Раді Вас бачити!

Сукня для шлюбної ночі була цілком закритою, але такою легкою і облягаючою, що в ній Еріка все одно відчувала себе майже голою. Дуже тонка, хоч і непрозора тканина відверто напиналася на округлостях грудей і спокусливо струмувала по стегнах. Спереду на спідниці, від талії до подолу, тяглася низка ґудзиків. Як пояснили – щоб зручніше було все розкрити, але при цьому нічого до ладу не показати. Король затято наполягав, що красу дружини має право споглядати лише він. За це Діва навіть була трохи вдячна.

Здавалося, бенкет ніколи не закінчиться. Повертаючись у покої для зміни вбрання, вона ледве волочила ноги і відмовлялася розмовляти. Хвилювання та тривоги відступили на задній план, лишилась тільки втома. Хотілося одного – щоб цей день якнайшвидше завершився. У тому, що кров піде, вона вже не вагалася. До того ж унизу почало трохи свербіти, ніби прохід збирався зарости, мов рана. І це не лякало, у своєму житті вона зазнала стільки фізичного болю, що боятися просто безглуздо.

Коридорами принцеса йшла загорнута в теплий масивний халат і в компанії законного чоловіка. Цього разу Хакон супроводжував її від дверей до дверей, а не чекав на місці.

– Все буде добре, – шепотів він, намагаючись заспокоїти чи то її, чи то себе.

Еріка мовчала. Сили покинули і розум, і тіло.

Вперше її провели до чоловічої частини палацу. Інґмар згадував, що шлюбна ніч відбудеться саме у спальні короля. Вони увійшли до величезної напівпорожньої кімнати, ущерть заповненої допитливими наглядачами. Серед них Діва зуміла впізнати радника. Адн! Та хай хоч усі присутні побачать її голою в обіймах Хакона, але тільки не він!

По центру стояло широке ліжко, прикрите з усіх боків туманною пеленою балдахіна. Напевно, знову постарався король, хоч якась примарна перешкода.

Вони повільно й під пильним наглядом дісталися фіранок. Перш ніж ступити всередину імпровізованого притулку, Хакон ніжно потягнув за пояс халата і позбавив дівчину його, ласкаво провівши долонями по її плечах. Сам же він давно був одягнений у простору сорочку та штани зі шнурком.

Чоловік галантно відсунув невагомий полог, жестом пропонуючи Діві пройти вперед. Навіть зібравши всю волю в кулак, їй не вдавалося поворухнути і мізинцем. Діва знову впіймала погляд радника. Стільки болю, розпачу, гніву та страху перемішалося в ньому. Треба швидше покінчити з цими тортурами.

Еріка зробила маленький крок, потім ще один, і відчула, як ззаду до неї пригорнулося гаряче тіло короля, допомагаючи подолати страхітливу перешкоду, підштовхуючи і спрямовуючи. Було так тихо, що чути, як потріскувало полум'я свічок. Присутні начебто забули дихати в передчутті чудового видовища.

Хакон стягнув сорочку, оголюючи міцні об'ємні м'язи. Порівняно з Кхемером його руки, груди і прес виглядали набагато рельєфніше і потужніше. Чи людина він взагалі? Більше схожий на кам'яну скульптуру. Тим не менш, така ідеальна статура не будила у воїтельці нічого, крім невинного захоплення. Відмінна фігура, не більше.

У свою чергу чоловік не втрачав надії, що хоч трохи зможе викликати відгук у жіночого єства і зародити бажання. Він боявся поспішити і злякати її, тому поки що просто взяв її за руки. Одну підніс до губ і, ледве торкаючись, поцілував зап'ястя, іншу притиснув до грудей, щоб вона відчула його серцебиття і жар.

Еріка завмерла. Її тіло нагадувало м'яку глину, вона зовсім не чинила опору, як робила це раніше. Хакон заглянув їй у вічі: скляні, жодної емоції. Невже він настільки їй огидний? То чому ж тоді, у збройовій, він відчув зовсім інше? Відчув, що є надія?

Як би там не було, сьогодні вони стали законним подружжям, і це їхня шлюбна ніч. Так, він не хотів би брати Діву проти її бажання, але не можна йти всупереч традиціям, іншого вибору немає. Тепер на них були звернені погляди кількох десятків людей, які чекають, коли нарешті проллється дівоча кров. Однак і з каменем кохатися, нехай і формально, не хотілося.

