Раді Вас бачити!

Прокинувшись, Віктор солодко потягнувся й відразу різко підвівся з ліжка. Узявши телефон, він глянув на екран, який слухняно показував 4:20, його звичний час для підйому. Шатен попрямував до гардеробної, одягнув спортивні штани з футболкою й рушив до домашнього спортзалу.

Спочатку бігова доріжка, потім силове тренування з гантелями, а наостанок — віджимання вниз головою біля стіни. На сорок восьмому повторі він відчув, що руки вже почали тремтіти від напруги. Задоволений результатом, пішов до душ, а після нього в басейн. Він розраховував поплавати хвилин п'ятнадцять, і вже тоді збиратися на роботу.

***

Леону ж із солодкого сну вирвав монотонний звук. Відірвавши голову від подушки, вона ледь продрала очі. Довкола ліжка знову мальовничим безладом валялася вся постіль. Та головне, джерело шуму на тумбочці ніяк не затихало. Припіднявшись, вона підтягнула коліна й почала прибирати неслухняне волосся з обличчя.

— Якого біса… я ж будильник не заводила, — пробурмотіла вона, тягнучись до телефона, який просто-таки розривався.

Глянувши на екран, дівчина невдоволено зафіксувала, що зараз лише шоста ранку. Вона провела пальцем по екрану й хрипким від сну голосом відповіла:

— Алло…

— Добрий ранок! Вибачте, що розбудила, але в мене термінові новини, — затараторили в слухавку.

— Міло, давай ближче до діла, — Леона потерла шию, яка затікла від незручної пози сну.

— Я не просто розпланувала, що можна зробити з нашим контрактом, а ще вчора ввечері зв'язалася з їхнім топменеджером! У мене, виявляється, є знайомий, який має його прямі контакти.

— Міло, я повторюю: ближче до суті, — знаючи, що в цієї брюнетки язик без кісток, Леона вирішила прискорити розмову, сподіваючись виторгувати собі ще бодай час на сон.

— Так-от, вони згодні підписати все сьогодні! Але є дві умови. Перша — ваша обов'язкова присутність. А друга — у нас є час лише до обіду.

Рудоволоса миттєво прокинулася. Вона різко підняла голову і напружено запитала:

— І ніяк інакше?

— Вони сказали, що після обіду в них запланована зустріч із нашими прямими конкурентами. Їм фактично все одно, з ким підписувати угоду, головне — зробити це сьогодні.

— Місце зустрічі?

— Там само, в їхньому головному офісі.

Леона важко зітхнула.

— Добре. Збирай команду й виїжджайте першими. Я прискочу, щойно зберуся. Зв'яжися з Алексом, нехай він вас усіх разом відвезе.

— А ви як?

— Я викличу приватного водія. Так буде швидше, ніж чекати на вас, поки ви кожен окремо приїдете. І ще, ця Марина може знову викинути якийсь фокус, тому ти не повинна відходити від неї ні на сантиметр. Якщо нам вдасться повернути цей контракт, обіцяю виписати всім премію. Окрім цієї горе-моделі та її менеджера, якого я звільню відразу після підписання. Звісно, він ще відпрацює законні два тижні, але ти мене почула.

— Зрозуміла, вже біжу виконувати! — відчеканила Міла, і виклик завершився.

Леона знесилено звалилася назад на ліжко. Вона схопила подушку, притиснула її до обличчя й глухо, з усім накопиченим гнівом, закричала в неї. Випустивши пар, прийняла це важке рішення, що час вставати.

Сьогодні, на диво, волосся легко піддалося укладанню й гарно лягло локонами, а решту зачіски дівчина акуратно зафіксувала крабиком. Почистивши зуби, вона на милицях пострибала до гардеробної. Спершу рука потягнулася до ефектного червоного костюма з довгою спідницею, та, згадавши про коліно, швидко повісила його назад. Замість цього дістала темно-бордовий брючний костюм з іншої колекції: вільні брюки широкого крою та білу шовкову сорочку. Швидко наділа тонкий ланцюжок, кілька кілець і сережки, перевдягаючись просто на стільці.

