Спочатку:
На сторінку книги
Ліхтар, який колись світив, більше не горить. У повітрі — ні вітру, ні голосів. Тиша.
Зошит лежить на лавці — відкритий. Але порожній. Жодна літера не з’являється. Всі знаки мовчать. Навіть мурашки — завмерли.
— Можливо, це і є відповідь, — каже Наташа.
— Що саме? — запитує Фаїна.
— Коли все затихає — лишається тільки серце.
Поліна проводить пальцями по обкладинці зошита. Вона тепла. Жива. Але не каже нічого. Тепер — їхн
ій черга.
