Загадковий туман переніс мене в інший світ. А ні... Не туман - два нахаби, що одного разу вирішили провести ритуал пошуку спорідненої душі. І хоч нахаби ще ті красунчики, втім жити, коли обирають за тебе – це не про мене. Кохання і чоловіків я звикла знаходити сама.
Чи то вони мене знаходять?

З моєю вдачею рота краще не розтуляти. Адже варто мені щось ляпнути гарячково, все збувається. Просто прокляття якесь!
І завело воно мене, не аби куди, а аж в інший світ. В самісіньку магічну академію.
А тут він. Чоловік-мрія, що вважає мене легковажною розпусницею. Та й світ не такий вже і гостинний – проклятійників тут не полюбляють. Ще й невідомий вбивця переслідує.
Ну і нехай. Впораюсь, навчусь дар контролювати та додому повернуся. Там мене вже зачекались.
Залишилось тільки нікого не вбити, самій не загинути та... з глузду не з'їхати. Бо бісить!
А може я того… закохалася?

Я стала адептом академії, зберегла таємницю, відчувала свою магію, знайшла магіків і втратила брата. Втім, я в це не вірю. Трей жив і я обов’язково його знайду. І жодна загадка минулого не стане мені на заваді! Як і командори з їх планами.

– Народи мені сина! – саме цими словами зустрів мене новий світ – дикий, чужий, жорстокий.
Світ, де правлять люди, що підкорили собі драконів. І, як особливу нагороду за звершення, видають їм нас – обраниць – дівчат, зобов'язаних народити дракона, щоб рід драконів продовжився, а влада імперії зміцнилася.
Але якщо все піде не так? І однією з них стане та, що не захоче бути слухняною лялькою?
Знала б я, до чого приведе мене бажання уникнути ролі інкубатора, не стала б сперечатися з провидінням. І тоді точно не зустріла б того, хто стане моєю дороговказною зіркою, й заради кого я пожертвую всім.
Ось тільки чи готовий він прийняти цю жертву?

Тікаючи від нав'язаного шлюбу слід бути обережніше, а не нестися в інший світ стрімголов. Адже кількість наречених може подвоїтися. А то й потроїтися. А якщо дізнаються хто я? В храм потягнуть і навіть бажанням не поцікавляться. Залишається лишень сховатися на самому видному місці. Ну й що, що дівчат в академію не приймають?
Ха, це ми ще побачимо.