Раді Вас бачити!

Вийшовши зі складу, його зустріла дружина прикрита рушником. Вона нервово переступала з ноги на ногу, мабуть через холодну підлогу.

- Ем… мої речі залишилися в машині, а вона по дорозі застрягла. Тому, чи не маєш ти запасних чистих речей? - сказала вона, намагаючись не опускати свій погляд на його напів оголене тіло.

- Можу дати, якщо вони тобі підійдуть, - сказав він.

І він пішов повз неї до кімнати, де зберігалися єдині речі в цій будівлі. Почувши, що вона йде слідом, він вирішив скористатися моментом і запитати:

- Скажи, чому ти сюди приїхала? — не повертаючись, запитав він, продовжуючи йти далі.

- Моя мама сказала, що якщо я сюди не приїду, то сильно пошкодую, — промовила вона з невпевненістю.

Дівчина зовсім не була схожа на себе буденну, і це насторожувало чоловіка. Він вирішив поки що вірити їй на слово, але тримати в думках, що вона може бути на стороні їхніх батьків.

- Це означало лише одне: наші батьки змовилися, щоб загнати нас сюди, — підсумував чоловік.

Зайшовши в кімнату, він підійшов до сумки й, порившись у ній, відкопав ще одні штани та кофту. Простягнув дівчині комплект, а собі залишив білу футболку, яку швидко натягнув.

- Яка їм користь це робити? - промовила вона.

Беручи запропоновані речі й прямуючи до ванної кімнати, щоб одягнутися. Це не зайняло багато часу, і незабаром вона вийшла вже в його кофті, але без штанів. На його німе запитання вона відповіла:

- Не тримаються, занадто великі. - вона підтягнула чоловічу кофту, яка була їй трохи вище колін. - так для чого нашим батькам нас сюди заманювати? - не відступала із запитанням

Він мовчки забрав штани й, склавши їх, поклав назад у сумку.

- У прання краще кидати більше речей одразу, бо все тримається на генераторі. Коли відновлять електропостачання — невідомо, тому потрібно економити. Наші речі будуть пратися разом сподіваюся на твоє розуміння - сказав він і підійшовши до дверей додав - Ходімо їсти, там вже давно все підготовлено - наче не почувши її запитання, він пішов далі, намагаючись не дивитися в її бік.

Його погляд постійно намагався опуститися на жіночі оголені коліна. Така реакція дратувало його самого — наче він поводився як незрілий підліток. Вона ж не розуміла його холодної поведінки щодо себе. Коли вони зайшли разом на кухню, він виставив дві таці.

- Обирай, ти будеш рибу чи яловичину, - сказав він.

Вона спокійно взяла м’ясо й сіла навпроти його місця. Він повторив її дії та так само сів за стіл. Вони почали їсти розігріту їжу. Раптом дівчина промовила…

- То вони хочуть, щоб ми дали їм потомство? І тому ти не наважувався відповісти на моє запитання? - беземоційно промовила вона.

Віктор від почутого, аж поперхнувся й почав кашляти. Швидко наливши собі води в склянку та запивши те, що застрягло в горлі. А вона, не зводячи з нього пильного погляду, продовжила

- А як інакше сказати? Якщо вони навіть не хочуть чути наших думок з питання дітей. Ще й до такої міри, що заперли нас на краю світу, - демонстративно провела вона рукою по кімнаті.

Тут не було цивілізації, навіть постійного джерела електроенергії. За вікном валив сніг, і з кожною хвилиною будинок дедалі більше засипало. Вони точно не змогли б вибратися звідси самотужки без сторонньої допомоги. Обоє розуміли, наскільки абсурдною була ситуація, у яку вони потрапили.

- Це все їхній план. Хіба це не схоже на случку двох породистих собак, коли господарі прагнуть отримати щенят, не зважаючи на бажання самих тварин? Хоча знаєш, у тих собак умови кращі, ніж у нас.- із силою вгнала вона вилку в шматок м’яса. І вже більш тихо промовила начепто сама собі - Якого біса вона мені погрожувала власним життям, а тепер заперла мене тут, де можна відкинутися на той світ від будь-якої подряпини або температури? - знову глянула вона на чоловіка. Він нарешті відкашлявся, і вона запитала:

- Скажи чесно, чим тебе заманили?

- Акціями компанії, - він не бачив сенсу це приховувати, тому швидко дав відповідь. Та дівчина поспішно зробила висновки.

- Так ти все знав і був не проти?! - розлючено вигукнула вона.

Він підняв руки в знак примирення:

- Ні, мене так само заманили. Тільки сказали, що мені потрібно побути тут по роботі: написати звіт про це місце. І визначити, чи придатне для відкриття курорту така локація. А коли я майже відмовився, мені запропонували акції мого батька. Від цього було складно відмовитися і тому я тут, — промовив він і продовжив їсти.

- Ха, так виходить, мене сюди затягнули дешево. Бо такої щедрої пропозиції мені не запропонували, — промовила вона.

І, не почувши від нього жодних слів, так само почала жувати решту вечері, бо досі ще була голодна. За весь сьогоднішній день не мала змоги виділити часу на їжу. Вона поспішала врятувати свою матір, навіть подарунок взяла із собою. Гіркота підступала до горла, та вона спокійно стримала її всередині себе.

Завершивши решту трапези мовчки, кожен думав про своє й не збирався ділитися з іншим. Коли вона першою піднялася й поставила посуд у мийку, вже збиралася піти, та раптом завмерла й стала чекати чогось.

Чоловік неквапливо також закінчив вечерю. Він був занурений у власні думки настільки, що навіть не помітив, як увесь цей час вона чекала на нього. В його очах знову з’явилося німе запитання, на яке вона швидко відповіла.

- Дякую за вечерю й одяг, але хочу теж зробити свій внесок. Тому давай посуд — я його помию. Уявлення не маю, скільки ми тут будемо стирчати, та впевнена: до цивілізації й служниць нам ще далеко, і тому посуд доведеться мити власноруч - сказала вона.

Взявши з його рук брудний посуд, вона швидко знайшла губку й почала мити. Увімкнувши на всю потужність воду за звичкою. Відійшовши від ступору, він промовив:

- Я не проти, але вода, напевно, теж у нас обмежена.

Він почув, як вона сердито вилаялася й різко вимкнула воду. Посміхнувшись на її реакцію, він додав:

- Хоча завжди є сніг і вогонь.

І, не затримуючись, пішов із кімнати на другий поверх.