Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Юля.

Ми ще навіть із міста не виїхали, як телефон у сумці оживає.

Дістаю, дивлюся на екран.

Руслан.

Зависаю. Барабаню пальцем по задній кришці, ніби це допоможе вигадати слова.

Що я йому скажу? «Пробач, Русе, кава скасовується, мене нахабно викрав Бодя»?

Ага, щас. Дуже красиво вийде.

Боковим зором ловлю, як Богдан кидає короткий погляд у мій бік.

— Хто? — коротко, похмуро.

Я різко блокую екран і кидаю телефон назад у сумку.

— Не твоя справа, — відрізаю, відвертаючись до вікна.

Відчуваю, як напруга в салоні згущується.

Він мовчить, але кермо в його руках скрипить так, ніби ще трохи — і він його переломить.

Дзвінок стихає.

На секунду — полегшення.

Але відразу ж — знову вібрація.

Руслан не здається.

Ну звісно. Він же чекає в кафе на «подяку за заміну колеса».

Я заплющую очі. Чорт, як же невчасно!

— Юлько, — гарчить Бодя. — Якщо не скажеш, хто це, я сам відповім.

— Навіть не думай! — схоплююся, тягнуся до сумки.

Пізно. Його рука швидша. Він витягує телефон, кидає погляд на екран — і кутик губ кривиться в такій «мені все ясно» усмішці, що в мене кров починає гупати у скронях.

— Богдане! — шиплю, але він уже натискає зелену кнопку.

— Алло, — каже спокійно, але голос низький, небезпечний. — Це не Юля.

Пауза. Я чую приглушений голос Руслана, але слів не розбираю.

Богдан усміхається і додає:

— Вона зайнята мною.

Я відчуваю, як щоки спалахують.

— Поверни телефон! — тягнуся до нього, але він легко стримує мене ліктем на відстані.

Чую, як Руслан щось різко відповідає, і в Богдана зводить щелепу.

— Повториш це при зустрічі — і я тобі зуби перелічу, — гарчить він у слухавку й скидає дзвінок.

Повертає мені телефон, кладе просто на коліна.

Рука ковзає по нозі, але швидко забирає її.

— Це був Руслан, — повідомляє мені.

Я закипаю. Серце калатає, у вухах шумить. Та він скоро й моє дихання контролювати почне.

— Ти… ти взагалі нормальний?! — майже кричу, кулаки самі стискаються. — Що ти витворяєш?! Ти вирішуєш усе за мене! Навіть розмовляти за мене лізеш!

Він спокійно веде машину, погляд лише на дорозі. Ніби мій крик — просто шум дощу за склом.

— Не кричи, Юлько, — тихо кидає, але з таким натиском, що всередині в мене все стискається. І кутик губ сіпається в знайомій зухвалій усмішці. — А то поцілую.

І на секунду погляд торкається моїх губ.

Я завмираю. Повітря в салоні стає ще густішим.

— Спробуй, — шиплю крізь зуби, хоча сама чую, як тремтить голос. — І я тобі язик відкушу.

Він переводить погляд — короткий, швидкий, але в ньому такий голод, що я сама відсуваюся до дверцят.

— Не випробовуй мене, Юлько, — хрипко кидає. — Ти ж знаєш, що стримуватися поруч із тобою я погано вмію.

Я збито вдихаю, потім фиркаю:

— Ідіот… нахабний… глухий… — бурмочу вже тихіше, але всередині розумію: він і справді це зробить. І не спитає.

Кутаюся в його куртку — запах такий теплий, терпкий, чоловічий, ніби сам обіймає. Повіки важчають, злість відступає, поступаючись утомі. Я зігрілася після холоду й тепер позіхаю. Вмощуюся зручніше — і очі самі заплющуються.

Відчуваю, як його долоня лягає мені на коліно. Велика, тепла. Не рухається, не стискає — просто лежить. Але від цього дотику тремтіння пробігає тілом, і серце зрадницьки сповільнюється.

Я вже не сперечаюся. Не опираюся. Просто дозволяю собі розслабитися. Мені подобається цей тихий, лагідний дотик.

Останнє, що відчуваю — його тепло поруч. І тиша. Сон остаточно накриває мене.

******

Богдан.

Вона відключилася. Просто загорнулася в мою куртку й вимкнулася, як кошеня.

Кидаю короткий погляд — щоки рожеві, вії тремтять уві сні. На губах усе ще слід від мого поцілунку. Чорт… навіть уві сні зводить з розуму.

Моя долоня все ще лежить на її коліні. Пальці мимоволі стискаються, але змушую себе не рухатися — знаю, якщо помітить, скине. А мені подобається.

Так спокійніше. Вона поруч. Тут. Зі мною.

Дорога тягнеться сірою стрічкою, а думки рояться в голові, не даючи спокою.

