Раді Вас бачити!

Він ішов попереду, закутий у парадні, начищені до блиску, лати і з величезним мечем за спиною, а шолом тримав у лівій руці. Крокував впевнено і гордо, явно не на уклін з'явився, а як рівний. Високий, міцний, ідеальна ілюстрація воїна, яких малюють у книжках та оспівують у легендах. Сміливі зелені очі, пшеничного кольору волосся до пліч, густа золотиста щетина. Не страшний, та занадто грубий і холодний. Втім по переглядам сестер було помітно, що він їм здався доволі привабливим. Тож хай вони за нього і конкурують.

Процесія з восьми чужинців досягла тронного подіуму за кілька хвилин, адже зала мала велетенські розміри. Шум від синхронних кроків по відполірованій плитці розлітався луною до колон по боках і до самого зводу, увінчаного барвистими барельєфами. Коли вони нарешті зупинилися, воїн зі штандартом, що зображує золотий шолом з бичачими рогами і зубастою пащею на чорному тлі, голосно оголосив:

– Спадкоємний король Гарліона – Хакон Разючий Захисник!

Рогнвальд продовжував сидіти. Він вичікуючи дивився на гостя, оглядаючи з ніг до голови і перевіряючи на міцність його внутрішній стрижень. Різьблений і щедро усипаний камінням трон монарха стояв попереду, поруч же знаходилося не менш витончене місце королеви, а Еріка з братом і сестрами розташувалася в другому ряду, але ближче до короля, ніж інші, по праву первонародженої.

– Хай живе король Баленсії Рогнвальд Справедлива Долонь, – трохи згодом сказав Хакон, навіть не здригнувшись, чистою баленсійською.

На знак привітання він вклонився, але не боягузливим кивком, опускаючи очі і сутулячись, а поворотом голови, не відводячи погляду і тримаючи поставу прямо.

– Хай живе прекрасна королева Його Фріда, хоробрі сини Його та чарівні доньки Його! – він обвів поглядом усіх, але на Діві затримався довше, або ж їй так здалося.

Як би Еріка не намагалась переконати себе, що їй це просто вважається, все одно від напруги вчепилась пальцями у підлокітник.

Краєм ока Рогнвальд все ж звернув на цей жест увагу, тому поспішив підвестися, закликаючи свою сім'ю наслідувати його приклад.

– Ласкаво просимо до Лійр’єна та мого дому, королю Гарліона Хаконе Разючий Захисник. Що привело Вас до Баленсії? І чому Ви прибули таким поспіхом?

Рогнвальд прозоро натякнув, що тямить за традиції Гарліона, і чудово розуміє, що жалоба по покійному Акрогу мала завершитися лише нещодавно, а шлях від Хаґарта займає два тижні в кращому випадку.

– На жаль, державні справи не питають, коли є час, – відразу знайшовся Хакон, а король Баленсії підтримав його коротким смішком, мовляв, вірно говориш, і тільки тепер простяг руку, щоб потиснути.

– Чи надовго до нас завітали?

– Як тільки завершу невідкладні справи, одразу покину Лійр'єн. Не хотілося б зловживати Вашою гостинністю та обтяжувати Вас.

– Що Ви! Ви анітрохи нас не турбуєте, навпаки, я дуже радий Вас бачити…

Далі гарний господар запросив усю свиту приєднатися до нього за вечерею і швиденько підізвав слуг, наказуючи допомогти гостям розміститися, щоб ті відпочили після такої довгої дороги.

Щойно делегація зникла у коридорах, король Баленсії розвернувся до Еріки і ледь не спопелив поглядом. Не треба було слів, щоб усвідомити суть. Він помітив її напругу і йому це не до вподоби.

Рогнвальда можна було зрозуміти, насправді, утримувати військо на кордоні – розкіш, яка з’їдає купу золота! До того ж, якщо Акрог був дивакуватим і самовпевненим, але ніяк не небезпечним, то син його викликав повагу. Еріка це теж усвідомлювала, але що робити, якщо він дійсно прийшов по її душу? Що буде, якщо розкриється її таємниця? Втім, не послухатися батька їй все одно не вистачало сміливості. Що б він не наказував, навіть невірне і несправедливе в її розумінні, вона покірно виконувала, тому що його владний голос, що пробирає до кісток – єдине, що лякало її на цьому світі.

