Ярина звикла рятувати інших.
Вислуховувати. Заспокоювати. Збирати чужі життя по шматках.
Своє вона якось переживе.
Принаймні так їй здавалося — аж поки після чергової нічної зміни вона не прокинулась у старому храмі посеред чужого світу.
І ні, це точно не сон.
Особливо коли один мовчазний чоловік дивиться на неї так, ніби боїться навіть торкнутися. Другий постійно намагається все контролювати — включно з нею. А третій надто багато знає про богів, яких тут давно перестали згадувати.
І десь між магічними штормами, старими храмами, небезпечними тінями та дуже нервовими чоловіками Ярина раптом починає відчувати те, чого давно не мала.
Дім.
От тільки світ, у який її привів забутий бог, повільно руйнується. І схоже, тіні вже зрозуміли, хто саме здатен змінити правила гри.

Соломія ніколи не думала, що її життя закінчиться посеред зимової дороги десь під Львовом. Або почнеться заново — у світі, про який вона читала лише в книжках.
Тут люди живуть поруч із тими, кого в її світі вважали легендами. Горді ельфи, небезпечні дракони, безсмертні фейрі та тіньові маги ділять між собою королівства, старі образи й крихкий мир. І саме сюди Соломія потрапляє випадково. Чужа. Без магії. Без права повернутись додому.
Та дуже швидко з’ясовується, що її поява не випадкова.
Через дивний знак на її руці за Соломією починають полювати ті, кого краще ніколи не зустрічати. А ще гірше — нею починають цікавитися чоловіки, яких у цьому світі бояться навіть королі.