Літо. Невеличке містечко. Троє подруг знаходять старий ліхтар у покинутій частині парку. Хтось колись писав під ним листи — записки, що викликають у кожної мурашки.

Наташа читає першу записку і каже:

“У мене мурашки. Це знак.”

Фаїна загадує бажання — і наступного дня зустрічає загадкового хлопця, який, здається, знає її сни.

Поліна вперше за літо не може заснути. Їй сниться море — бурхливе, темне, і голос: “Повір — і знайдеш.”
Вони починають слідкувати за ліхтарем — і знаходять серію послань, які змінюють їхні серця. Здається, хтось знає кожну з них краще, ніж вони самі.