Навіщо я знову зірвався? Чому знову по-своєму, зі своїм «не відпущу»?

Вона має рацію — тисну, вирішую за неї, гну під себе.

Але інакше… не вмію. І боюся.

Якщо піду, коли вона скаже «відчепись»… раптом це буде назавжди? А втратити її ще раз — та я цього просто не витримаю. Я вже пробував жити без неї. І це було не пекло — гірше.

Хочеться, щоб вона була поруч. Хочеться сім’ю. З нею.

Але для цього треба збити з неї ті колючки, за якими вона ховається. І зробити це якомога швидше, поки не повилазили всякі паразити з іменем «Руслан».

Я стискаю кермо сильніше не відводячи погляду від дороги.

— Не дочекаєшся, Русику, — бурмочу собі під ніс. — Вона моя.

Їду тихіше, ніж зазвичай. Хочу, щоб вона поспала хоч трохи. Чую кожен її вдих. Кожен рух.

Юлька… шкідлива вперта — а я, як ідіот, ловлю кайф від того, що вона поруч.

Дзижчить мій телефон. Кидаю погляд — Георгій Васильович, мій начальник.

Юля ворушиться. Її очі дивляться на мене.

— Телефон, — хрипко бурмоче.

Я дивлюся на неї й на мить завмираю. Сонні очі, голос ще сиплий, волосся лізе на обличчя — і все одно красива до безумства.

— Спи, Юль, — шепочу. — Не звертай уваги.

Але телефон наполегливо дзижчить знову. Секунда — і вона вже примружується:

— А якщо важливо? Візьми.

Я видихаю крізь зуби й приймаю виклик.

— Так, Георгію Васильовичу.

Намагаюся говорити спокійно, але краєм ока бачу, як Юлька напівсонно спостерігає за мною.

— Привіт, Богдане. Що там із рибальським будиночком? Ти сьогодні був там? Із графіка не вибиваємося? — сипле запитаннями Георгій Васильович.

Я стискаю кермо, кидаю погляд убік. Юля ніби знову вмостилася в кріслі, кутається в мою куртку, але очі привідкриті — слухає.

— Учора був. Усе йде як треба. Майже закінчили. Ще приблизно тиждень-два. Із графіка не вибиваємося.

— Чудово, — Георгій Васильович задоволено видихає. — Клієнт загалом хороший, але просить швидше. Ти, якщо що, заїдь сьогодні. Перевір — чи можна прискоритися?

— Добре, зрозумів, — відповідаю спокійно, хоча всередині все клекоче.

Юлька ніби навмисно слухає, навіть оченята привідкрила ширше. Вмостилася так тихо, ніби вивчає мене — який я на роботі, чи не такий самий грубіян, як із нею.

— Заїду, подивлюся, — додаю. — Але сильно прискорити не обіцяю. Там якість важливіша.

— Вірю, — чується кивок у голосі в слухавці. — Тому й тримаюся за тебе. На зв’язку, Богдане.

Скидаю виклик і мимоволі сильніше стискаю кермо. Тиша. Лише дощ стукає по склу.

Юля тихенько хмикає.

— Ти вмієш бути нормальним, — сонно бурмоче, дивлячись на мене. — З ним ввічливий, спокійний, діловий. Не гарчиш… не командуєш.

Я фиркаю.

— Та я і є такий, — шепочу, криво всміхаючись. — Коли мене не дратують.

Вона ледь помітно усміхається в комір моєї куртки.

— А ти сам мене не дратуй — і я у відповідь не буду.

Я тихо всміхаюся.

— Значить, усе так просто? Ти без колючок, я без гарчання?

Вона киває, очі вже заплющуються.

— Угу… — майже нерозбірливо. — І тоді ми… не будемо сваритися.

Я дивлюся на дорогу, але всередині ніби щось перевертається.

Ми не будемо сваритися… Господи, та я б із радістю, аби тільки вона так сиділа поруч. Але ж не виходить, бляха. Ніяк.

Мовчу, щоб не сполохати її. Лише рука ковзає по її нозі, коли вона ворушиться. Вона помічає, але не прибирає — навпаки, наче тримається за мою долоню.

За кілька хвилин її дихання стає рівним. Заснула.

А я вже прокручую в голові — як завтра провести з нею час, без цих сьогоднішніх атракціонів.

