заважала зосередитися, що Ріан навіть не міг далі працювати над своєю піснею для конкурсу. Сем, прослухавши чорновий запис пісні, схвалив її, але все ж таки попросив, щоб Ріан скоріше закінчив роботу і відправив її спершу до нього і тільки потім на конкурс, відбірковий тур якого має розпочатися через три місяці.

Вирішивши, що йому треба піти на пляж і, щоб заспокоїтися, подивитися на море, Ріан вийшов надвір. Але завмерши на місці, він побачив машину і мирно сплячого в ній альфу. 

«Ах ти, сучий син!» — моментально розгнівався Ріан і, кинувшись до балкона, схопив у руки шланг, з якого він поливав квіти. «Отже, поки я тут страждаю, ти спокійно спиш собі», — думав омега, прямуючи до машини. «Що ж, час тобі, мій любий, прокинутися», — подумав він і, відчинивши двері, посміхнувся.

Направивши холодний струмінь на сплячого Торіна, омега засміявся, коли його альфа, підскочивши, почав матюкатися: 

— Бля! — вилаявся Торін, але побачивши Ріана, замовк. — Навіть якщо я винен перед тобою, ти не маєш права так чинити, — сказав Торін і, похмуро дивлячись на омегу, рушив уперед. Його вигляд був досить загрозливим, тому Ріан кинув шланг і теж кинувся в атаку.

Слава Богу, що батько не вважав, що омега має бути слабкою гарною квіткою, яка здатна лише прикрашати дім альфи та народжувати йому дітей. Тому ще з раннього дитинства батько навчив Ріана не лише оборонятися, а й тому, як перемогти кількох альф у бійці. 

Поки Ріан відчайдушно бився з Торіном, він не переставав голосно кричати на нього:

— Скотино! Коли ми з татом не заплющили очей до самого ранку, ти як ні в чому не бувало спиш. Може, треба було хоч раз подумати про таку дрібницю, як мої почуття? Чи ти думав, що зможеш до кінця цього місяця приховувати від мене, що наші з татом життя в небезпеці? Подумаєш, нам всього лише відстрілять голови! 

— Я ніколи так не думав, — прошипів Торін і схопив його за зап’ястя.

— Я сумував, чорт тебе візьми! — закричав Ріан, намагаючись безуспішно вирватися. Але куди там, Торін тримав його дуже міцно.

Альфа втомився від цього так сильно, що хотів лише одного: заткнути рота Ріану і від трахати його до такого стану, щоб той не міг навіть думати про що-небудь, не кажучи вже про те, щоб мати сили продовжувати злитися. 

Оскільки Торін із тих людей, хто не звик довго думати над тим, як здійснити бажане, він просто, не церемонячись, підняв Ріана (від чого той загорлав ще голосніше, і він навіть не намагався вибирати висловлювання), і поніс його в будинок.

Кинувши його на ліжко, Торін продовжив випрошувати прощення, придушивши його власною вагою. Так, спочатку Ріан намагався кусатися, але це ціна, яку варто заплатити за те, щоб мати можливість отримати поцілунок від омеги. І Торін із задоволенням віддав свої губи на поталу. Ріан, прокусивши їх, не зміг довго продовжувати катувати свого альфу і відразу ж почавши зализувати рану, остаточно здавшись.

Коли вони повністю видихнулися, то, перемістившись на кухню, продовжили їхню розмову. — Ну, і чому ти одразу не прийшов до мене? — спитав Ріан, розливаючи каву з молоком по чашках, присмачуючи напій нереальною кількістю цукру. Вони з Торіном обоє були страшними ласунами. Згадавши про це, Ріан мало не посміхнувся, але знаючи, що зараз це буде не дуже доречно, посунув до альфи чашку: 

— Бери. 

— Спасибі, — сказав Торін і, зробивши ковток, напружено думав, що йому відповісти. Звинуватити у всьому Сеймура, адже це він дав йому цю безглузду пораду? Думка здавалася досить привабливою, але Торін знав, що цього йому Ріан точно не пробачить. Хіба може альфа валити всю провину на омегу? Зрозуміло, ні, і неважливо, що омега справді винен.

Тому єдиним правильним рішенням Торіну здалося просто підійти і міцно обійняти свого істинного. І в цьому він мав рацію, тому що реакція Ріана була саме тією, на яку Торін і сподівався. А після пристрасного поцілунку ніхто з них пити так і не захотів. Хіба потрібний цукор після такого смачного десерту? 

Знову перемістившись у спальню, Торін успішно уникнув такої неприємної розмови, давши собі час на те, щоб добре обміркувати відповіді на запитання. І пізніше, коли Торін почав грубо насаджувати задницю Ріана на свій член, а омега взявся залишати на його шиї та грудях яскраво-червоні засоси, Торін вимолив не тільки прощення, але й зміг показати, наскільки сильно його любить.

Пізніше, знову спробувавши просто випити кави, вони знову перемістилися на кухню. Помішуючи напій, Торін, дивлячись на Ріана, сказав: — Я люблю тебе, і все буде добре. 

— Знаю, — відповів Ріан і, діставшись до свого альфи, поцілував його.

Наступного дня вони удвох приїхали додому. Сеймур сидів на балконі і курив, і виглядав похмурим.

 — Так, обидва негайно мийте руки і підемо рятувати мої млинці з нутеллою. 

— Тату, тобі не цікаво дізнатися, чи помирилися ми чи ні? 

Сеймур засміявся: — Ріане, ти жартуєш? Та у вас обох це на обличчях написано.

