Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Юля.

Під’їхали до під’їзду першої квартири. Виходжу з машини, озираюся — і очі самі собою округлюються: ранок, а на лавці біля під’їзду вже двоє мужиків — пляшка, газетна «тарілка», шарудіння пакетів і гучний сміх із матюками. У повітрі висить запах дешевого пива і чогось між тухлою рибою та вчорашніми чипсами.

Переводжу погляд на під’їзд — пліснява на цеглі, облуплена фарба біля входу, криві сходинки — мальовничий пострадянський шик.

Бодя одразу бере мене за руку — пальці теплі, з легким тиском — і кидає насторожений погляд у бік лавки.

— Сумнівний район, — бурмочу я, намагаючись не дивитися на тих двох надто довго.

— І мені не подобається, але квартиру подивимося, раз уже приїхали.

Як скаже — йому ж тут жити, не мені.

Друга рука лягає мені на талію, притискає до себе, дихає в маківку.

Місце взагалі не романтичне, а стрьомне, але я все одно тулюся до нього, відчуваючи, як усередині розливається тепло — як після першого ковтка гарячого чаю.

Задираю голову — сірі очі одразу зустрічаються з моїми. Насторожений погляд м’яко тане, плавно перетворюючись на той, від якого в мене зрадницьки завмирає серце.

Куточки його губ смикаються в легку усмішку. Він трохи нахиляється, явно збираючись щось сказати, але його перебивають.

Позаду долинають дзвінкі кроки й милий голосок:

— Богдане, добрий день!

Я обертаюся надто швидко, як для «неревнивої».

Дівчина років під тридцять, у джинсах і легкому піджаку. Темне волосся зібране в низький пучок, на обличчі легкий діловий макіяж, у руці планшет. Усе при ній — охайна, впевнена, доглянута.

— Я Вікторія, — каже, дивлячись прямо на мене. — Ваш рієлтор.

Вона підходить ближче, простягає руку спочатку мені, потім йому. Її долоня тепла, з м’яким потиском, а в ніс б’є легкий шлейф занадто приємних парфумів, щоб не дратувати.

— Юля. Приємно познайомитися, — відповідаю максимально ввічливо.

Але всередині все кипить. Хочеться копнути Богдана. Чого він мовчить? Язик проковтнув?

Вона кидає швидкий погляд на його руку в мене на талії, де Бодя нахабно притискає мене до себе.

Жар від його долоні розтікається по тілу, і я подумки кричу:

«Прибери лапу, поки вона не вирішила, що ми одружені!»

Роблю крок убік і скидаю його руку.

Рієлтор уже починає свою промову:

— Квартира чудова, світла, після косметичного ремонту, мебльована, вікна у двір, гарний під’їзд. Ходімо — покажу.

Бодя хапає мене за руку і веде до відчинених дверей під’їзду.

Усередині пахне свіжим ремонтом і… вишневим варенням. Мабуть, хтось вирішив наварити щастя на зиму.

Звук кроків віддається луною, на стіні таблички з номерами, а один дзвінок перекошений — рай, як то кажуть, у деталях.

Вікторія впускає нас у квартиру: невелика передпокій, коридор, світло з кухні. На підлозі новий ламінат, на стінах нейтральна фарба, на підвіконні — кімнатна рослина. І меблів… ніби хтось вирішив не викидати нічого з дев’яностих.

Рієлтор говорить швидко, по суті:

— Тут кухня-студія, газова плита, труби нові, усе робоче. Дивіться самі… — і показує шафки, розетки, лічильники.

Я кручу головою, чіпляюся поглядом за все підряд, поки не врізаюся коліном у маленький столик.

— Ай! — шиплю, потираючи забите місце.

Бодя вже підхоплює мене на руки.

— Ти що?! — шепочу, ошелешена.

Він садить мене на диван і лізе задирати штанину.

— Бодю, відчепися! — б’ю його по руках.

— Юлько, — не звертає уваги, насупившись. — Покажи. Сильно вдарилася?

— Ти серйозно? — гаркаю. — Ти що, здурів?

Але він уже оголює моє коліно і так серйозно на нього дивиться, ніби збирається накладати гіпс.

Я закипаю.

— Усе нормально! — крізь зуби ціджу, смикаю штанину назад.

Вікторія дивиться на нас, не кліпаючи. Обличчя — чисте «вау, який хлопець».

А я червонію від злості, незручності і… так, трохи від його турботи.

— Вам подобається квартира? — нарешті отямлюється рієлтор.

Я підскакую і відходжу до вікна. Нехай він розповідає, як йому подобається — у мене одна думка: «дурень».

Бодя підходить:

— Юлько, тобі подобається? — питає серйозно.

— А мені що? Тобі ж тут жити — ти й оцінюй.

— Хочу почути твою думку, — підходить впритул.

Я кліпаю. Він зараз серйозно?

Схоже, що так. Ну гаразд.

Оглядаю кімнату — забагато меблів. Я люблю мінімалізм. А тут явно принцип: чим більше — тим краще.

— Мені не подобається, — чесно відповідаю. — Квартира непогана, але з меблями перебір. У темряві тут ноги переламати можна.

— Угу, — киває. — Є ще дві. Може, там буде краще.

— Може, — знизую плечима.

Вікторія підходить ближче:

— Ну що, визначилися? — усміхається.

