Раді Вас бачити!

Поки Еріка мчала до своїх покоїв, зображуючи лють і лякаючи служниць, що траплялись на зустріч, у її вухах продовжували гриміти слова Майхи. Треба ж, Керстен зібрала цілу делегацію з приводу того, як її позбутися. Щиро кажучи, запропоновані варіанти лякали. Гаразд, підісланого чоловіка вона заріже, якщо той наважиться, на щастя, зброя завжди напохваті, до того ж її навички не залишають у цьому сумнівів. А от з отрутою та нещасним випадком складніше. Їй хотілося б детальніше розпитати фрейліну, але не можна показувати страх і слабкість, інакше справлений на дівчину ефект відразу б ослаб. Залишалася надія, що Хакон, який ретельно стежить за її раціоном: після їх першого спільного сніданку їй почали приносити більше м'яса і менше булочок, так само стежить і за її безпекою. Якщо говорити про нещасний випадок, то не буде більш слушного часу, ніж церемонія, адже вона цілими днями сидить у себе. І що це може бути за загроза? Заколотники, які ненавидять Баленсію? Балка, що раптово обвалилася? Варіантів насправді дуже багато.

Принцеса увійшла до кімнати, сподіваючись ненадовго видихнути, інакше з глузду можна з'їхати, проте тут чекав новий сюрприз.

– Де це моя наречена ходить? – жартівливо розгнівався король, але миттю помітив обличчя Діви і злякався. – Що трапилося?

Чоловік підскочив зі стільця і наблизився. Мабуть, учора воїтелька недостатньо грізно сердилась на нього за поцілунок, а тому він не сприйняв це всерйоз. Він був упевнений, що якби вона справді злилась, то відрізала б йому дещо, а так лише загарчала, а потім почала ігнорувати. Прогрес.

– Частина плану, – відмахнулася Еріка і різко висунула вперед руку, щоб Хакон не переходив межу.

– Налякала, – видихнув король і лукаво витріщився, – я вже думав, тебе ще хтось поцілував.

Хакон чекав у відповідь чого завгодно: криків, ляпасу, спрямованого на нього клинка...

– Іди, будь ласка, – тихо попросила принцеса. – Я надто втомилася для сварки. Я просто хочу повечеряти і трохи відпочити. Адже ввечері мені треба ще десь сходити.

Відверто кажучи, така поведінка ранила навіть сильніше. Однак чоловік зумів стримати себе і так само спокійно нагадав:

– Після вечері? Здається, я забороняв тобі покидати свої покої після восьмої вечора.

– Я покину їх до восьми. Повертатися після восьми ти не забороняв, – спокійно заявила дівчина.

– Яка розумна! – процідив Хакон. – Сподіваюся, і іспит так само добре здаси.

Інґмар уже сказав, що принцеса готова, і він йому вірив. Взагалі не збирався виконувати загрозу про перевірку, дану після прибуття, та тільки нахабна манера розмови його змусила.

– Серйозно? Просто зараз? – змучено обурилася вона.

– За вечерею. Сідай, – і король показав на накритий стіл.

Адн! Він, правда, хоче, щоб вона зненавиділа його ще більше? Друзі себе так не ведуть. Тим не менш, не дочекається він від неї благання про пощаду. Еріка зайняла своє місце, і одразу ж почала говорити про все, що встигла вивчити: про лордів і провінцій, про етикет у вищому Гарліонському суспільстві та порядок весільної церемонії. За весь час, що вона розповідала, жодного разу не торкнулася їжі і відмовилася від протягнутого їй кубка.

– Молодець, – похвалив чоловік, задоволений результатом.

Діва мовчки і нерухомо дивилася у відповідь.

– Поїж, будь ласка.

Принцеса покірно взяла до рук прилади, відрізала шматочок стейка і піднесла до рота.

– Салат?

Еріка відразу почала накладати салат у тарілку. А Хакон закипав від її поведінки.

– М’яса?

Принцеса миттю поставила на місце блюдо з салатом і потяглася за стегенцем.

– Що відбувається? – прогримів чоловік, люто втягуючи повітря і напружено рухаючи щелепою.

– Ти ж хотів слухняну ляльку. Будь ласка. Адже тобі начхати, що я людина і в мене є свої емоції та потреби, – безбарвним голосом звинувачувала дівчина.

– Еріко!

– Хіба ні? То тобі не можна, це не можна. Можна лише те, що хочеш.

– Еріко, припини, – король втрачав терпіння.

– Хочеш, вдираєшся в покої, – але її вже було не зупинити. – Хочеш, обманом перемагаєш і тягнеш у свій палац. Хочеш, силоміць цілуєш без дозволу.

– Твої слова печуть, – проскрипів він, заплющуючи очі.

– На правду не ображаються, – виплюнула Діва.

Хакон блискавично вскочив і почав ходити туди-сюди, хапаючись за волосся, мотаючи головою, беззвучно розкриваючи рота і кривлячись. Еріка вперше бачила його в такому сказі, ніби з глузду з’їхав. Він намагався, щосили, заспокоїтися. Проте не виходило. Раптом він з усієї сили штовхнув стілець і той, врізавшись в стіну, з неприємним тріском розвалився на частини. Раніше Діва не раз спостерігала подібну поведінку у інших і ніколи вона не лякала її, але зараз під ложечкою засмоктало. Можливо тому, що король був надмірно сильний, вона знала, наскільки, і знала, що нічого не зможе протиставити.

– Збирай речі! – пробасив Хакон.