Ота дівчина з рум’яними щічками та заплетеним у дві коси темним волоссям, що зручно вмостилась на ліжку, гортаючи книгу у потертій шкіряній палітурці – це, власне, і є Тріна.

А от світловолосий чоловік у сірому напіввійськовому одязі, що просто зараз обережно, цілеспрямовано й максимально непомітно лізе по стіні до її балкону – він ніякий не прийомний син ніяких там старійшин. Та й на зіллях розуміється не краще, ніж гоблін на ельфійських танцях.

Зате цей хлопчина відомий у вузьких колах найманців, авантюристів та іншого… гм, соціально нестабільного люду. Звати його Рене МакДугал, хоча він частіше відгукується на прізвисько “Дзен”.

— Антон Очерет

Найманець та Пампушечка