Тримаючи ліхтарик в одній руці, я підійшла до трюмо і змахнула всі Оленині флакони з парфумами у велику коробку. Потім витягла свою велику косметичку і висипала вміст туди ж.
– Що ти робиш? – Запитала Олена.
Я поставила коробку на диван між нами та закріпила ліхтарик на люстрі. Світла не було вже більше п'яти годин, і настрій ставав все тужливішим. Слабке світло, що падало на обличчя Олени, казало про те, що вона знову плакала.
– Проведемо ревізію наших ароматів, – сказала я.

— Анна Колесова

В темряві