Раді Вас бачити!

– Що? – Кегата аж подавилася. – Ні.

– До мене дійшли чутки, – наважилася Діва, – що ви мали одружитися.

– Забудь про це, – відмахнулась дівчина, – я, правда, вдячна тобі, що мені не доведеться виходити за нього заміж.

– Чим він тобі не догодив?

– Нічим, – зам'ялася вона і щиро відповіла, – просто я не кохаю його.

– І кого ж ти кохаєш? – лукаво усміхнулася подруга.

– Думаю, зараз не підходящий час і місце з'ясовувати це, – фрейліна поглядом вказала на короля, що наближався.

– Міледі Дахан, – привітав він кивком, – дозвольте вкрасти мою наречену на деякий час, лорди з нетерпінням чекають знайомства з принцесою Баленсії.

Настав момент виконувати належні статусу зобов'язання, хоч до жаху не хотілося кудись йти і зображати леді. Її цілком влаштовував цей тихий куточок. Хакон простягнув руку, і тепер Еріці довелося прийняти її. Разом вони попрямували до групи знатних чоловіків.

– Первонароджена короля Баленсії Рогнвальда Справедливої Долоні, принцеса-воїн, знаменита Діва Баленсії і тепер моя наречена – Еріка, – напустив пафосу монарх.

Що ж, саме, щоб підкріпити авторитет він і привіз її сюди, тож не дивно.

– Доброго вечора, панове, – присіла вона в реверансі.

І почалось. Всі почергово підходили привітатись і поцілувати руку, називаючи свої імена, навперебій робили компліменти про її красу, про те, як їм приємно зустрітися з нею особисто. Найтяжчим було запам’ятати кожного, адже статус майбутньої королеви зобов’язував. Найкраще, що спало на думку – придумати асоціації. Ось старий пустотливий лорд Торкел, дідусь Нікларіси. Коханець Фікс, змучений діареєю. Лорд Дахан, батько Кегати, викликав дуже приємне перше враження. Вродливий лорд Грох, з яким уже встигла познайомитись. Бридкий кабанчик Хосс, полумертвий худий Фрітхор. Лорд Снофф, теж дуже поважного віку, серйозний, бойовий. Лорд Кохі, мініатюрний і лисенький, наче дитина серед них. Лорд Ульсон, досить молодий, з довгою білою шевелюрою, сумним вигином брів і гордовитим поглядом. Лорд Батіг, міцно збитий і усміхнений, що розташовує до себе простотою і привітністю. Лорд Корхонен, з моноклем і кривими зубами, Еріка майже здригнулася, коли він вишкірив їх. Лорд Хансон, зелений наляканий молодик, якому перейшла спадщина покійного батька, мовчазний, покірний.

Раптом музика затихла, а стрункий хлопець біля дверей голосно оголосив:

– Королева-мати Керстен!

На знак пошани усі дівчата завмерли у реверансі, а чоловіки схилили голови. Тяжкі двері відчинилися і на порозі показалася королева в яскраво-червоній розкішній сукні, обшитій дорогоцінним камінням, на голові вишукана тіара, а мерехтливий майже прозорий плащ несуть дві фрейліни: сумна Кая в перуці і Хелена. Еріка ледь стримала усмішку.

Жінка гордо пройшла живим коридором до піднесення поруч із музикантами і зупинилася біля подоби трону обличчям до народу:

– Добрий вечір, дорогі мої піддані та гості. Я така щаслива, що Ви вшанували мене своїм візитом. Особливу подяку хочеться висловити моїй дорогій племінниці Дітамії, що заради мене пройшла довгий шлях із Триммідану, аби порадувати тітоньку.

До піднесення наблизилася тендітна брюнетка з чіпким поглядом, саме він і видавав, що вона не так безневинна і наївна, як подає себе. Чорна з химерними візерунками сукня, глибоке декольте, дорогоцінний обруч на волоссі. Граційна та спокуслива. Вона кивнула королеві і яскраво посміхнулася. Еріка ж вмить відчула додаткову загрозу. Королева раптом відчула відсіч і вирішила викликати допомогу?

– Пийте, їжте та розважайтеся на честь мого Дня Народження! – продовжила Керстен, оголошуючи свято відкритим.

Еріка хотіла знову втекти до подруги, обов’язок вона виконала, але заграла музика, і півник, як принцеса прозвала про себе конферансьє, оголосив танець, якраз один із тих, що вона вивчила. Звичайно, Хакон, не зволікаючи, вирішив показати всім, що його обраниця не ликом шита, і миттю запросив її. А вона просто не могла відмовитися у присутності лордів, не можна ставити монарха та майбутнього чоловіка у незручне становище.

Здавалося, всі погляди спрямовані лише на них. Хакон впевнено вів, а принцеса, забувши про сьогоднішній конфлікт, думала лише про рухи, щоб не сплутати і виконати їх правильно. Вони танцювали мовчки і зрідка дивилися одне на одного, тільки тоді, коли це було потрібно. Погляд Кхемера слідував за ними, трохи здивований і заздрісний. Королю, безперечно, лестило, що його наречена так добре рухається, притягуючи до себе всю увагу. Потім вони ввічливо подякували одне одному, і дівчина помчала в куточок до Кегати, а Хакон повернувся до лордів, серед яких уже затесався і його радник.