Суботній ранок Артур зустрів в дорозі. Вони з дідом їхали за покупками. Трохим Артурович ще добре водив машину. Навіть у міському потоці. Тому вони їхали до обласного центру. Їв трьох разом з мамою. Олена хотіла їхати автобусом. Але дід Трохим настояв аби їх з Артуром відвезти.
– Нічого страшного! – відказав він, коли невістка сказала, що у великому місті великий наплив машин і старшому чоловікові буде важко їхати. – Я вже життя їжджу. І нині не виняток.
Трохим мав ще й свій план, через який хотів їхати. Але про це не хотів казати нікому. Хотів аби все було тихо. А тут є така нагода – то гріх її опускати.
Справа в тому, що віднедавна Трохим почав відчувати як його поколює щось в боці. Тому він і вирішив поміняти живих коней на залізного. Аби було легше. Онук піде вчитися а він сам може не змогти. А нащо вилазити з сили аби потім зовсім злягти. Тож поки Артур з Оленою будуть ходити містом, він встигне забігти до знайомого лікаря, котрий якраз працює в приватній клініці. Він обіцяв швидко оглянути Трохима без черги.
– Ви поки будете ходити, – сказав він як машина в’їжджала в місто, – я теж маю одну справу. Тож якщо ви будете готові – подзвоните мені. Я, можливо, затримаюся там на трохи.
Артур відчув щось не добре в цих словах. Йому здалося, що дід хоч не хоче казати. Ніби щось скриває. Втім, він змовчав. Аби не ставити дурних питань.
Вони вийшли на розі якихось двох вулиць і пішли з мамою в напрямку магазинів. А дідусь машиною рушив вулицею, паралельною до тієї по якій вони пішли, і його машина швидко зникла за першим же поворотом.
Артур зітхав вже не перший раз. Він ніяк не любив лазити по магазинах. Але необхідність змушувала його це робити. Треба було купити собі нові кросівки, пару зошитів, ручки. А ще, заодно, раз вже він тут – то і можна на костюм подивитися.
– А коли ми ще поїдемо? – сказала мама Артурові. – Потому часу не матимеш ти або я. беремо зараз все, що можна. Гроші є. Тай що їхати машиною то не в автобусі толочитися.
Вона була права. Хто знає чи дідо ще зможе поїхати. Треба використовувати час раціонально.