Хакон дозволив собі знову припасти до її губ. Уклав Еріку в міцні обійми, провів рукою вниз по талії і стиснув за сідниці. Він провокував, сподіваючись викликати бодай гнів. Принцеса лише нервово здригнулася.

Такі інтимні торкання, звичайно ж, були їй неприємні, але вона давно змирилася і приготувалася до того, що таке станеться, тому здалася. Краєм вуха раптом почула тихе клацання дверей, і тіло зрадливо смикнулося. Вона чудово розуміла, хто покинув кімнату, не витримавши такого видовища.

– Просто вже зроби це! – злісно видихнула воїтелька.

Ось знову не стрималася, на щастя зуміла усвідомити, що її чули, і поспішила виправитися:

– Мені страшно і ніяково, я не зможу розслабитися, коли на нас дивляться. Краще дати їм, що хочуть, і потім усамітнитися.

– Як забажаєш, дорога дружино.

Так краще, тепер хоч зрозуміло, що вона жива. Хакон негайно підняв її на руки, а потім акуратно поклав на високе ліжко. Дівчина втиснулася в матрац і заплющила очі, щосили намагаючись залишатися на місці. Не можна ж схопитися і втекти, а так, Адн подери, хотілося. Вона відчувала, що король взявся за ґудзики на поділі. Коли він перетнув лінію колін, принцеса миттю вчепилася в спідницю. Не вистачало ще, щоб раніше часу ця слизька тканина роз'їхалася в сторони. Світити своєю гідністю перед глядачами Діва зовсім не планувала.

Останній ґудзик був поборений, і Еріка напружено чекала, коли все трапиться. Раптом тишу порушили жіночі зітхання, і принцеса мимоволі розліпила очі та миттєво зрозуміла, що спричинило ці охи, а ще зрозуміла, що буде дуже-дуже боляче.

Хакон, ні краплі не бентежачись, розв'язав шнурок і повністю стягнув штани, відкинувши їх убік. Чоловіче єство з першого погляду вражало розмірами, не тільки довге, але й доволі товсте. Тут би і без маминого подарунка кров пішла. Таким знаряддям навіть можна вбити, якщо захотіти. Адн! І чому цей король скрізь і всюди такий великий!

Тим часом чоловік підійшов до неї впритул. Його ручищі впевнено накрили жіночі стегна. Хакон не витримав і ковзнув великим пальцем нижче, натискаючи дівчині на чутливе місце. Діва вимовила стогін. На секунду її полонило те ж збентеження, що й за поцілунку в збройовій. Жага невідомого та цікавість перед ним. Вперше інший чоловік, не Кхемер, торкався її там.

Король уже сміливіше просунув руку під сукню, підбираючи тканину вище, іншою міцно тримав передні кінці, намагаючись приховати якнайбільше подробиць. Він навис зверху, закриваючи дружину від чужих очей своїм тілом. Ніжно взявся за її коліна, згинаючи їх. Підняв і розсунув дівчині ноги, що тремтіли від напруження і хвилювання, насилу піддаючись його керуванню.

Еріка знову заплющила очі і ковтнула. Це Кхемер, перед нею зараз Кхемер. Намагалася обдурити себе та заспокоїтися. Відчула, як пальцями провели по волоссю та обличчю, а потім її пронизав спалах гострого болю. Вона навіть не знала, з чим це можна порівняти, ніколи не відчувала нічого подібного. Суперечливі відчуття: приємно, що на сверблячу шкіру натиснули, тим самим знявши трохи напруги, але одночасно дуже боляче, ніби сотні бджіл вжалили туди в одну мить. З останніх сил утримала крик і тихо, болісно промугикала, а Хакон лише ніжно спробував зайти, акуратно, не поспішаючи, і так і не потрапив усередину.

Чоловік бачив, як спотворилось її обличчя, як вона стиснула зуби, а з очей бризнули сльози. Демони! Чому? Чому не він став її першим? Чому їй довелося йти на хитрощі і щось там робити, щоб зараз відчувати такий жахливий біль? Він і сам відчував, що промежина занадто туга, тверда і суха. Йому це, зізнатися, теж було неприємно, немов хто пазурами дряпає.

