Весна для Лелі мала бути святом. Але зникнення коханого Ладо перетворило світ на тінь. Три місяці очікування — і він повертається. Живий, усміхнений, майже такий, як раніше. Та щось у ньому змінилося: біле волосся, порожні спогади, тиша в очах. Бабусині оповідки про духів і печаті в горах стають дедалі реальнішими. Чи справді це Ладо — чи хтось, хто взяв його місце? «Межа між» — це історія кохання й втрати, давніх сил і людської пам’яті. Тут легенди переплітаються з буднями, а весна може стати як початком, так і кінцем.

У світі, де зникли звуки, люди навчилися говорити дотиками, жестами й тишею. Лелій живе у зруйнованому місті разом із другом Воленом, поки у його снах не з’являється лисиця. Вона — не просто звір, а провідниця між світами. Разом із новими знайомими й маленькою спільнотою він шукає відповіді: що сталося зі світом, чому виникають воронки й яку часточку себе треба віддати, аби врятувати інших. Це історія про тиху ніжність, силу дружби і фольклор, який оживає серед руїн.

У світі, де міста поглинають ліси, а руїни стають новим корінням, герой повертається у свій покинутий дім. Тут, серед тиші й заростей, він віднаходить не лише спогади, а й нові випробування: зустріч із привидами минулого, старими духами та власними ранами. «Життя серед дзеркал» — це історія про пам’ять, яка здатна оживляти й руйнувати, про тишу, що говорить голосніше за слова, і про кохання, яке шукає шлях навіть крізь попіл.