Раді Вас бачити!

Коли настала черга чаю, вона вирішила розпочати доповідь: про приєднання Кіфи, про їхній план з розкриттям Керстен, про відверту гру з Майхою та таємниці, які та розповіла.

– Їду я давно вже перевіряю та контролюю, – король підтвердив здогади. – Постараюся виключити всі можливі варіанти нещасних випадків, – він замислився і роздратовано хмикнув. – Адже, правду кажучи, ідеальний план: убити тебе і мене, виключивши власну провину. Тоді Кхемеру доведеться зайняти престол, і вона разом позбавиться нас обох, отримавши те, що хоче.

– Тепер це Ваш головний біль. А зараз настав час йти до Сохії.

Чоловік, занурений у невеселі думки, розсіяно кивнув і підвівся. Коридором вони крокували мовчки. Добре, що фрейліна жила неподалік.

Блондинка в передчутті відчинила двері і завмерла. Такої делегації в особі короля та його нареченої вона ніяк не очікувала побачити.

– Доброго вечора, Сохіє. Чи можна мені увійти? – усміхнулася Діва.

– Добрий вечір, Ваша Величносте. Доброго вечора, принцесо, – поспішно присіла в реверансі. – Ах, перепрошую, вже так пізно, і я сьогодні погано почуваюся, якраз збиралася лягти спати. Може, завтра вранці я навідаю Вас?

– Я ненадовго, – Еріка вдерлася, не чекаючи чергових відмовок, проштовхнувши фрейліну всередину, і сама зачинила двері.

Хоробра дівчина ця Сохія, наважилася суперечити перед королем. З такими варто поводитися обережніше.

– А Його Величність? – злякано проковтнула дівчина.

– Він лише зголосився мене супроводити. Нині у палаці небезпечно.

– Так, – здригнулася фрейліна і від хвилювання почала заїкатися. – Сідайте. Чим м-можу допомогти?

– У мене немає часу ходити навколо, тому скажу прямо. Я знаю про тебе і лорда Фікса.

– Що… що Ви знаєте? – верескнула вона і затряслася.

– Ну, що у вас роман за спиною королеви.

– Не правда. Королева знає, вона сама мене попросила, бо їй набридла увага К'єла.

– Серйозно? Чому ж ти тоді тремтиш і бліднеш?

– Тому що я вас боюся, – випалила фрейліна, ні секунди не сумніваючись. – І Ви зайшли до моєї кімнати без дозволу!

– А мені здається, що ти чекаєш на коханця, тому так і переживаєш. Боїшся, що король його побачить чи Керстен дізнається. Стражників, гадаю, власник золотої провінції давно і щедро підкупив.

– Ви помиляєтесь! – страх потихеньку змінювався на лють.

Ох, непроста дівчина. Спочатку вдавала овечку, а тепер видно гострі зубки. З блокнота подруги Еріка дізналась, що Сохія ніколи особливо не виставляла себе напоказ, ховаючись за спинами зухваліших Каї та Ніклариси. Ще дивовижніше було те, що вона родом із Сигрух і навіть, можливо, знаходиться в далекій спорідненості з Фіксом. Тож її виправдання з проханням Керстен виглядає безглуздо.

– А твої очі і тіло говорять зовсім інше, – Еріка не збиралася вірити у хитрощі. – Ну гаразд, я прийшла сказати, що тобі не треба мене боятися, адже я не роблю зла своїм друзям і вмію зберігати їхні секрети. Ти ж не проти подружитися зі мною, Сохіє?

Така пропозиція застала фрейліну зненацька, але вона напрочуд швидко зорієнтувалася:

– Не проти.

– Ах, чудово. Я така рада! – награно засяяла воїтелька і ляснула в долоні. – До речі, якщо ми тепер подруги, хочу попросити тебе про маленьку послугу. Розкажи, будь ласка, про ваші збори з Керстен з приводу мого усунення. Дуже цікаво, що за пропозиції там звучали.

– Як Ви… – знову розгубилася дівчина.

– У мене останнім часом все більше і більше друзів. Краще навіть напиши список, впевнена, у тебе гарна пам'ять, – принцеса давила на нерухому Сохію. – Сподіваюся, ти не відмовлятимеш подрузі. Я колись чула, що колишня подруга небезпечніша за заклятого ворога. Цікаво, чи це правда? Як ти гадаєш?

– Якщо кажуть, значить, правда, – фрейліна вловила натяк, а тому встала і попрямувала до письмового столика.

