Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Вона обережно відкрила двері, та в кімнаті вже нікого не було. Наче навіть від цього факту Леона відчула легке розчарування, але вирішила не надавати почуттю значення. Зайшовши до кімнати вже без намагання бути тихою, вона взяла свій планшет.
Щойно увімкнула інтернет — екран засвітився повідомленнями. Їхня кількість була настільки великою, що навіть потужний пристрій почав не витримувати й підвішуватися.
Врешті‑решт за п’ять хвилин усе устаткувалося. І тільки вона збиралася ознайомитися з першими повідомленнями, як їй зателефонували через месенджер. Знайома аватарка — чорне зоряне небо — викликала дружню посмішку. Їй раптом захотілося пожартувати над своїм охоронцем.
- Ви нарешті на зв’язку, фух, - із полегшенням промовив чоловік.
Леона, на противагу його серйозності, увімкнула в собі актрису й почала жартувати:
- Рятуйте, рятуйте, вони мене тримають!
Охоронець нервово нахилився ближче до екрана, намагаючись роздивитися, чи справді щось сталося. Його уважний погляд лише ще більше розважив Леону, яка ледве стримувала сміх. Брюнет, помітивши її настрій, раптом похмурнів і промовив:
- Так жартувати краще не варто.
- Це за те, що ти так і не прийшов мене рятувати звідти? За що я тобі плачу? — наігранo грубо кинула Леона, очікуючи, що він одразу почне огризатися. Та цього не сталося.
Чоловік лише ще більше похмурнів, і вона змогла помітити: за ті дні, що вони не бачилися, він став виглядати хворобливіше. У відповідь чоловік відвернув погляд і похмуро промовив:
- Мене замкнули й не давали жодного шансу вибратися, доки я не підписав офіційні документи, що не приїду до вас, поки ви самі не повернетеся в місто. Інакше вони просто не випускали мене. А за умовами контракту… - він запнувся й вирішив змінити неприємну тему. - Піймали мене відразу, щойно я приїхав на місце, де мав бути ваш батько. Ледь відкрив двері — зненацька на мене напало п’ятеро охоронців. Єдине, на що спромігся, — це добряче потолочити тих виродків у костюмах.
Від усвідомлення, що навіть її підлеглий постраждав, Леона винувато вибачилася. Він лише відмахнувся й запитав:
- Вам щось привезти? Чи, може, краще сьогодні перепочинете?
- Залежить від того, що ти скажеш про агентство. Там усе добре? - поцікавилася вона.
- Лілі, Марк і Сіріус взяли на себе частину ваших обов’язків, а іншу я взяв на себе, коли повернувся. До речі, всі вже давно чекають на ваше повернення, - відповів він.
Від усвідомлення, що все під контролем, Леона ніжно посміхнулася й перевела камеру так, щоб показати пошкоджену ногу.
- На жаль, я не зможу приїхати, тому дай розпорядження, щоб зв’язувалися через інтернет.
Чоловік не відводив погляду від її травмованої кінцівки, аж поки камера знову не повернулася на обличчя дівчини. Не почувши підтвердження, Леона вирішила уточнити:
- Домовились? - перепитала вона.
Він лише буркнув:
- Угу. - Він кинув слухавку.