На вечерю Еріка з'явилася вчасно і одяглася за правилами етикету. Зайвий раз злити батька і вирізнятись на фоні сестер здавалось необачним. В Баленсії пишні бальні сукні ніколи попитом не користувались, адже спекотний та вологий клімат диктували власну моду. І чоловіки, і жінки носили туніки з тонких невагомих тканин, хіба що фасони відрізнялись. Глибокі декольте і розрізи на спідницях аж до стегон вважались нормою, тим більше серед знатних і багатих, хто не порається по господарству чи в полі. Втім, Діва все ж потурбувалась про додаткові ремінці, щоб завжди мати зброю при собі, хоча б декілька кинджалів.

Застелений синім оксамитом із сріблястою вишивкою, стіл ломився від страв і напоїв на будь-який смак. Рогнвальд демонстрував таким чином новому сусідові всю розкіш і багатство Баленсії. Посуд та прилади були відлиті з дорогоцінних металів, а також інкрустовані рубінами та смарагдами. Сам інтер'єр їдальні не поступався шиком і розмахом тронній залі: високі стелі, безліч майстерних фресок з природними мотивами, величезні позолочені канделябри із тисячами кришталевих лусочок.

Розмова текла за звичаєм: погода, дорога, взаємні люб’язності. Сара, найстарша з трійки зацікавлених, не забула ще раз звернути увагу гостя на своє вбрання, ніжно і спокусливо провівши пальцями від шиї до улоговини між грудями, які ледь прикривались двома стрічками тканини. Справді, настільки жарко, що доводиться одягатися саме так. На інші її підморгування та загравання Хакон охоче відповідав протягом всієї вечері, але вони не збивали його з наміченого курсу.

Еріка обрала для себе тактику мовчазного спостереження, постійно борючись з тривогою, що накатувала від оцінюючого позирку гостей. Новоспеченого короля Гарліона ще й всадили навпроти неї. І хоч молодші сестри весь вечір наперебій активно фліртували з завидним нареченим, а він залюбки їм відповідав, втім постійно переводив очі на неї. І їй дуже не подобався його ціпкий і хижий погляд. Образився, що вона перед ним не стелиться? Бажає її слави до списку досягнень чи, може, готує напад та оцінює вірогідність успіху? Чим далі, тим більш фантастичні здогадки і сценарії починали малюватись у її голові.

Потім бесіда плавно перейшла до загальної політичної ситуації на Першому континенті, а коли принесли десерт, Хакон нарешті вдостоївся співчуттів. Коли розмова торкнулася кордонів, гір і торгівлі, Еріка перестала вникати в деталі. Вона чула слова, бачила рухи губ, але нутром відчувала: це лише прелюдія. Справжня причина візиту ще не названа.

– Зізнаюся, – говорив Хакон так само без акценту, ніби й не пив ні краплі вина, – я особисто прибув до Лійр'єну не тільки заради миру. Нехай я і недавно зійшов на престол, але мені ще трохи і піде четвертий десяток. Час задуматись про дружину, яка тепер одразу отримає статус королеви Гарліона.

Еріка завмерла, так і не донісши шматочок смаженої качки до рота. Сара розпливлась у чарівній посмішці, а молодшенькі близнючки нетерпляче зачовгались на стільцях, розуміючи, до чого хилить Хакон, і хотіли відхопити собі цей ласий шматочок.

– Оскільки я, як і всі королі Гарліона, воїн, то…

Ось воно! Весь цей час Діва була права щодо небезпеки, яка нишком підкрадалась з-за кута. Адже вона одразу вловила щось погане в намірах гарліонця, та батько збив з пантелику.

«Не смій!», – її очі красномовно погрожували сидячому навпроти.

–… і за дружину хотів би собі взяти відважну і войовничу жінку.

Молодші все ще сподівалися, що гість продовжить промову: «Але передумав, побачивши інших ваших дочок». Принцеса, не розрахувавши сил від охопивших її злості і переляку, вронила виделку на тарілку: «Здається, наїлася». Дзвін металу розлетівся залою якраз під час паузи.

– Кхм, – від настільки очевидної зневаги король Гарліона аж вдавився, та спритно перевів все в жарт. – Думаю, Її Світлість Еріка вже зрозуміла, що я говорю саме про неї.

– Думаю, що так, – Рогнвальд підтримав його реготом. – Еріко, дочко моя, негідно підганяти чоловіка з пропозицією руки та серця. Невже тобі так не терпиться вийти заміж за цього доблесного воїна?

– Навіть не уявляєте наскільки, мій Королю, – дошкулила вона, забувши про страх перед батьком, бо страх, що всі дізнаються про втрату нею честі, був стократ сильнішим.

Вона різко встала, обпершись долонями об стіл, і, дивлячись зверху вниз на Хакона, ласкаво промуркотіла:

– Тому я викликаю Вас на двобій.

Дякую всім, хто читає. Не забувайте додавати до бібліотеки, щоб не загубити)