Котиться колесо року, падають колоски на землю, кінчаються жнива. Попереду – свято врожаю, дари чарівні богам та духам, що опікуються полями. Де мавки-русалки танцюють – там краще все росте, там силу земля має. Але в цей час між світами тоншає грань.
І наступає день, коли мало Полудниці віночків та трав, мало дарів людських – хоче вона танцювати, хоче чути стукіт людського серця. Крові хоче.
І тільки вірне кохання може подолати чари її.

Під час Русального тижня річкова вода стає темною та небезпечною. Русалки скидають хвіст та виходять на берег босоніж, пускаючи за течією заквітчані вінки — звабливі приманки для тих, хто шукає забуття. Селяни міцно замикають двері, знаючи: той, хто піде вночі до річки, вже ніколи не повернеться таким, яким був до цього.
Але Остапу байдуже на застороги, матері. Втративши кохану дружину, він шукає в тихих хвилях єдину розраду для свого розбитого серця.
Та чи не стане ця холодна втіха пасткою, з якої немає вороття?
Бійся темної води, особливо коли вона сама кличе тебе назустріч...

Купальська ніч приховує безліч таємниць. Говорять, той, хто знайде квітку папороті, отримає справжнє щастя.
Зоряна шукала не багатство і славу. Їй потрібне було лише щасливе життя з коханим. Але в лісі, де оживає магія, людські почуття можуть відкритися з несподіваного боку. І це призведе до справжнього лиха.
Та тільки коли вода зімкнулась над головою Зоряни, її історія не закінчилася. Почалася нова — історія помсти, яка наздожене тих, хто зруйнував її життя.

Один випадковий порятунок змінює все. Коли звичайний український хлопець виплутує з рибальських сіток знесилену русалку й на руках повертає її до хвиль, ніжна Аурелія назавжди закохується у світ суші та свого рятівника.
А невдовзі випадково підслухана розмова руйнує багаторічну брехню Чорноморського королівства: їхня мати, Королева Селена, не загинула у штормі, а роками переховується серед людей. Щоби врятувати шістнадцятирічну Аурелію від гніву батька, її старша сестра Вівіана наважується на відчайдушний крок. Сестри міняють хвости на людські ніжки й тікають у залите сонцем сучасне українське портове місто.
Попереду на них чекають пошуки таємниць минулого, шалений ритм мегаполісу та компанія нових друзів.

Мара закохалася в чоловіка, який навіть не здогадувався про її існування.
До Адріана в неї було просте життя: море, родина, Інар поруч і жодної причини хотіти чогось іншого. Потім цього стало недостатньо.
Угода з відьмою дає Марі ноги й шанс опинитися на суші. Але разом із цим приходять біль, страх видати себе якоюсь дрібницею і постійне питання: що саме сказати Адріану, коли він почне питати, звідки вона взялася і чому так мало знає про звичайне людське життя?
А ще з моря приходить Інар. Він знає Мару такою, якою Адріан ніколи її не бачив. І має власну думку про те, кому вона належить і де її справжній дім.
Мара заради кохання відмовилася від хвоста. Тепер лишилося зрозуміти, чи можна побудувати нове життя на правді, яку вона постійно приховує.

Вона хоче повернутися додому, в море. Але ціна надто висока.
Щоб Мара знову стала русалкою, хтось мусить зайняти її місце на березі — назавжди залишити свій дім і прийняти тіло, приречене на біль.
Хто погодиться на таке? І чи зможе вона прийняти цю жертву?