Спочатку:
На сторінку книги
Вони залишили зошит під ліхтарем. Той самий — який вже бачив їхні вибори, сумніви, сни.
«Хтось знайде його знову. Але вже не ми.»
Підпис: Наташа. Фаїна. Поліна.
І далі — новий аркуш. Порожній. Але хтось уже йде по доріжці. Дивиться на лавку. І відчуває… мурашки.
— Це значить щось важливе, — прошепотав голос нового читача.
Бо мурашки не обманюють.
Історії починаються з тиші. І з когось, хто готовий слухати.
Кінець... або початок
