Спочатку:
На сторінку книги
Минав ще один літній день. Артур, як завжди, мав якусь роботу. Він не хотів сидіти просто так, склавши руки в той час як його дід з бабою працюють в поті чола. Тож знайшов собі роботу.
Працюючи Артур думав про щось. Він розмірковував над всією інформаціє, яку отримав. Іноді думав про себе, про своє майбутнє. Проте, що його чекає в подальшому. Адже випускний клас це вже майже як студент. Просто ще в школі.
Але куди він поступить? Особливо з грошовими можливостями. Всюди ж треба платити. мати знайомих. А він? Що він там буде робити сам, чужий?
А з іншого боку Артур хотів вчитися. Він прагнув розвиватися, стати кращим. Добитися успіху. Доказати всім, що він не гірший від них. Але чи він це зможе зробити.
– Ходи обідати Артурчику! – покликала бабуся.
Їда. Проста, домашня їда. Але як готує його бабуся, позаздрили би й круті поварі. Все смачне і все входить без проблем. Бо готується з любов’ю.
– Завтра зранку ми з дідом поїдемо до міста. – сказала баба Дарина. – На обід нас може не бути. То ж ти сам мусиш обійти худобу. Ти все знаєш. Тому боятися нема чого. Видоїш корів. Напоїш. А ми вже після обіду будемо.
Артур лише кивнув головою. Для нього це було не перший раз. Хлопець вже кілька разів залишався сам вдома. І ні разу не підвів їх. Тож і цього разу все буде добре. Артур не ставив питань. Він знав – раз їдуть значить треба.
За обідом Артур вже уявляв як він завтра буде сам на господарстві. Добре що він вчора відмовив Юлі, котра так напрошувалася прийти в гості. Дівчина вчора вечором написала йому повідомлення, що у неї поламався принтер. А він їй конче треба конче потрібне. І вона хотіла прийти до Артура, знаючи що в нього ця річ є робоча. Але Артур ніби маючи нюх, що нині йому треба буде залишитися самому рішуче відмовив. Він сказав, що ніяк не може. І на всі умовляння Юлії не зреагував.
Воно і на краще. Бо коли ти сам у дома, то для чого тобі аби був хтось зі сторонніх. Навіть якщо ці сторонні досить тобі знайомі. Їхніх намірів ти все одно не знаєш.
Буде ще час, коли він буде вільним. В дома будуть дід з бабою. Тоді можна і прийти. Він так і відписав дівчині. На що отримав дуже агресивну відповідь з багатьма не дуже гарними словами. І це виглядало трохи дивно. Втім, Артура це хоча і образило але не занадто сильно хвилювало.