Взявши своїх найближчих людей за руки, Сеймур повів їх на кухню. Коли Торін побачив, яку саме кількість млинців їм потрібно буде з'їсти, він заблагав: 

— Може, ти просто викинеш їх? Я багато не з'їм. Сеймур якраз намазував млинець нутеллою і, почувши таке, направив ніж у бік альфи, запитав: — Мені здалося, чи ти ляпнув якусь нісенітницю? Давай, викликай своїх хлопців, і нехай нам допоможуть. Вони повинні зробити хоч щось корисне.

Торін, змовно переглянувшись з Ріаном, запитав: 

— Шона ти годуватимеш тільки млинцями, чи він може розраховувати на щось цікавіше? 

Кілька днів тому він випадково побачив, що Шон залишив свій телефон на столі, і прочитав його листування з Сеймуром, в якому Шон кликав омегу в кіно, і, судячи з кількості повідомлень, омега відмовляв йому не вперше.

— Ти краще жуй, треба добре і не поспішаючи жувати. — Голос Сеймура не сподобався не лише Торіну а й Ріану, але в них обох не було іншого виходу як почати їсти ці млинці.

Сеймурові подобався Шон, але йому було страшно думати про нього як про чоловіка, а не як про друга. Поки що йому було легше не думати про стосунки в принципі. Він, власне, так і вирішив. Тому слова Торіна його дуже розлютили. Ріан, дивлячись на свого люблячого та такого милого тата, не вірив, що перед ним саме він.

— Тату, з тобою все добре? 

— Цілком. А що? — спитав Сеймур дуже спокійно, але те, як він подивився на нього, Ріан, мабуть, запам'ятає надовго. 

— Та так. Просто коли ти збентежений, ти стаєш дуже кумедним, — засміявся Ріан, абсолютно забувши про обережність. Але коли засміявся і Торін, Сеймур, образившись остаточно, з мстивою усмішкою посунув їм тарілки, на яких, мов башти, були складені млинці. 

Побачивши їхні обличчя, Сеймур засміявся. 

— Ну що, хтось ризикне ще поговорити зі мною про моє особисте життя, чи вам вистачить? 

Торін взяв телефон і сказав: 

— Думаю, я покличу хлопців.

За годину Торін сидів на балконі. Побачивши, як до будинку під'їхала машина, з якої вийшов Шон із ще одним охоронцем — Девідом Волшем, видихнув із полегшенням і швидко поспішив на кухню, щоб урятувати свого омегу. — Все, вони йдуть. Шон і Девід заберуть млинці. Сеймуре, чуєш? Годі вже мучити Ріана. 

— Зрозумів я, — посміхнувся Сеймур. — Чи ти думаєш, що я нелюд? 

Почувши дзвінок у двері, Торін, так і не відповівши на скоріше суто риторичне запитання, пішов відчиняти.

— Ну, нарешті, щось ви не поспішали, — сказав Торін і повів альф на кухню. Побачивши людей Торіна Сеймур був шокований. Не сказати, що його подив був неприємний. Звиклий до звичайної зовнішності Шона, Сеймур не очікував, що просто охоронець на зразок Девіда буде таким красивим.

— Сеймуре, Ріане, знайомтеся, це Девід. З цього дня він і його люди будуть з вами всюди, — сказав Торін і представив омегам свою людину. 

Побачивши погляд старшого омеги, Девід поцілував йому руку і, посміхнувшись, кивнув Ріану на знак вітання. 

Зніяковівши від такого пильного погляду альфи, Сеймур, запанікувавши, приніс два пакети з упакованими в пластмасові лотки млинцями і сказав: — Шоне, ось тримай. 

Шон покликав Девіда і сказав:

 — Це хлопцям, і на сьогодні можеш бути вільним.

Попрощавшись з усіма, Девід спустився вниз і, сівши в машину, набрав номер телефону. — Та все в порядку. За місяць я привезу їх обох. — Засміявшись, Девід сказав: 

— Як вам заманеться. А в який папір їх загорнути? Ок, золотий з блискітками, — продовжив він після нетривалого мовчання. — Не хвилюйтеся, бос, усе буде зроблено за вищим розрядом. Вони навіть не здогадуються, що я працюю на вас.

Попрощавшись і поклавши трубку, альфа дістав солодкий млинець і з насолодою почав його жувати, уявляючи, як трахатиме Сеймура. 

Омега йому вже давно муляє очі, так що він з величезним задоволенням проведе з ним і його сином той недовгий час, який залишився цим двом приголомшливим і сексуальним омегам.

Коли Торін вийшов на балкон, до нього прибіг Ріан і, обійнявши, зашепотів: 

— Ти бачив, як Девід подивився на мого тата? 

— Бачив, — невдоволено промовив Торін. 

— І що далі? — Думаю, що Шону треба поквапитися і запросити тата на нормальне побачення, інакше його випередить молодший альфа. 

— Девід — підлеглий Шона і точно не відбиватиме Сеймура. — Чому ти так думаєш? — посміхнувся Ріан, поцілувавши його у вухо. 

— Лоскітно! — сіпнувся Торін і сказав: 

— Тому що я подбаю про це. 

— Ти що, з глузду з'їхав? Гей, навіть не думай про це! — обурився Ріан і почав лоскотати свого альфу. 

— Чорт, перестань! — крикнув Торін і, вирвавшись, стиснув омегу у своїх обіймах: 

— Добре, якщо ти мене вмовиш, то я подумаю над тим, щоб не втручатися. 

Побачивши, наскільки шокований його заявою Ріан, альфа засміявся: — Не хвилюйся, я не чіпатиму тебе в домі твого тата.