Раді Вас бачити!

Соломія

Повітря у кімнаті здавалося густим, майже фізично відчутним на дотик, просякнутим ароматними пахощами передгрозової свіжості, що насувалася з боку плеса озера, та солодким, терпким запахом нашої єдності.

Перший спалах пристрасті поступово згасав, але залишав по собі не спустошення, а тліюче вугілля, яке щомиті готове було вибухнути новим, ще більш нестримним полум'ям.

Я повільно лежала на м'якому дивані, важко й солодко дихаючи, відчуваючи кожну клітинку власного тіла. Воно більше не належало мені самотній — воно віднині цілковито належало їм. Моє почуття та жага до кожного з моїх чотирьох захисників були однаково гострими, глибокими, майже первозданними. Я прагнула відчути їх усіх сповна, без рештки змити залишки минулого страху й болю цим божевільним, спільним щастям.

Люціан повільно відсторонився, але його погляд — темний, глибокий і палаючий — продовжував міцно тримати мене. На його вустах тріпотіла ніжна усмішка, а груди важко здіймалися.

— Тобі досі замало, сонечко? — тихо, майже беззвучно промовив Арден.

Пальці мага, які все ще дбайливо стискали мою долоню, трохи сильніше переплелися з моїми. В його світлих очах більше не існувало звичної відчуженості — там вигравав чистий, некерований азарт і безмежна ніжність.

Замість довгої відповіді я рвучко подалася вперед і жадібно накрила губи Кайдена. Мій поцілунок виявився вимогливим, пристрасним. Я заплутувала пальці в його волоссі, притягуючи його до себе й благаючи про більше. Кайден засміявся, легенько підхоплюючи мене під стегна, і його потужні руки без зусиль відірвали моє тіло від дивана.

— Ходімо до нашої спальні, — хрипко запропонував Рейнар.

Його зазвичай легковажний і грайливий голос зараз вібрував від такої глибинної напруги, що в мене всередині все солодко стислося.

— Тут явно затісно для того, скільки любові ми прагнемо їй віддати.

Кайден дбайливо ніс мене на руках вгору по дерев'яних сходах, не розриваючи нашого цілунку. Його гарячі вуста блукали по моїй щоці, чутливій шиї, спускалися нижче. Позаду крокували решта — я чула їхнє важке, синхронне дихання й відчувала, як магія кожного з них зв'язується в єдиний, захисний купол довкола нашої родини.

Широке ліжко в моїй кімнаті зустріло нас приємною прохолодою білизни, яка миттєво розвіялася, варто було нам усім опинитися поруч. Тепер не існувало жодної черговості чи формальностей, було відчуття єдиного, могутнього океану пристрасті, який огорнув мене з головою.

Кайден опустився на перину, укладаючи мене спиною на свої широкі, гарячі груди. Його міцні руки обняли мій живіт, міцно й надійно притискаючи до себе. Водночас Люціан опинився переді мною, дбайливо розводячи мої коліна в боки, а його очі палали непохитною рішучістю. Рейнар та Арден влаштувалися по обидва боки, готові заповнити кожну секунду мого сприйняття цілющим теплом.

— Дивися тільки на мене, Соломіє… — прошепотів Люціан, ніжно торкаючись пальцями мого підборіддя, поки його коліна розсували мої стегна ширше.

Я закинула голову назад, притискаючись потилицею до міцного плеча Кайдена і відчула, як він повільно, з важким віддихом, зливається зі мною ззаду. Тіло натягнулося, як солодка струна. Я випустила уривчастий вигук, але він миттєво потонув у цілунку Рейнара, який нахилився наді мною, забираючи мій голос і ділячись гарячим подихом. Його пальці ніжно пестили мої груди, доводячи до солодкого безумства.

Кайден заповнив мене цілковито, але наша спільна жага не вщухала — вона лише спалахувала з новою силою. Моє тіло вимагало більшого, воно було готове вмістити увесь їхній світ.

