Отямившись на асфальті, Ліза розплющила очі й зустрілася з чиїмось стурбованим поглядом. Молодий чоловік схилився над нею, намагаючись визначити ступінь завданого ушкодження. 
- З вами все гаразд? - запитав схвильований чоловічий голос.
- Здається так, - відповіла вона, намагаючись сісти. 
Хлопець допоміг їй піднятися на ноги. Дівчина розгублено подивилася на всі боки: під ногами валявся один навушник, а другий безслідно зник.
- Мої речі... я запізнюся!" - з досадою вигукнула вона.
Парубок дістав з-під коліс сумку і подав їй. 
- Ви точно не постраждали? Йти можете? 

— Тетяна Олійник

Королева