Ще вчора Віктор, попрощавшись, повернувся й розставив стільці в кожній кімнаті, суворо пояснивши: «Так і мені буде спокійніше, і тобі зручніше». Згадка про це викликала легку усмішку на її губах.

Глянувши на годинник, Леона з подивом виявила, що зібралася всього за двадцять чотири хвилини. Задоволена собою, вона різко відчинила двері спальні й тут же зіткнулася зі здивованим поглядом бурштинових очей.

— Добрий ранок. Чого це ти так рано піднялася? Чи плани змінилися?

— Треба терміново бігти по роботі.

— Щось дійсно серйозне, якщо ти в таку рань уже при повному параді, — зауважив він, розвертаючись до своєї кімнати, та закрив двері за собою.

— Так, мені потрібно їхати в інше місто. Слухай, у тебе немає на прикметі якогось надійного приватного водія?!

Двері його спальні знову відчинилися, і Віктор вийшов, уже застібаючи запонки на рукавах білої сорочки. Вона була напіврозстебнута на грудях, що виглядало неймовірно привабливо. Леона злегка облизнула сухі губи, з зусиллям відводячи погляд від його оголених частин тіла.

— Є один непоганий кандидат, — спокійно промовив Віктор, поглянувши на неї. — Але скажи спершу, яке місто? І наскільки терміново тобі там треба бути?

— Якомога швидше. Адресу я вже в машині водієві скажу.

— Тоді я тебе й відвезу.

— Ой, не треба витрачати на мене свій робочий день. Я сама знайду машину.

— Мені все одно сьогодні треба вирішити деякі справи по роботі за містом, — заперечив він, підходячи ближче і нависаючи над нею. Нижчим голосом додав: — А так я і тебе підкину, і особисто проконтролюю, щоб ти виконувала вказівки лікаря й не стрибала на своїй хворій нозі, — і, побачивши, що їй стало ніяково, він задоволено хмикнув та, повернувшись пішов коридором. — У нас є час перекусити? — за спиною в нього почулися її кроки.

— Ти можеш їсти, а мені вже горить. Треба їхати зараз.

— Боже, яка ж ти нетерпляча, — зітхнув шатен. — Добре, ходімо.

Він підійшов до холодильника й дістав звідти лоток із уже знайомим м'ясним пирогом, який, напевно, Марія Павлівна допекла після розмови з Віктором. Подумки відмітивши, що стара жінка цього місяця заслуговує на надбавку, чоловік пішов до дружини, яка вже присіла на стілець, щоб взутися.

Він дбайливо допоміг їй одягнути верхній одяг, швидко зібрався сам, і вони закрили за собою двері квартири.

Поки ліфт спускався, Віктор порушив тишу:

— То що там за пожежа, яка викликала таку нетерплячість?

— Контракт із косметичним брендом, який ми майже втратили через інцидент, який стався, поки мене не було. І ось з'явилася можливість усе повернути. Чим швидше ми туди дістанемося, тим вищі наші шанси, бо по обіді туди припруться наші конкуренти.

— Хм, класичні щурячі біги.

— Так, вони просто мстяться за наш промах. Усі ці великі корпорації мають надто вразливе его. Зачепиш його один раз і ризикуєш втратити не просто одного партнера, а взагалі вилетіти з цього сегмента ринку.

— Не думав, що модельний бізнес настільки схожий на велику гру бізнес-арени, — Віктор з цікавістю поглянув на неї.

Зелені очі Леони небезпечно звузилися:

— А що, думав, ми просто сидимо й чекаємо, коли нам контракти з грошима з неба впадуть?

— Та ні, загалом ні про що не думав, окрім того, що ви берете моделей і розкручуєте їх шляхом реклами різних компаній, і так заробляєте гроші — і в цей момент двері ліфта з тихим дзинчанням відчинилися.