Раді Вас бачити!

Розкішна ванна кімната – один з головних плюсів перебування в Гарліоні. Була б її воля, Еріка б із неї не вилазила: тихо, спокійно, ніхто не бісить. Сіла собі на обідок і ніжишся в гарячій воді, простягши ноги. Казка. А після такого насиченого дня – потреба.

Кхемер з'явився з нізвідки. Босий і в довгому шовковому халаті кольору чорних перлів. На мить принцеса подумала, що, заплющивши очі від втоми, заснула прямо в басейні, так вона морально втомилася. Однак невдовзі відчула недобре, надто все реально: плескіт води, хижа міміка принца і той самий халат, за пояс якого він, не соромлячись, потягнув, скинувши його на підлогу та оголюючись. Діва враз прозріла, це не сон! Він справді тут! Зовсім розумом рушив? У сусідній кімнаті сидить Віві, а цей тут голяка дефілює!

Кхемер наближався повільно, красуючись і спокушаючи. Такий високий, підтягнутий і без одягу! А вона не розуміла, як їй реагувати? Були б вони наодинці – одразу накинулася би. Але здоровий глузд узяв угору, розвіявши пелену похоті. Варто Віві тихенько прочинити двері – і їх таємниця спливе. Від уявленого жаху Діва енергійно замахала руками, проганяючи жестами такого необачного коханця. Принц незгодно мотнув головою і продовжив крокувати.

– Не зараз, – шепнула вона ледве чутно.

Кхемер доторкнувся до вуха і знову похитав головою.

– Геть, – трохи голосніше прошипіла дівчина.

Чоловік вишкірився підступною усмішкою, він уже досяг краю басейну і приготувався залізти до нього.

– Іди, – зовсім запанікувала Еріка і забула про гучність.

– Пані, ви щось хотіли? – долинув крик Віві, яка спішно наближалась.

Кхемер миттю пірнув, ховаючись від погляду служниці під водою. Ще б секунда і вона точно його помітила. Добре, що скинутий халат валявся за колоною у темному кутку. Діва, на ходу вигадуючи, почала плескатися а-ля тюлень, аби виправдати звуки і приховати бульбашки повітря.

– Зі слухом проблеми? Я тебе не кликала! Не заважай мені приймати ванну! – гаркнула вона, що є сили.

Віві не горіла бажанням випробовувати долю, тому одразу зникла за дверима. Після випадку з отрутою дівчина відчувала страх і повагу до нової хазяйки. Можливо, вона все ж таки її кликала, а тепер вирішила накричати, просто так.

Двері стукнули об одвірок – і Кхемер випірнув поруч з Ерікою, віч-на-віч, впритул. Він спробував поцілувати її, але воїтелька, зібравши всю волю в кулак, відвернулася:

– Нині нас можуть помітити. Ти бездумно ризикуєш. Ніколи не роби так. Мені це не подобається, – вона постаралася віддатися злості, адже вчинок насправді дурний і небезпечний, не час втрачати голову.

Втім, Кхемер був не з тих, хто підкоряється в таких ситуаціях. Він спритно торкнувся пальцем до чутливого місця дівчини, ніжно натиснувши, повільно погладжуючи. Він все ще притискався до неї шкірою до шкіри, мокрою, гарячою. Раптові і хвилюючі відчуття на мить збили Еріку з пантелику, вона мало не задихнулася.

– А це тобі подобається? – нахабно запитав Кхемер, шепочучи своїм медовим тембром.

Принцеса швидко озирнулася на двері: все ще зачинені чи за ними вже спостерігають? Чоловік скористався цим і, трохи спустившись, поцілував прекрасні жіночі груди. Еріка ледве стримала стогін.

– Чи подобається це? – його великі зелені очі хитро блищали.

Дівчина мовчки відштовхнула спокусника і спішно покинула басейн. Хлюпаючи по плитці мокрими ступнями, підбігла до дверей і замкнула їх на важку засувку. Принц хмикнув і розвів руками, мовляв, можеш знайти вихід, якщо захочеш.

– Зараз я покажу тобі, що мені подобається, – розпалена принцеса залізла назад у воду і доторкнулася до нього, гладкого та твердого.

Чи то від люті і страху вперемішку, чи то від спрагливого суму за радником, дівчина зовсім забула про сором і булу незграбність. Вона ніби вирішила йому помститись за свою слабкість поряд з ним, навіть не усвідомлюючи, що таке покарання для нього солодше за будь-яку винагороду. Агресивно штовхнувши чоловіка на обідок, насіла зверху, повільно впускаючи його в себе.

– Агх, – видихнув Кхемер від насолоди. – Моя відважна воїтелько.

На це вона відповіла різким поштовхом, сідаючи все щільніше, потім злегка дражнячи стегнами, похитуючи, прокручуючи. Його руки вчепилися в пружні жіночі сідниці, а палкі губи пестили шию.

Еріка рухалася так, як відчувала. Тепер вона вела – і від цього паморочилось. Її збуджувало це почуття володіння кимось, реакції принца, як він дихав, як хрипів і цілував, як утискався і намагався перехопити управління.

– Стривай... Стривай... – благав Кхемер. – Не можна тут, небезпечно, – він ледве вимовляв слова, не вистачало повітря.

Тільки Еріка не відчувала, що близька до фінішу, їй хотілося ще й ще. Вони вибралися назовні, і чоловік одразу ж притиснув її до стіни, обіймаючи ззаду. Він знову увійшов, швидко. Його рука опустилася і почала лащити ніжну чутливу шкіру, сам же він поки не поспішав і змушував її здригатись глибиною.

Незабаром внизу живота у Діви почало тягнути і назрівати, а терпіти напругу не залишалося сил. Кхемер прискорився, спочатку окриляючи партнерку, а потім розслабляючись сам. Божественно! Ідеально!

Раптом у двері забарабанили з іншого боку:

– Пані?

– Не заважай, я приймаю ванну, – набравши більше повітря і тихо відкашлявшись, крикнула Еріка.

– Король прийшов!