Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Юля.

Я лежу в ліжку, дивлячись на сонячні зайчики на стіні. Вони рухаються, зникають, знову з’являються — і так по колу.

Живіт бурчить, але вставати не хочеться.

Повідомлення дзвенять — телефон не беру. Навіть не знаю, котра година. Час сьогодні не має значення.

Якщо ще не вечір — Катя ще не приїхала. Зустрічати не треба, відповідно — вставати теж.

Обіймаю м’який плед і перевертаюся на спину — бік уже занімів. Погляд натрапляє на валізу, що так і стоїть посеред кімнати. Я її навіть не відкривала, щоб перевірити, чи нічого не потекло.

Я навіть у душ не ходила — настільки немає сил ні на що.

Кладу руку на лоб і голосно видихаю.

— Як же болить… — шепочу.

Я думала, плакала, знову думала — і так безкінечну кількість разів, поки сон не поглинув мене.

Лежу і ледь тягну губи в усмішку. У голові шумить так, що думок немає.

— Пре-кра-сно...

Мені підходить. Навіть подобається така тиша. Вона дає передишку, а серцю — можливість хоч на кілька поділок зменшити біль.

Живіт скручує до нудоти.

Важко зітхаю.

— Вставай, Юля… Час повертатися до життя… — підбадьорюю себе як можу.

Повільно сідаю на ліжку, але в очах усе одно темніє. Мені точно потрібна таблетка. Терміново.

Але спочатку — душ.

Плетуся до валізи, як п’яна. Від кожного кроку — сильна пульсація у скронях. Мені вже не зрозуміло — нудить від голоду чи від головного болю.

Розкриваю валізу.

Все, слава Богу, ціле. Гель, шампунь та інші рідини не розлилися.

Беру в оберемок усе найнеобхідніше і повільно йду до ванної кімнати.

Відчиняю двері й знову оглядаю — кімната така маленька, ніби метр на метр. Але, на щастя, в ній є душ, туалет і умивальник.

Двері залишаю відчиненими.

Я не страждаю на клаустрофобію, але ризикувати опинитися замкненою в сірниковій коробці не горю бажанням.

Пляшечки ставлю біля умивальника, а речі нікуди покласти — несу назад у кімнату, на ліжко.

— Розумниця, Юля, — бурмочу. — Тільки ти могла обрати такий номер.

Недарма ж у мене питали — який поверх хочу, який вид із вікна, яке ліжко. А я на все відповідала — мені байдуже.

— Мда…

Знову заходжу в міні-версію ванної кімнати.

Скидаю одяг на підлогу.

Заходжу в душову. Беру шланг, вмикаю гарячу воду.

Чекаю.

Довго.

Повертаю кран на максимум.

— Пиздець, — бурчу без злості, швидше підсумовуючи.

Вода тече ледь тепла.

І це я ще не економ-варіант номера взяла.

Миюся, поки хоч щось ллється, бо раптом і ця «розкіш» закінчиться.

Відкриваю дверцята, обмотуюся рушником, другим — волосся. І розумію — фен не взяла, у валізі його не було.

Дивлюся на себе в дзеркало.

Бліда. Набрякла. Синці під очима.

— Пофіг, — шепочу.

І на зовнішній вигляд, і на відсутність фена.

На все мені пофіг.

Погляд опускається на шию.

Розглядаю буро-синюваті плями.

Рука сама тягнеться доторкнутися. Палець ковзає по шкірі — і я морщуся.

Біль навіть на тілі від нього.

Відображення розпливається, сльози знову застилають очі.

— Не думати! Не думати, Юля! — наказую собі.

Витираю очі.

Зберися! Швидко!

Ти сильна. Дуже сильна.

Скільки разів ти вже виганяла його зі своїх думок?!

Впораєшся.

Я тобі обіцяю! — голос у моїй голові.

— Впораюся…

Одягаю майку, джинсову спідницю — те, що не пом’ялось.

Живіт уже болить нарівні з головою.

Беру телефон і на вихід.

Якщо я потраплю в лікарню з гастритом — практика накриється. Відправлять додому. 

А мені це зараз не підходить. Я не для того втекла від усього, щоб так швидко повернутися назад.

******

Богдан.