Король дуже обережно спробував податися вперед ще раз, але Еріка тихенько ойкнула, захлинаючись слиною у спробах зберегти гідність перед глядачами.

– Я зроблю це дуже швидко і дуже боляче, зате всього один раз, – чоловік прошепотів їй у саме вухо, а вона згідно затрясла головою.

Налаштувавшись і підібравши зручну позицію, Хакон згрупував усі сили в стегнах і втиснувся з такою міццю, проникаючи кількома поштовхами на всю довжину, що принцеса коротко скрикнула, не в змозі терпіти. Словами було неможливо передати те, що вона відчула. Здавалося, на мить вона повністю втратила свідомість та почуття реальності. Біль внизу був надто яскравим та гострим. Спочатку спалах був пекучий, ріжучий, потім відчуття змінились на ниючі, тягнучі і нещадно сверблячі. Забракло повітря, інстинктивно хотілося звернутися калачиком і ревіти. Руки мимоволі тяглися до осередку страждань самі, затиснути, роздерти, що зробити, щоб це, нарешті, припинилося?

Король миттю вийшов, а слідом хлинула кров, багато крові, більше, ніж має бути. Вона була гарячою і рідкою, ніби він не цноти принцесу позбавив, а проткнув мечем. Зрозуміло, що про невинність не йдеться, але ось іншим цього знати не варто.

Хакон спішно смикнув за край простирадла, грубо витягаючи з-під дружини, і підняв угору, мов прапор. На білій тканині червоніла досить велика волога пляма. Простір розрізали оплески та вигуки привітань. Ось і все. Краєм ока він помітив, що Діва потроху починає бліднути, та й особливо не ворушиться, лише вчепилася в поділ, абияк прикриваючи стегна, а обличчя напружене.

– Виставу закінчено. Доброї ночі! – сурово прогримів монарх.

Зараз його не турбував етикет та манери, він і сам ненавидів цю традицію, до того ж, дуже переживав за дружину. Варта, яка до цього ховалася по кутках, почала делікатно виганяти роззяв з покоїв, намагаючись зробити це якнайшвидше.

Вийшло. Кров пішла. Еріка відчувала, як липка гаряча рідина гидко стікає в улоговину між сідницями. Закінчилося. Мати попереджала, що буде дуже боляче, зате честь сім'ї збережена, ніхто ніколи не дізнається про її секрет. Дівчина терпіла з останніх сил, щоб не розплакатися і не заволати. Наглядачі повинні піти геть, лише потім вона зможе дати волю емоціям.

Раптом Еріка усвідомила, що її почало кидати то в жар, то в холод. Тіло мимоволі затремтіло, кінцівки поволі почали німіти, а шкіру вкрили крапельки поту. Нічого, їй би дістатися до покоїв, зробити те, що Фріда веліла, і тоді... Тільки не знепритомніти!

Навалилася сонливість, така сильна, що навіть біль, здавалося, не завадить їй вирушити у світ мрій. Якоїсь миті вона перестала розуміти, що відбувається. Перед очима все пливло і миготіло, тиск і свербіж внизу так само доставляли дискомфорт. Ні, вона не відключилася, але ніби була не тут, нічого не бачила і нічому не надавала значення. Її кудись несли або вона металась в мареві галюцинацій, Діва не знала. Раптом відчула, як поринає у воду, і біль поступово стає все тихішим. А потім... відчула, як тоне в м'якому ліжку, накрита теплою ковдрою. Чиїсь руки ніжно обвили її стан, чийсь подих турбував тишу.

Зараз все здавалося таким неважливим, порожнім і таким, що не має сенсу. Головне, що все закінчилося, навіть якщо закінчилося зовсім, і вона більше не частина цього світу. Еріка просто розслабилася і дозволила течії забрати себе.

– Все буде добре, – стривожений шепіт на межі чутності.

Це останнє, що Еріка запам'ятала, перш ніж темрява небуття огорнула її.

Ось і кінець першої книги. Дякую всім, хто читав. Друга книга вже є і готова, але без відгуку я не знаю, чи варто її тут публікувати, якщо нікому то не потрібно. Якщо Ви б хотіли прочитати її на буктонсі - напишіть про це в коментарі)