Люціан, бачачи, як мої очі туманяться від щастя й насолоди, притиснув свою гарячу плоть до мого лона спереду. Я відчула цей подвійний тиск — дивовижний, неможливий, який розкривав мене на межі людських почуттів.

— Люціане… — видихнула я в губи Рейнара, коли він почав повільно, виважено й обережно рухатися всередину, ділячи моє тіло разом із Кайденом.

Це було чисте, нестримне щастя. Двоє чоловіків всередині мене, що рухалися в різному, але дивовижно синхронному, єдиному ритмі. Кожен випад Кайдена віддавався в мені глибоким теплом, а зустрічні рухи Люціана підпалювали найчутливіші струни моєї душі. Я була затиснута в ніжні лещата їхньої невимовної пристрасті.

Арден не залишався осторонь. Його витончені, прохолодні пальці знайшли те саме чутливе місце, де наше злиття ставало найбільш інтимним. Він почав ритмічно й дбайливо пестити мій клітор, додаючи до цієї густої гармонії чистого задоволення свій тонкий магічний імпульс. З іншого боку Рейнар міцно тримав мою долоню, цілував мої пальці, а його очі були зовсім темно-бурштиновими, коли він спостерігав за тим, як моє тіло здригається від кожного руху.

— О боги, це надто прекрасно… — мої нігті впилися в плече Рейнара.

Тіло палало. Злиття виявилося настільки повним, що я відчувала себе єдиним цілим із кожним із них.

Кайден міцно тримав мою талію, його рухи ставали швидшими, глибокими. Він важко дихав мені в шию, залишаючи ніжні сліди від поцілунків. Люціан рухався йому назустріч, його обличчя було напруженим і красивим — він стримував себе з останніх сил аби дати мені випити цю чашу щастя до самого дна.

Потім, коли напруга досягла своєї пікової точки, вони м'яко змінили положення, не даючи мені ані секунди на сумніви чи перепочинок. Рейнар зайняв місце Люціана, вриваючись у мене зголоднілим, жагучим потоком, змушуючи мене викрикувати від нового, нестримного ритму та швидкості. Арден змінив Кайдена ззаду, його рухи були виваженими й водночас неймовірно палкими — маг знаходив саме ті кути, від яких у мене темніло в очах від насолоди.

Це виявився безперервний, спільний танець любові. Вони чергувалися, підтримували один одного, перехоплювали мої подихи й цілунки. Я відчувала їхній спільний ритм, їхню дивовижну магію, яка тепер вирувала в кімнаті, піднімаючи фіранки легким передгрозовим вітром. Відчуття їхньої присутності перетворило моє сприйняття на суцільний, сліпучий спалах світла. Я більше не розрізняла, де закінчується один і починається інший — вони всі були в мені, навколо мене, зі мною.

Коли фінальна хвиля почала підніматися з найглибших закутків душі, вони оточили мене щільним, теплим кільцем: руки Кайдена, губи Рейнара, проникливий погляд Люціана й ніжний шепіт Ардена.

Світ вибухнув мільйонами яскравих іскор, оргазм виявився настільки потужним і пронизливим, що я буквально перехопила подих, а моє тіло солодко затремтіло в тривалій, блаженній судомі, стискаючи їх усередині себе. Один за одним із важкими, горловими вигуками, чоловіки виливали свою пристрасть у мене, тавруючи цим наше спільне, непорушне майбутнє.

Коли все нарешті стихло, ми просто втомлено впали на широке ліжко єдиним сплетінням тіл. Важке, синхронне й мирне дихання п'яти людей заповнювало затишну кімнату.

Сонце за вікном поволі сідало за лісовий обрій, фарбуючи спальню в багряно-золотаві тони.

Я лежала в самому центрі цього щасливого хаосу з рідних рук і ніг, відчуваючи повну, абсолютну наповненість і спокій.

Ми нарешті цілковито належали один одному і це було назавжди.