Паркуюся біля під’їзду не з першої спроби. І навіть не з третьої. Алкоголь ще не вивітрився, і взагалі не зрозуміло, як я доїхав.

Відчиняю двері — й зачіпаю сусідню машину.

— Блять.

Ну от ще цього гемору мені не вистачало.

Виходжу.

Придивляюся.

Гумова накладка.

— Заєбісь.

Машина не постраждала — претензій нуль.

Зачиняю двері. Ставлю на сигналізацію.

Підходжу до під’їзду і зупиняюся.

— Стоп… А де?..

Обертаюся.

Я вчора виїжджав — і ламба Кира стояла під деревом. Зараз її немає.

Він що, козел, поїхав?

А я як потраплю в квартиру?

— Ну Кирило, блять…

Хоч би подзвонив, що вже звалив.

Прикладаю ключ до замка — і ззаду:

— Притримай двері, будь ласка.

Притримую, навіть не дивлячись, кому — нишпорю по кишенях у пошуках телефону.

Знайшов.

— Дякую, — пробігають повз мене.

— Нема за що, — бурмочу.

Тисну на кнопку включення.

Розряджений.

Сука. Не встежив. А раптом Юлька щось відповіла в мережах, а я, виходить, ігнорю.

Ліфт відчиняється.

Піднімаю голову — сусідка.

— Привіт, — усміхається. — Кирило нові двері поставив. Гарні.

І поправляє виріз сукні.

— Угу, — бурмочу і відвертаюся.

Мені не цікаво. Ні розмова з нею, ні її цицьки.

Мені Юльчині потрібні. І розмови, і все інше.

Виходжу з ліфта і зупиняюся перед дверима.

Стукати?

Чи цю попросити подзвонити Киру?

От же… 

Повертаю голову, а ця дивиться на мою праву руку.

Шалава, блін.

— Сусідко, — бо хрін її знає, як звати. — Ти можеш Кирилу подзвонити?

— Можу, — усміхається. — Мене Яся звати. Ярослава.

Мені взагалі фіолетово.

— Ага, зрозуміло, — відповідаю. — Набери… будь ласка.

Вона риється в телефоні.

Довго.

Блять, скільки в неї номерів?

Нарешті простягає мені телефон.

Беру і про себе молюся, щоб відповів. А то якщо переспав із нею — може й заблочити.

Гудки.

Нескінченно довго.

Кир, блін, ну візьми слухавку!

— Алло.

— Нарешті, — гаркаю. — Чого так довго?

— Бодя? — дивується. — А ти чого не зі свого?

— Розрядився. А ти в мене? Двері відчини.

— Нє, — чути, як він грюкає дверима. — Я в себе.

— Заєбісь, — ляскаю себе по стегну. — А я як двері відчиню?

Кир хмикає.

— А де ти лазив? У сусідки спав?

— Кирило, — гаркаю. — Ти що несеш, ідіот?!

— Та пожартував я. Не бикуй, — виправдовується. — Тітка Іра прийшла і мене додому відправила.

— Во блять… — невчасно мама приїхала. — Ладно, дякую. Наберу пізніше.

Скидаю і повертаю телефон Асі.

Чи Тасі?

Похуй.

— Дякую, — кидаю, навіть не дивлячись на неї.

Мама зараз влаштує розбір польотів. А якщо тітка Віра їй подзвонила… мені гайки. Мама Юльку любить, як свою рідну доньку.

— Як тебе звати? — летить мені в спину. — Ти не сказав.

— Богдан, — неохоче відповідаю.

— До зустрічі, Богдане, — муркоче.

Я не відповідаю. Бо якщо відкрию рот — пошлю нахер.

Видихаю. З Богом, чи що.

Стукаю.

Тиша.

Стукаю ще раз — і двері одразу відчиняються.

Мама дивиться на мене таким поглядом, ніби хоче спопелити.

— Де був? — принюхується. — Ти п’яний?

— У Толіка, — звітую, а решта й так видно.

У неї очі розширюються.

— У поліції? Ти когось побив?

От це в неї висновки.

— Впусти. У туалет хочу.

Вона відходить убік, пропускаючи мене всередину, а до мене вже Ілюша летить.

