Раді Вас бачити!

- Можна вас відволікти всього лише на пару хвилин? - це була блондинка Лілі, одна з трьох топ-менеджерів, які мали виконувати частину основної роботи, поки їхня начальниця була відсутня. Та виявилося: окрім самої Леони ніхто не здатен зробити це ефективно. Вирвавшись із роздумів, вогняноволоса глянула на стривожену менеджерку.

- Якщо це не по роботі й без користі, то в мене немає часу, - награно мило посміхнулася вона й продовжила збирати документи докупи, які лишалося лише підписати.

Саме такою її знали на роботі й тому прозвали демонесою. За миловидною зовнішністю та усмішкою завжди ховалася стервозна натура, яка не давала спокійно продихнути жодному співробітнику. Вона приймала лише такі звіти й лише таку якість роботи, що майже ніхто з підлеглих не тягнув. Сьогодні демонеса давала прочуханки без винятку кожному — бо за час її відсутності вони не змогли втримати навіть той рівень, який вона залишила.

А як інакше? Це модельний бізнес: мінливий, непередбачуваний, без можливості бути завжди напоготові. Дивно лише одне — ця полум’яноволоса завжди була готова. Усі інші — звичайні люди, які мали купу проблем, що навалювалися з кожним робочим днем. Лілі різко мотнула головою, щоб вивітрити зайві думки. Бо та, що зараз сидить за столом і перебирає документи, може змінитися в одну мить.

- Ам… ну я б усе ж хотіла озвучити питання, адже воно якраз по роботі…

- Оскільки ти вже затягуєш час, за який могла б спитати те, що хотіла, - підняла зелені очі на співробітницю й попередила: - Ліліє, у тебе залишилося небагато часу, перш ніж я почну злитися.

Блондинка враз швидко прощебетала на одному подиху:

- Розумієте, та зірка, яку ми дуже довго переманювали, бажає зустрічі з вами особисто. І тільки після цього він вирішить, чи приєднається до нас, чи ні.

- А як же Сіріус? Він що, не може виконати свою роботу? - зелені очі різко звузилися й пристально вп’ялися в блондинку; від цього погляду вона рефлекторно відступила крок назад. І подумки почала молитися всім відомим богам, щоб те, що їй ще потрібно сказати, не призвело до новин про симпатичну блондинку, знайдену в лісопосадці. Бо від цієї демонеси можна було очікувати будь-що, окрім милості до гонця з неприємними новинами.

Зжавшись, Лілі заплющила очі й проговорила:

- Він уже півроку намагається переконати його та все без змін. А зараз ситуація зрушила з мертвої точки: той погодився лише за умов, які виставив. На жаль, уже місяць не поступається ні на що інше. А оскільки в нього скоро закінчується контракт із попередньою фірмою, то дедлайни в нас дуже короткі, щоб переманити його.

Запала тиша. Блондинка спершу відкрила одне око, потім друге — переконавшись, що начальниця не розлютилася, а лише замислилася. Вирівнялася й стала чекати на вердикт Леони та перепитала:

- Хто він такий, що ставить нам умови? - зі скепсисом чекала на відповідь.

- Петро Барс, - ледь чутно промовила вона. Дуже шкодувала, що програла суперечку Сіріусу й тепер розхльобує це замість нього.

- А-а-а, та самозакохана скотина, -

 Леона дістала з-під купи паперів журнал на якому була стаття про її конкурентів, а саме рудоволосий хлопець якій миловидно усміхався. Саме про нього й говорили: на обличчі симпатично виглядали ямочки, а в носі блищав септум. Темно-сині очі гарно контрастували з останньою зимовою колекцією одягу, яку він презентував, — тоді приніс великі прибутки своєму агентству. Так звана нова зірка, вже рік на слуху; хоч і не конче потрібен, та для розширення аудиторії й залучення нових рекламних агентств — необхідний.

- Коли він хоче зустрітися? - вже паралельно підписувала документи, які потім лишиться віддати фінансовому відділу.

- Він запросив вас на святкування свого дня народження. Через три місяці, - і так і стояла на місці, хоч дуже хотіла чкурнути геть.

- Ну добре — якраз знімуть фіксатор з коліна. Такі моделі люблять епатажно святкувати, то хоч рекламодавців залучимо, щоб мій образ був ще одним піарним ходом, - але дівчина так і не пішла, тому Леона підняла погляд і запитала: - Щось іще?

- Він має ще деякі умови, - і прикусила губу, чекаючи.

Леона аж відкрила рота від зухвалості нової зірки. Настільки, що на півшляху зупинила руку й не дописала свій підпис на документі. Врешті-решт зацікавилася й вирішила відразу задовольнити свій інтерес:

- Які ж?

- Ви одягнетеся в сукню, яку він вам відправить за день до святкування.

- Вибач, що? - не повірила власним вухам.

- І ще… він дає запрошення тільки вам. Тобто ніхто інший не може вас супроводжувати. Навіть охорону не пропустять — список запрошених обмежений.

Ручка, яку тримали тендітні пальці Леони, раптом тріснула й розламалася навпіл. Від цього Лілі почала відступати до самих дверей — на випадок, якщо знадобиться скористатися єдиним виходом, перш ніж на неї виллється весь гнів демонеси. Та саме в цей момент двері відчинилися, і ввійшов Алекс із пакунками в руках. Оцінивши нервову обстановку, він перевів погляд із тремтячої Лілі на свою начальницю, яка метала зеленими очима блискавиці. Молода дівчина беззвучно прошепотіла самими губами: «Спаси». Вона знала, що лише охоронець може вгамувати цю непокорену стихію.