Раді Вас бачити!

Сенсей суворо схрестив руки на грудях:

- Андрію, скільки разів казати: не демонструй так відкрито свої слабкі місця! А ти, Вікторе, що це взагалі було? Як ти примудрився сам себе загнати в таке програшне становище? Ви обидва — мої найкращі таланти, але іноді здається, що всі сили, які я в вас вклав, витрачені даремно. Одні помилки виправляємо — одразу вилазять інші, і так по колу. Жодного прогресу! Ладно, Віктор займається цим суто для задоволення й виплеску емоцій, хоча задатки у нього феноменальні. Але ти, Андрію, маєш підходити до справи серйозніше. Добре, вільні. Хто наступний на спаринг?

Після цього відбулося ще кілька сутичок. У жодній із них Віктор більше не пропустив серйозного удару — впевнено й спокійно клав на татамі опонентів одного за одним. Попри те, що він був помітно виснажений після двобою з Андрієм, внутрішньої сили та досвіду йому з лишком вистачало для решти бійців.

Тим часом Андрій, витерши піт і жалібно потираючи лівий бік, підійшов до Леони.

- Ну що, радий знайомству, - простягнув він руку.

Вона одразу її потиснула й відповіла:

- І я рада, напевно, - усміхнулася своєю звичною робочою усмішкою.

Побачивши її реакцію, Вовк хмикнув та впав на стілець, який щойно звільнив сенсей. Старий уже стояв і відчитував кожного, хто програв Віктору. А Віктор ліниво чекав на наступного суперника.

- Те, що ти про мене взагалі нічого не знаєш, багато про що говорить, - кинув Андрій.

- А я повинна щось знати? - нахмурила брови Леона.

- Може й не повинна, але якщо захочеш — можу розповісти.

- Що саме ти можеш мені розповізти? - вона зовсім не зрозуміла до чого ця гора м’язів веде.

- Ну наприклад про минуле цього Вовкодава - Андрій не зводив погляду із нового бою Віктора

- Звідки в нього взагалі взялася ця кличка?

- Ось вже є до чогось інтерес — значить, не все втрачено. О, бачиш? Знову переміг! - гордовито вказуючи пальцем на ринг, де Віктор щойно завершив черговий поєдинок. - Ну точно не людина. Стільки пропустив днів занять, а повністю в ідеальній формі. Що ж напевно тільки я один тут здатний повалити цього дикого звіра на спину.

- Чому ви змінили тему? - на неї глянули темно-зелені очі і шатен холодно промовив.

- Бо перед тим, як ти щось дізнаєшся, ти повинна довести, що гідна цієї інформації, - і саме в цей момент до них підійшов Віктор.

- І про що це ви тут так жваво розмовляєте? - він був вже весь захеканий, мокрий від поту якій активно стікав по його шиї та нище по грудям і зникав в межах червоного поясну. Якій ледь тримався, так як його кіману вже розтріпалося та і шатен не спішив його закривати все було прекрасно видно.

Андрій швидко змінився театрально зітхнув, закидаючи руку за голову:

- Та що тут обговорювати? Я от щиро жалію твою бідну дружину. Вона ж, мабуть, навіть не здогадувалася, якого монстра обирала собі за чоловіка!

Віктор зухвало зітхнув, витираючи обличчя рушником, і з нахабною, хижою посмішкою подивився прямо в зелені очі Леони промовмв:

- А що, власне, зі мною не так? Зовнішністю Бог не обділив, та й тіло, як бачимо, у прекрасній формі.