— Бодя-а, — кричить. — А ми в гості приїхали.

— Клас, — тріпаю його по волоссю. — Я в туалет.

Проходжу повз спальню — і відчуваю запах Юльки.

У грудях ниє ще сильніше.

— Сонечко… — шепочу.

Чого ти в мене така рішуча, коли це не треба?

Зачиняю двері, піднімаю кришку унітаза.

— Поговорити треба, — з-за дверей голос мами.

— Прямо зараз? — уточнюю.

— Не розумничай, Богдане! Виходь швидше.

Натискаю на злив — і вже ясно: знає.

Відчиняю двері, а мама впихає мене назад і сама заходить.

— Богдане, — шипить на мене. — Ти мій син, але я тебе задушити готова! Ти що накоїв, бовдуре? Чому Юля з міста поїхала?

— Ти з нею говорила? — з надією питаю.

Мама зводить брови на переніссі.

— Я з Вірою говорила. І твоє щастя, що я трохи охолола до твого приходу.

Блін. Не з Юлею.

— Хто в тебе там є, я не зрозуміла? Ти охрінів, Бодя? — кричить. — Ти на кого Юлю проміняв?

Зриває з сушарки рушник і скручує його.

— Я тебе зараз уб’ю! Обіцяю, — замахується і б’є мене по стегну.

Шкіра німіє від удару.

— Мамо, блін, — забираю в неї рушник. — Заспокойся. У мене нікого немає. Юля не так усе зрозуміла.

Мама змахує волосся з чола.

— Не так зрозуміла, що аж поїхала? Так? — гаркає. — Я тобі зараз усе повідбиваю, Бодю, — тягнеться за ще одним рушником. — Така дівчинка хороша тебе, ідіота, любить. А ти що витворив? А?

Любить?

— Юлька мене любить? Хто сказав? — дивлюся на неї широко розплющеними очима.

— Віра сказала, — шипить. — Та й переставала вона тебе колись любити?! Що тільки знайшла в тобі? Болван безмозкий.

Я на лайку не звертаю уваги.

— Мам, — беру її за плечі. — А куди поїхала Юля, знаєш?

Раптом їй сказали щось інше?

— Не знаю. З міста поїхала.

Видихаю, опускаючи голову.

— Я все зіпсував, — шепочу. — Але в мене нікого немає. Її, Вередливу, люблю.

Мама мовчить кілька секунд.

— То скажи їй про це, — уже м’якше, без крику. — Вона тебе теж любить. Давно.

Усередині все смикається. Як же я хочу почути це від неї.

— Знайду і скажу. А потім одружуся.

Мама видихає. Обіймає мене.

— А раніше ти чим думав? Я тобі давно казала — треба брати й не відпускати, — знову заводиться. — Який же ти тугодум, Бодю.

Я мовчу.

Згоден із кожним словом. Упустив свою Вередливу через тупість.

Як же хочеться все виправити. І якнайшвидше.

Я ж без неї нормально дихати не можу.

