Раді Вас бачити!

Еріка зірвалася з місця, щомиті змінюючи дислокацію і запускаючи град болтів. Постійно тягати за собою арбалет, вичікуючи вдалого моменту для пострілу, незручно. Тому, покладаючись на випадок, вона подражнить ворога, може, навіть зачепить, але головне відверне увагу від своїх справжніх намірів. Хакон, навчений гірким досвідом, залишався напоготові. За допомогою щита він таки зумів відбити спрямовані на нього постріли, але лише в останню мить ухилився від меча, отримавши ще одне поранення. Діва вдала, що знову цілиться, змушуючи чоловіка прикритися. Сама, підібравшись ближче, відкинула нікчемний арбалет убік і вийняла меча. Користуючись замішанням, полоснула їм чоловіка по руці, ближче до плеча. Жаль, хотілося по горлу, але він знову дивом врятувався.

Добре, наречений надто самовпевнений і поступається їй у швидкості. Перемога – справа часу та хитрощів. Однак наступні наскоки з мечем не увінчалися успіхом, і застати його зненацька вже не виходило. Він, жартома, відбивався і продовжував масно на неї поглядати, а вона танцювала довкола, втрачаючи енергію, був потрібен черговий фокус.

Цього разу її врятувала лише натренована реакція та гнучкість. Замахуючись мечем, вона дістала один із кинджалів, але корпус чоловіка різко змістився. Він встиг лише кінчиками пальців торкнутися її руки, але стрибок з перевертом допомогли їй знову втекти на безпечну дистанцію.

Ворог не спішив, вичікував, провокував на помилку. Він достеменно поставив на рукопашний бій. Він хоче вимотати її, знесилити. Еріка відчула цю небезпеку і не збиралась підігравати. Але й ризиковано було тягнути далі, адже вона, як будь яка жива людина, в активних нападах втратила чимало енергії. Глибоко вдихнула, оцінюючи шанси, подивилася на супротивника: він грайливо підморгнув, показово відкидаючи щит та шолом, мовляв, давай, я чекаю. Діва вирішила надурити його за його ж правилами, дати йому ту реакцію, яку він чекає. Зірвалась з місця, ніби збожеволівша побігла навпростець з бойовим криком і задраним до гори мечем. Він готувався блокувати лезо наручем, та дівчина різко рухнула додолу і прослизнула прямо під ним через широко розставлені ноги. Наскок зі спини ніхто і ніколи не передбачав, саме цей прийом завжди дарував їй перемогу. Однак вже відштовхнувшись ногою від землі, вона помітила, як ворог різко обертає свій корпус їй назустріч. Зі сторони це мабуть виглядало, ніби вона стрибає йому в обійми. В задоволеному погляді чоловіка чітко читалось, що саме цього він і чекав так довго. Але як він знав? Миттєво завалився на неї, вибиваючи повітря з легень, стрясаючи всі нутрощі. Було боляче, хотілося заскавчати. Така потужна туша вчавила її в пісок, синці точно залишаться. Чоловік спритно стиснув їй руки та ноги, знерухомлюючи.

– Вийдеш за мене? – посміхнувся зухвалець.

– І не мрій! – воїтелька вивернула ногу і вп'ялася гострою шпорою чобота в стегно ворога, зовсім поруч із причинним місцем, повільно, але з завзятістю вганяючи лезо все глибше.

Хакон злегка скривився і послабив хватку, чим не погидувала скористатися Еріка: піднявши корпус, з усієї дурі в’їхала чолом йому в ніс. Тоненький червоний струмок потік вниз до підборіддя.

– Значить, хочеш по-поганому, – він придавив її набагато сильніше, здавалося ще трохи, і розмаже тоненьким шаром.

Воїн міцно зафіксував руки дівчини своїми передпліччям. Розмазав теплі краплі крові, що заважали, по вилицях і щелепі, а потім закривавленими долонями обхопив її обличчя. Злий погляд не обіцяв нічого доброго: всередині все палало, і з кожною секундою цей вогонь люті контролювати було все важче. Але Еріка не боялася, дивилася у відповідь вперто, намагаючись якось вирватися, надурити.

Трибуни замовкли, не вірячи у те, що відбувається. Вперше Кривава Наречена опинилася в такому вразливому становищі. Вона програла? На доказ невисловлених сумнівів Хакон накрив губи Еріки поцілунком, грубим, владним, болючим. Дівчина сіпалась, кусалася і щось гнівно мукала, але все виявилося марним. Через довгу хвилину спостереження за відчайдушною, втім безнадійною боротьбою Рогнвальд прийшов до тями і, нарешті, оголосив:

– Спадкоємний король Гарліона Хакон Разючий Захисник зумів подолати в шлюбному двобої мою дочку Еріку, принцесу-воїтельку та Першу Діву Баленсії. Відтепер і навіки вона належить йому, і він може робити з нею все, що забажає!

Хакон повільно відпустив вже законну наречену, що досі брикалася, і піднявся на ноги, трохи хильнувшись в сторону: мокрий, розпатланий, зі страшним закривавленим обличчям. Як тільки він вирівнявся, зал вибухнув криками схвалення та визнання нового переможця. Ніхто навіть у найзухваліших фантазіях не наважувався припустити, що цей вискочка зуміє здолати Діву. Подумаєш, кремезний чоловік, скільки таких тут помирало від рук тендітної дівчини.

Це ж немислимо! Сенсація! Про це складуть не одну пісню та зіграють не одну виставу бродячі артисти. Але король Гарліона не жадав слави тут і зараз, не кланявся, не посміхався, не розмахував на всі сторони. Навпаки, не звертаючи жодної уваги на цей шум, попрямував у ті самі двері, з яких раніше вийшов на арену. Бій не пройшов для нього безслідно: він затискав рукою ніс і помітно кульгав, залишаючи за собою криваву доріжку.

Еріка залишилася лежати на піску, тіло обм'якло, у вухах громом брязкотіли слова батька. Вона досі до кінця не усвідомлювала, що сталося. Губи пекли, а очі намокли, в горлі застряг бридкий металічний присмак. Ні, цього не може бути. Цього не може бути!