Раді Вас бачити!

Вулиці Лійр'єна заполонив народ: наїхало багато охочих особисто подивитися на битву. Ніхто не сумнівався, що Кривава Наречена вкотре впорається із зухвальцем, що зазіхнув на її свободу. Люди припливали навіть з-за моря, адже шлюбний двобій за участю Еріки завжди був одним із найпопулярніших і найприбутковіших видовищ, теж одна з причин, чому Рогнвальд дав трохи більше часу на підготовку. Стільки золота в ці дні крутилося хіба що у великих портових містах: багато хто робив ставки, на кожному куті продавали і перепродавали вхідні квитки, а опісля події пили та гуляли, радіючи перемозі Першої Діви.

Арену прикрасили квітами та різнокольоровими прапорцями, бо з самого ранку розпочинались вистави, ціла епопея, де двобій – це лише кульмінація. Спочатку запалили божественний вогонь – високий стовп із величезним смолоскипом, що у центрі самої арени. Потім наповнили водою рів, що по колу розділяє кам'яний майданчик для битв і глядацькі місця. І тільки тоді опустили мости, починаючи розігрівальні бої: солянка з в'язнів, кілька дружніх дуелей серед найкращих бійців, груповий бій дів проти воїнів зі свити гостей. Всі вони чергувались з виступами спеціально запрошених музикантів, циркачів та фокусників.

– Доповідай, – Еріка стояла нерухомо, розставивши ноги і витягнувши руки, поки посестри зав'язували всі шнурки та пояски, закріплюючи на ній обладунки із щільної шкіри із позолоченими залізними вставками, досить відкриті, щоб не обмежувати рухів та підтримати сценічний образ.

Матильда ледве встигла переступити поріг. Але, як права рука принцеси, вона давно звикла до подібного. Майже завжди збір найважливішої інформації доручався їй особисто.

– Дуже добротні лати, – монотонно почала друга діва, – кольчуга, всі зчленування добре закриті, важко буде його розколупати.

Подруга не могла їй збрехати, отже Хакон таки злякався.

– Голова?

– Шолом із рогами та відкритим обличчям.

Добре, є куди цілитись.

– Меч?

– Два, щит із таким захистом не потрібен. І так як черепаха рухатиметься.

Значить, легше буде цілитись.

– Чудово. Можеш іти.

– Дозвольте поділитися з Вами деякими думками, – скоромовкою випалила Матильда.

– Що ще?

– Мені здається, вони спеціально розігрують нас, – стурбовано припустила вона. – Занадто легко я пробралася всередину їх камери і все відстежила. Я думаю…

– Почула. Тільки мені все одно, я готова до будь чого, – скоріше для власної впевненості сказала Еріка.

– І все одно, будьте обережніші.

– Іди, Матільдо. Готуйся до групового поєдинку, – холодно наказала принцеса. – І без перемоги не повертайтесь.

На жаль, сама Еріка не могла подивитись на бій посестер, бо з'являтися перед глядачами до поєдинку – табу. Але вона навіть і не сумнівалася – Матільда ​​впорається, як і тієї ночі дев'ять років тому. Спогади нахлинули невчасно, пробуджуючи почуття старої болісної скорботи, давно придушене почуття. Щоб відволіктися, Діва почала перевіряти спорядження. Металеві наручі-щити не заважають і не тягнуть донизу, гострі шпори на чоботях не чіпляються одна за одну. Арбалетні болти легко дістати з сагайдака за спиною, піхви з мечем не сковують біг, таємні клинки на місці. Шолом, схожий на вінок із розгалуженнями, тримається міцно, добре стягує волосся, щоб ніщо не затуляло кут зору. Повністю розім'ялася і виконала серію прийомів – начебто готова.

Трибуни загули голосніше, ніж звичайно, але зовсім не радісно чи хоча б доброзичливо. Глядачі зустріли ворога своєї улюблениці з насмішкою. Нервово чекаючи своєї черги за воротами, Еріка чула всілякі глузливі лайки у бік Хакона. Вони називали його «юродивим», «смертником», «пихатим дурнем». Коли вона сама ледь з'явилася на протилежному мосту, зал одразу вибухнув оваціями та свистом. Всі присутні встали і в один голос заспівали:

«Горда Діва з гострим мечем

Верхи на коні швидкому скаче.

І не страшні їй ні буря, ні грім,

Ні полчища злих ворогів.

Не здригнеться вона, не здасться вона,

Навіть залишившись зовсім одна.

Доблесті й честі Діва вірна.

Такий шлях в житті її».

Принцеса йшла повільно, але впевнено, спокусливо похитуючи стегнами. Вона підняла обидві руки вгору, насолоджуючись своєю величчю та любов'ю народу. Ні, вона не може підвести їх усіх, вона переможе, знову. Начхати, що це не до смаку батькові. Надто довго вона виконувала його волю, а він… Невже він готовий пожертвувати нею, щоб припинити грайливу війну? Навіть якби вона все ще була чиста, якби їй не було чого боятися, таке його рішення дівчина не готова була прийняти і зрозуміти. Все більше закрадалися підозри, що батько так сильно тиснув на неї з пошаною до гостей, бо знав, що їдуть по неї, і погодився на це. Хіба це не зрада?

Хакон чекав наречену на піску, щедро зрошеному кров'ю. Перше, що кинулося в очі – ніяких лат на ньому і близько не було. Достатньо маневрені обладунки з броньованої рельєфної кіраси, масивних шипастих наплічників, шкіряних штанів зі вставками і того самого шолома. Хоч щось збіглося з доповіддю Матільди. Видимої зброї в руках не спостерігалося, навпаки, він тримав середніх розмірів щит. Вклався у захист, і в швидкість. Цілком відрізняється від того, на що розраховувала.

Ну, нічого, так набагато більше вразливих місць відкрито, наприклад, майже повністю оголені мускулисті ручища, які можна добряче порізати, тоді він не зможе ними її схопити. Все одно вона спритніша. Суперник явно ставив на рукопашний бій, що їй у жодному разі не вигідно, отже, до того, як вона виснажиться, має серйозно його поранити. Насамперед треба вибити щит, це пріоритетна мета, інакше в кращому разі лише відсотків тридцять ударів досягнуть ворога.

Поява Рогнвальда на королівській терасі змусила натовп втихомиритися. Він перевів погляд на воїнів і промовив:

– Дозволяю вам сказати одне одному кілька слів перед початком двобою!

Хакон першим рушив у центр і голосно заговорив:

– Цей поєдинок для мене лише формальність, яку треба подолати. Я не хочу завдавати шкоди своїй майбутній дружині, мені не потрібно зброї, щоб вгамувати її запал, тому що ... – на цьому він перервався, ухиляючись від снаряда.

Чоловік відчув пекучий біль на щоці і провів пальцем: гаряча кров сочилася зі свіжої подряпини. Еріка запустила арбалетний болт прямо в шию ворога, але той зумів ухилитися.

– Дочко моя! – правитель Баленсії підвищив голос. – До початку боя заборонено нападати, чи не тобі це відомо краще, ніж будь-кому?

– Мій королю, Ви просили щось сказати своєму противнику, а дії говорять голосніше за слова.

Публіка вкотре заревіла, схвалюючи вчинок Кривавої Нареченої. Рогнвальд роздратовано кивнув головою, і баленсійський ріг затрубив, закликаючи до початку битви.