Раді Вас бачити!

Вони знову зайшли до приймального відділення, зовсім як того першого вечора. Проте різниця була разючою. Тепер Віктор був у повному зимовому комплекті дорогого брендового одягу, та й Леона виглядала значно бадьорішою і не куняла. Їх зустріли медики, які вже наминали гарячі м’ясні пиріжки Марії Павлівни.

- Добрий вечір вам, - травматолог поспіхом проковтнув шматок пиріжка й запив кавою. - Дуже вдячні за такий розкішний презент. І смачно, і ситно! Ну що ж, пройдімо до кабінету.

Віктор пішов услід за лікарем, який від задоволення навіть почав мугикати собі під ніс якусь заїжджену мелодію.

Відчинивши двері перед парою, травматолог натягнув одноразові рукавички й кивнув на кушетку. Він швидко підтягнув широку штанину дівчини й почав обережно знімати фіксатори з коліна. Проте побачене його зовсім не порадувало. Впившись поглядом у зелені очі, він наче вчитель, докірливо промовив:

- Ну і що тут у нас сталося? Чому ваше коліно виглядає значно гірше, ніж під час нашої першої зустрічі? Мені що, накласти вам гіпс, аби ви взагалі не могли поворухнутися? Якщо так піде й далі, ви настільки розбовтаєте суглоб, що випадання чашечки стане для вас буденною нормою.

У дівчину миттєво врізалися два суворих чоловічих погляди. Від ніяковості Леона відвернулася до вікна й ледь чутно пробурмотіла:

- Я більше не буду…

- Ех, що ж із вами робити, - лікар підвівся й підійшов до шафки, набираючи у шприц ліки. - Судячи з того, як жахливо все виглядає, ви найближчі ночі без цього й спати не зможете. - Він продемонстрував наповнений шприц із знеболювальним. - Таблетки, які я прописав, п’єте?

- Угу.

- Коли востаннє приймали?

- Близько шостої вечора.

Перевіривши час і переконавшись, що минуло достатньо годин, лікар підійшов і вправно зробив укол.

- Ну що ж, тепер протягом доби жодних знеболювальних не приймати. Те, що я ввів, має повністю зняти гострий біль. А далі — негайно зверніться до свого особистого лікаря, нехай розпише курс для прискорення відновлення. І припиніть нарешті навантажувати хворе коліно! Та й купіть уже зручне ортопедичне взуття. - Вони втрьох одночасно опустили погляди на її зимові чобітки на невисоких підборах. - Мода модою, але здоров’я має бути на першому місці.

- А можете мені дати щось, щоб я могла самостійно пересуватися? - звернулася Леона до лікаря.

- Ви про милиці? Але ж ви щойно обіцяли не перевантажувати коліно.

- Так, але я не можу постійно сидіти на одному місці й чекати, поки воно заживе.

- Та щось не схоже, щоб ви взагалі вмієте сидіти на місці, - травматолог скептично поглянув на Віктора, який мовчки стояв осторонь і не поспішав втручатися.

Помітивши цей промовистий погляд лікаря, Леона роздратовано додала:

- Я просто не хочу створювати зайвий дискомфорт для свого оточення.

Зрозумівши її серйозний настрій, лікар примирливо підняв руки:

- Добре, зараз прийду. - Він швидко вийшов і повернувся вже з інвалідним візком. - Це найкращий варіант, щоб ви могли пересуватися самостійно й не шкодили коліну. Звісно, по снігу на дворі без сторонньої допомоги ви не проїдете, але в приміщенні точно впораєтеся самі.

Тут уже втрутився Віктор, оглянувши запропонований транспорт вкрай скептично:

- У нас у квартирі не облаштовано все так, щоб ти могла вільно маневрувати на візку.

Дівчина перевела погляд із шатена назад на лікаря:

- Тоді давайте милиці. Та будь-що, аби мені було легше, щоб не стрибати на одній нозі.

Лікар розвернув візок і за хвилину виніс пару під ліктьових милиць.

- Спробуйте. Але на вулиці наполегливо не рекомендую пересуватися без підтримки чоловіка. Бо наступного разу повернетеся до мене вже з переломом.

Підтримувана обома чоловіками, Леона прийняла милиці, вперлася на них і спробувала зробити перший крок. На мить вона втратила рівновагу й відразу відчула, як сильні руки з обох боків надійно її підхопили.

- Ви сьогодні надто втомлені, - м'яко зауважив лікар. - Заберіть їх із собою. Удома, в спокійній обстановці, пристосуєтеся й зможете впевнено пересуватися самостійно.

- Дякую, лікарю, - Віктор забрав у дружини милиці, допоміг їй дійти до виходу, і, тепло попрощавшись із персоналом, вони рушили до машини.