Джулія Блеквуд
Все-таки ти моя

Зміст книги: 106 розділів

Спочатку:
Анотація
1778263279
198 дн. тому
Розділ 1
1778263413
198 дн. тому
Розділ 2
1778263443
198 дн. тому
Розділ 3
1778263487
198 дн. тому
Розділ 4
1778263531
198 дн. тому
Розділ 5
1778263582
198 дн. тому
Розділ 6
1778263659
198 дн. тому
Розділ 7
1778263754
198 дн. тому
Розділ 8
1778263802
198 дн. тому
Розділ 9
1778263872
198 дн. тому
Розділ 10
1778264506
198 дн. тому
Розділ 11
1778665178
193 дн. тому
Розділ 12
1778665279
193 дн. тому
Розділ 13
1778665380
193 дн. тому
Розділ 14
1780600668
171 дн. тому
Розділ 15
1780600794
171 дн. тому
Розділ 16
1780600852
171 дн. тому
Розділ 17
1780600948
171 дн. тому
Розділ 18
1780601019
171 дн. тому
Розділ 19
1780726880
169 дн. тому
Розділ 20
1780726922
169 дн. тому
Розділ 21
1780895768
167 дн. тому
Розділ 22
1780895844
167 дн. тому
Розділ 23
1780895920
167 дн. тому
Розділ 24
1781079127
165 дн. тому
Розділ 25
1781079173
165 дн. тому
Розділ 26
1781079230
165 дн. тому
Розділ 27
1781819645
156 дн. тому
Розділ 28
1781819704
156 дн. тому
Розділ 29
1781819768
156 дн. тому
Розділ 30
1781819811
156 дн. тому
Розділ 31
1781819890
156 дн. тому
Розділ 32
1781819953
156 дн. тому
Розділ 33
1782750405
146 дн. тому
Розділ 34
1782752726
146 дн. тому
Розділ 35
1782752772
146 дн. тому
Розділ 36
1782752829
146 дн. тому
Розділ 37
1782752867
146 дн. тому
Розділ 38
1782752918
146 дн. тому
Розділ 39
1782752956
146 дн. тому
Розділ 40
1782753234
146 дн. тому
Розділ 41
1782753270
146 дн. тому
Розділ 42
1782753309
146 дн. тому
Розділ 43
1782753350
146 дн. тому
Розділ 44
1782753386
146 дн. тому
Розділ 45
1782753426
146 дн. тому
Розділ 46
1782753473
146 дн. тому
Розділ 47
1782753510
146 дн. тому
Розділ 48
1782753548
146 дн. тому
Розділ 49
1782753585
146 дн. тому
Розділ 50
1782753634
146 дн. тому
Розділ 51
1783166965
141 дн. тому
Розділ 52
1783167013
141 дн. тому
Розділ 53
1783167051
141 дн. тому
Розділ 54
1783167093
141 дн. тому
Розділ 55
1783167128
141 дн. тому
Розділ 56
1783167171
141 дн. тому
Розділ 57
1783167207
141 дн. тому
Розділ 58
1783167251
141 дн. тому
Розділ 59
1783167300
141 дн. тому
Розділ 60
1783167543
141 дн. тому
Розділ 61
1783167594
141 дн. тому
Розділ 62
1783167653
141 дн. тому
Розділ 63
1783167713
141 дн. тому
Розділ 64
1783167751
141 дн. тому
Розділ 65
1783167790
141 дн. тому
Розділ 66
1783167844
141 дн. тому
Розділ 67
1783167949
141 дн. тому
Розділ 68
1783167996
141 дн. тому
Розділ 69
1783168076
141 дн. тому
Розділ 70
1783168354
141 дн. тому
Розділ 71
1783168423
141 дн. тому
Розділ 72
1783168474
141 дн. тому
Розділ 73
1783168512
141 дн. тому
Розділ 74
1783168585
141 дн. тому
Розділ 75
1783168638
141 дн. тому
Розділ 76
1783168679
141 дн. тому
Розділ 77
1783168723
141 дн. тому
Розділ 78
1783168763
141 дн. тому
Розділ 79
1783168804
141 дн. тому
Розділ 80
1783168845
141 дн. тому
Розділ 81
1783168884
141 дн. тому
Розділ 82
1783168923
141 дн. тому
Розділ 83
1783168959
141 дн. тому
Розділ 84
1783169047
141 дн. тому
Розділ 85
1783169089
141 дн. тому
Розділ 86
1783169124
141 дн. тому
Розділ 87
1783169168
141 дн. тому
Розділ 88
1783169212
141 дн. тому
Розділ 89
1783169255
141 дн. тому
Розділ 90
1783169300
141 дн. тому
Розділ 91
1783169338
141 дн. тому
Розділ 92
1783169375
141 дн. тому
Розділ 93
1783169420
141 дн. тому
Розділ 94
1783169459
141 дн. тому
Розділ 95
1783169571
141 дн. тому
Розділ 96
1783169611
141 дн. тому
Розділ 97
1783172933
141 дн. тому
Розділ 98
1783173016
141 дн. тому
Розділ 99
1783173053
141 дн. тому
Розділ 100
1783173090
141 дн. тому
Розділ 101
1783173130
141 дн. тому
Розділ 102
1783173185
141 дн. тому
Епілог
1783173297
141 дн. тому
Бонусний розділ 1
1783173341
141 дн. тому
Бонусний розділ 2
1783173378
141 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!