Джулія Блеквуд
Все-таки ти моя

Зміст книги: 106 розділів

Спочатку:
Анотація
1778263279
80 дн. тому
Розділ 1
1778263413
80 дн. тому
Розділ 2
1778263443
80 дн. тому
Розділ 3
1778263487
80 дн. тому
Розділ 4
1778263531
80 дн. тому
Розділ 5
1778263582
80 дн. тому
Розділ 6
1778263659
80 дн. тому
Розділ 7
1778263754
80 дн. тому
Розділ 8
1778263802
80 дн. тому
Розділ 9
1778263872
80 дн. тому
Розділ 10
1778264506
80 дн. тому
Розділ 11
1778665178
75 дн. тому
Розділ 12
1778665279
75 дн. тому
Розділ 13
1778665380
75 дн. тому
Розділ 14
1780600668
53 дн. тому
Розділ 15
1780600794
53 дн. тому
Розділ 16
1780600852
53 дн. тому
Розділ 17
1780600948
53 дн. тому
Розділ 18
1780601019
53 дн. тому
Розділ 19
1780726880
51 дн. тому
Розділ 20
1780726922
51 дн. тому
Розділ 21
1780895768
49 дн. тому
Розділ 22
1780895844
49 дн. тому
Розділ 23
1780895920
49 дн. тому
Розділ 24
1781079127
47 дн. тому
Розділ 25
1781079173
47 дн. тому
Розділ 26
1781079230
47 дн. тому
Розділ 27
1781819645
38 дн. тому
Розділ 28
1781819704
38 дн. тому
Розділ 29
1781819768
38 дн. тому
Розділ 30
1781819811
38 дн. тому
Розділ 31
1781819890
38 дн. тому
Розділ 32
1781819953
38 дн. тому
Розділ 33
1782750405
28 дн. тому
Розділ 34
1782752726
28 дн. тому
Розділ 35
1782752772
28 дн. тому
Розділ 36
1782752829
28 дн. тому
Розділ 37
1782752867
28 дн. тому
Розділ 38
1782752918
28 дн. тому
Розділ 39
1782752956
28 дн. тому
Розділ 40
1782753234
28 дн. тому
Розділ 41
1782753270
28 дн. тому
Розділ 42
1782753309
28 дн. тому
Розділ 43
1782753350
28 дн. тому
Розділ 44
1782753386
28 дн. тому
Розділ 45
1782753426
28 дн. тому
Розділ 46
1782753473
28 дн. тому
Розділ 47
1782753510
28 дн. тому
Розділ 48
1782753548
28 дн. тому
Розділ 49
1782753585
28 дн. тому
Розділ 50
1782753634
28 дн. тому
Розділ 51
1783166965
23 дн. тому
Розділ 52
1783167013
23 дн. тому
Розділ 53
1783167051
23 дн. тому
Розділ 54
1783167093
23 дн. тому
Розділ 55
1783167128
23 дн. тому
Розділ 56
1783167171
23 дн. тому
Розділ 57
1783167207
23 дн. тому
Розділ 58
1783167251
23 дн. тому
Розділ 59
1783167300
23 дн. тому
Розділ 60
1783167543
23 дн. тому
Розділ 61
1783167594
23 дн. тому
Розділ 62
1783167653
23 дн. тому
Розділ 63
1783167713
23 дн. тому
Розділ 64
1783167751
23 дн. тому
Розділ 65
1783167790
23 дн. тому
Розділ 66
1783167844
23 дн. тому
Розділ 67
1783167949
23 дн. тому
Розділ 68
1783167996
23 дн. тому
Розділ 69
1783168076
23 дн. тому
Розділ 70
1783168354
23 дн. тому
Розділ 71
1783168423
23 дн. тому
Розділ 72
1783168474
23 дн. тому
Розділ 73
1783168512
23 дн. тому
Розділ 74
1783168585
23 дн. тому
Розділ 75
1783168638
23 дн. тому
Розділ 76
1783168679
23 дн. тому
Розділ 77
1783168723
23 дн. тому
Розділ 78
1783168763
23 дн. тому
Розділ 79
1783168804
23 дн. тому
Розділ 80
1783168845
23 дн. тому
Розділ 81
1783168884
23 дн. тому
Розділ 82
1783168923
23 дн. тому
Розділ 83
1783168959
23 дн. тому
Розділ 84
1783169047
23 дн. тому
Розділ 85
1783169089
23 дн. тому
Розділ 86
1783169124
23 дн. тому
Розділ 87
1783169168
23 дн. тому
Розділ 88
1783169212
23 дн. тому
Розділ 89
1783169255
23 дн. тому
Розділ 90
1783169300
23 дн. тому
Розділ 91
1783169338
23 дн. тому
Розділ 92
1783169375
23 дн. тому
Розділ 93
1783169420
23 дн. тому
Розділ 94
1783169459
23 дн. тому
Розділ 95
1783169571
23 дн. тому
Розділ 96
1783169611
23 дн. тому
Розділ 97
1783172933
23 дн. тому
Розділ 98
1783173016
23 дн. тому
Розділ 99
1783173053
23 дн. тому
Розділ 100
1783173090
23 дн. тому
Розділ 101
1783173130
23 дн. тому
Розділ 102
1783173185
23 дн. тому
Епілог
1783173297
23 дн. тому
Бонусний розділ 1
1783173341
23 дн. тому
Бонусний розділ 2
1783173378
23 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!