– Не погоджуся. Люди можуть брехати і вигадувати, тому не варто вірити чуткам, наприклад, про Криваву Наречену чи принцесу-воїна, готову вбивати всіх і кожного. Погодься, проносне у вині важко прирівняти до побиття.

Дівчина сіла і підготувала аркуш паперу, щоб виконати наказ, але відволіклася на відповідь:

– Зате обрізане волосся цілком можна. Душевний біль сильніший за фізичний. До того ж, волосся буде відростати набагато довше, ніж синці гоїтися.

– Синці? – пирхнула Еріка. – Ти, правда, впевнена, що Кегаті дісталися лише синці?

– Так, – коротко заявила Сохія, занурена в написання.

– А зламані ребра? Вона досі носить спеціальний корсет, кашляє кров'ю і навіть лягти нормально не може, не кажучи вже про те, щоби нормально ходити, або безболісно дихати.

– Ви самі говорили про колишніх подруг.

– Ви не були подругами.

– Як і ми з Вами.

Чим більше Еріка дізнавалася, тим більше розуміла, наскільки розумна Керстен. Вона оточила себе п'ятьма різними дівчатами, кожна з яких була по-своєму корисною. Віддана Кая, готова на все з подяки. Самовіддана та талановита Хелена, яка заради збереження своєї таємниці здатна пожертвувати собою. Вибухова Ніклариса, яка прагне визнання, і тому пре вперед задля досягнення мети, незважаючи на труднощі. Розважлива Майха, в якій, на щастя, не до кінця заснула совість. Хитра та відважна Сохія, настільки, що здатна надути навіть королеву.

Мимоволі Діва провела паралель між собою та суперницею. Кегата, нехай раніше не з подяки, але тепер відчуває себе в боргу за помсту, нагадує Каю. Кіфа поєднала в собі Нікларису та Майху. Хто ж стане її Хеленою та Сохією? Ні, вона не піде стопами Керстен, нізащо, вона не така. Вона не прив'язуватиме до себе близьких подруг зобов'язаннями чи погрозами, адже на те вони й подруги.

– Сохія, все залежить тільки від тебе. Я, правда, намагаюся налагодити стосунки. Так, йду на крайні заходи, бо інакше ви не розумієте. Вперлися в брехливі чутки, і не зрушити.

– Чутки не можуть виникнути на порожньому місці. Звичайно, вони можуть бути прикрашені, але не вигадані з нічого.

– Згодна, завжди є привід. Але це не означає, що потрібно сліпо вірити всій історії, не ставлячи під сумнів. Ви не дали мені шансу показати себе з гарного боку. Хелена, замість усвідомити свій зиск і піти назустріч, залишилася вірна Керстен. Якщо ти вирішиш так само, мені доведеться і тобі загрожувати розправою, але лише в тому випадку, якщо ти ще хоч раз завдаси шкоди мені чи Кегаті.

– Якщо вже ми «подруги», – заговорила Сохія, – і кажемо відверто, то запевняю, справа зовсім не у Вас, принцесо. І не в чутках про Вас. Ви навіть уявити не можете, на що буває здатна Керстен, якщо розсердиться. Я живу в палаці вже десять років, мені було тринадцять, коли потрапила сюди. Я віддам перевагу смерті від Вашої руки, аніж покаранню від королеви.

– Тому я й попросила список.

– Він вам не допоможе, – фрейліна закінчила і простягла листок. – Так, ми вигадували різні варіанти, але впевнена, що Керстен вже в курсі про Вашу благородну місію, і точно не скористається хоч чимось зі списку.

– Я врахую. Дякую.

– Нема за що. Насправді мені все одно, хто королева, аби мене особливо не утискали.

– Все, знову ж таки, залежить від тебе. На добраніч, Сохія. "Одужуй", – попрощалася Еріка і попрямувала до виходу.

– Дякую, принцесо, – так само їдко промовила фрейліна.

Діва побіжно пройшлася за списком: отруєні солодощі, отруєне вино, заманити в чоловічу частину палацу, імітувати жорстокий напад на фрейліну, підрізати зав'язки на сукню, викрасти і вивезти в гори, замкнути покої і підпалити, задушити уві сні, підіслати зрадника, розпустити чутки про роман з Кегатою, обвалити канделябр, вколоти отруєною голкою. Ось це політ фантазії, скільки всього понавигадували. Звичайно, варто взяти до уваги, але й не ігнорувати можливість зовсім іншого замаху.