Раді Вас бачити!

Віві розбудила Еріку рано вранці. Обережно, ледь торкнувшись. Бордова шкірка на рані і червона пляма на щоці довго будуть нагадувати їй, що переступати межу не варто. Принцеса смикнулася і розплющила очі, але одразу відвернулася, не бажаючи дивитися на пройдисвітку.

Діві здавалося, вона тільки-но провалилась у відносно спокійний сон, коли настав час підніматися. Вночі її знову мучили кошмари: від сцени в спальні без крові до страти на очах у натовпі, що гуде її ім’ям і різноманітними образами. Вона більше не має подарунка Фріди. І ніхто, крім неї самої, тепер їй не допоможе.

Минулого вечора Кхемер не з'явився, хоча вона таємно на це сподівалася, їй потрібна була підтримка після такого важкого дня, але... Він досяг свого і забув про неї. Взагалі, думки вперто скочувались в морок, а все тому, що цей параноїк Хакон відібрав її єдиний крихітний шанс на порятунок честі. Від безсилля накрила апатія. Та начхати, простіше вже померти, ніж жити тут у страху.

Снідала вона теж мало і навіть особливо не чинила опір і не лаялася, коли Віві боляче смикала за волосся, стягуючи його в якийсь химерний пучок. Вони обидві воліли відводити погляд і не промовили жодного слова одна одній. Не сперечалася і при виборі сукні, одягнувши те, що запропонувала служниця: темно-зелене вбрання з ледь пишними спідницями та неглибоким квадратним декольте. Взагалі в гардеробі Еріки був відсутній надто відвертий одяг, не любила вона виставляти себе напоказ.

Коли в двері постукали, вона змучено зітхнула і продовжила дивитись у вікно на сірі краєвиди Хагарта, тільки гори вдалині здавались чимось справжнім і вартим уваги. Вона раптово всім серцем відчула, як тужить за Лійр'єном, його сонцем і теплом. Почувши кроки наставника, що увійшов, вона не зволила обернутися. І так на душі нудно, а їй ще мізки колупатимуть. Діва не сумнівалася, що засне під час монотонної лекції від флегматичного і нестерпно нудного архівного хробака, принаймні всі хранителі знань, які зустрічалися їй раніше, були саме такими.

– Доброго дня, принцесо, – цей голос змусив її здригнутись.

Кхемер? Що він тут робить? Чому зараз? З глузду з'їхав?

– Я принц Кхемер, молодший брат короля та його радник, якщо Ви раптом мене забули. Минулого разу Ви погано почувалися після такої довгої дороги… – чудовий актор, що сказати, а ось вона знову знітилась.

До тями привели жадібні очі служниці, яка так і пожирала статного красеня. Мало їй короля? Погань така! Треба було не тільки губу розбити їй, а взагалі все обличчя!

– Доброго дня, раднику. Дозвольте дізнатися про причину Вашого візиту? – миттєво заговорила Еріка, забувши про всяке хвилювання, тепер її переповнював гнів.

– Звичайно, ваш майбутній чоловік доручив мені зайнятися вашою, назвемо це, королівською освітою.

Еріка недбало хмикнула. Наставник? Він її новий вчитель? І чого ж він її навчить? Ні, він вже дав кілька уроків, але це важко назвати «королівською освітою».

– Прошу, не гнівайтесь на нього, це заради Вашого ж блага. Чи можна мені сісти?

– Сідайте, якщо вже прийшли, – кивнула Діва вже впевненіше, перші тремтіння при погляді на нього пройшли.

– Дякую, так ось, – Кхемер скромно сів на сусідній диван, невинно зімкнувши коліна, здавалося, його за цю ніч підмінили, – Ви, напевно, подумали, що я Вас навчатиму, але це не так. Я прийшов познайомитися з Вами особисто і з'ясувати, що Ви вже знаєте, а на що варто звернути увагу і зробити акцент. Я просто поставлю Вам кілька запитань, а Ви відповісте настільки широко, наскільки зможете.

– Давайте спробуємо, – погодилась вона, ледве утримуючи сміх.

Ні, такий Кхемер ніколи б її не зачарував, але треба віддати йому належне, зараз вона дивилася на нього і не бачила навіть натяку на того зухвалого і пристрасного чоловіка, який пробирався до неї вночі.

Кхемер почав запитувати її про релігію, традиції й інше, що стосується Гарліону, про церемонії і їх проведення: коронація, весілля, похорон – абсолютно звичайні питання, які нічим не провокують.

– Ой, – пискнула Віві десь за спиною, щоб привернути увагу, радше принца, ніж Діви, але вона теж повернулася.

Пройдисвітка впустила якийсь шматок тканини на підлогу і почала спокусливо нагинатися, щоб його підняти, світячи через нещільну спідницю обтягнутим задом. Гріховодниця! Але більше Еріку розлютило те, що обернувшись назад до Кхемера, вона вловила його зацікавлений погляд. Та щоб його Адн забрав! Бабій! Навмисно штовхнувши ліктем вазу зі столика, принцеса перекривила:

– Ой! Віві, будь добра, прибери негайно.

Служниця зразу підхопилась і поспішила у ванну, чи то за ганчіркою, чи ще за чим, не суть. Головне, що вони залишилися наодинці.

– Не дивись так, – Кхемер миттєво зняв маску любчика, – я підтримую міф про те, що між нами нічого немає.

Однак Еріка продовжувала пропікати його ярим поглядом.

– Ти ж знаєш, що вона за тобою стежить? – радник зробив, на його думку, хід конем, але Діва тільки кивнула і ні краплі не змінилася в обличчі.

– А ти в мене ревнива, – прошепотів він і потягнувся рукою, торкаючись її коліна.

Заборонений прийом, не чесно. Тіло зрадливо здригнулося. Коли він так поводиться, її ніби контролює хтось інший, і цей хтось не підвладний її волі. Кхемер блискавично відсмикнув руку, почувши звук дверей – Віві повернулася з совочком і щіткою, взявшись за прибирання. І знову вона намагалася повернутися і прогнутися так, щоб погляду принца з'явилося то дражливе декольте з ледве видимою улоговинкою, то пружні напружені сідниці. І її зовсім не зупиняють малюнки на морді? От же самовпевнена повія!

– Це всі питання? – невдоволено запитала Еріка, перебираючи в голові способи покарань для Віві.

– Так, гадаю, з питаннями ми закінчили, але є ще дещо. Моя мати, королева Керстен, запрошує Вас з нею пообідати. Сьогодні. Скоро підійде одна з її фрейлін та супроводить Вас.

Цього ще для повного щастя не вистачало! Проводити час у компанії з лякаючою її чимось королевою вона не горіла бажанням. Зустріч з Кхемером і злість на служницю повернули їй апетит, а тут повідомляють, що доведеться корчити із себе недолугу каліку з купою виделок замість рук, щоб відповідати статусу придворної леді.

– Гарного дня, принцесо, – ввічливо попрощався радник і покинув кімнату.

Гарного? Та навряд. Віві одразу ж притягла скриньку з прикрасами, не пристало принцесі Баленсії йти на прийом до королеви, наче бідний родич. Довелося начепити незручні сережки, кольє, браслети та каблучки. Навіть у волосся служниця не забула вплести тонкий дорогоцінний обідок. Діва ж навмисне крутилася і скидала все навколо себе. Любиш нагинатись, пройдисвітко? Тож хазяйка допоможе тобі здійснити мрії.