— Подивимося інші варіанти, потім вирішимо, — каже Богдан.

— Звісно. Обидві квартири о першій, вони поруч. Вам зручно? — дивиться чомусь не на нього, а на його годинник.

У мене всередині все закипає: ну звісно, сподобалися — і годинник, і його власник!

От ревнощі, блін, не вчасно прикотилися.

— Зручно, — коротко відповідає він.

Я видихаю. Зате не фліртує — уже радість.

Виходимо з цього «сучасного музею меблів».

— Поїхали в кафе, Вередлива. Я голодний.

— Поїхали, — бурмочу, а він усміхається.

— Що? — скошую на нього погляд.

— Просто подобається бачити твою ревність, — муркоче задоволено.

Я морщу ніс. От же гад, усе помічає.

Сідаємо в машину.

Він обертається до мене:

— Дай поцілую тебе, Юлько.

— Чого?! Ти що, офігів?

— У лобик, — усміхається і тягнеться ближче.

— У мене немає… — починаю, але він уже торкається губами мого чола.

— Знаєш, Юлько, — шепоче, — щось мені неясно.

І я не встигаю зрозуміти, що саме, як він уже цілує.

Його губи на моїх — ніжно, повільно, так, що мурашки біжать по шкірі.

Рука ковзає по моїй щоці, і одразу — язик, гарячий, упевнений. Думки вилітають із голови. Я тягнуся ближче, руки самі обвивають його шию.

Він дихає часто, а я — ніби в пастці власного бажання.

— Вередлива, — видихає, ледь відсторонившись. — Так не притискайся. Небезпечно.

— А ти так не цілуй, — шепочу, дивлячись прямо в його очі.

Він усміхається, очі блищать.

— Цього обіцяти не можу, скромнице.

Гівнюк. Красивий, упевнений, мій гівнюк.

Я відсуваюся до дверцят, схрещую руки й дивлюся у вікно.

«Не реагуй, Юлю. Не реагуй!» — повторюю собі.

Але сказати простіше, ніж зробити. Воно ж саме реагується.

Машина плавно котиться трасою, за вікном миготять будинки, магазинчики, люди з кавою і собаками на повідках.

Світ живе своїм життям, а я — варюся в його.

Тирлиньк мого телефону — і примружений погляд сірих очей уже на мені.

Дістаю телефон із сумочки, роблячи вигляд, що не помічаю його уваги.

— Хто? — сердито буркає він.

— Ніхто, — огризаюся, розблоковуючи екран.

О, прекрасно. На пошту прийшла інформація про практику. Удома з ноутбука подивлюся.

— Юлько, — тягне він. — Не зли мене.

— А ти не бісиш мене! — відповідаю тим самим тоном.

Чого це я маю перед ним звітувати? Він учора й словом не обмовився, хто така Аня. От нехай тепер трохи поєрзає від нервів.

Краєм ока бачу — злиться. Кермо тримає міцно, пальці побіліли, на газ тисне трохи сильніше.

Куточки губ сіпаються — мені весело. Помста — приємна жіноча витівка.

Паркується біля кафе, виходить і голосно грюкає дверцятами. А я вже усмішку стримати не можу.

Ревнує.

Заходимо всередину, і я одразу мчу до столика біля великого вікна. Там вид на річку, сонячні відблиски танцюють по воді.

— Подобається? — голос у нього все ще сердитий.

— Подобається, — задоволено усміхаюся, сідаючи.

Бодя хмикає і сідає навпроти. Поки нам несуть замовлення — суперечка в самому розпалі.

— Значить, квартира — це шпаківня? — примружується.

— Угу, — погоджуюся. — Мені подобається жити в будинку. Де квіточки, полуничка і Рекс.

— На підвіконні теж можна — квіточки, полуничку в магазині купити. І з собаками в квартирах живуть.

— Ну так, живуть. І вигулюють — на світанку і під дощем.

Нам ставлять замовлення, суперечка стихає. Запах кави й ванілі наповнює повітря.

— Що в квартирі не так? — питає він, схрестивши руки на грудях.

— Та все так. Ми ж тобі вибираємо.

Він подається вперед, очі уважні.

— А що б ти хотіла, щоб обов’язково було у твоєму житлі?

Я відриваюся від тістечка і бурмочу:

— Ванна.

— Ванна? — дивується. — А душова чим не вгодила?

— У ній не можна лежати, — розводжу руками.

— Ааа, ну це аргумент вагомий, — сміється.

Я закочую очі.

— Нічого ти не розумієш!

— Та куди вже мені, — усміхається, беручи виделку.

Я майже доїла тістечко, як у Боді загоряється екран телефона. Рієлтор.

Він відповідає, не зводячи з мене погляду, а я вже не можу спокійно їсти, коли він так дивиться.

— Поїхали, — каже, прибираючи телефон. — Нас чекають.

Я кидаю погляд на тістечко — смачне, шкода залишати.

— Я тобі потім куплю таке саме, — шепоче, усміхаючись.

Щоки спалахують, погляд ковзає вбік. Чорт, уміє ж бути — мега уважний.

Бодя підводиться, відчиняє двері, пропускаючи мене першою.

— Юлько, — кладе руку мені на талію, голос м’який. — Десерт смачний був?

Я зависаю. Це він до чого питає?

— Нуу… так, — відповідаю обережно.

Він нахиляється ближче і швидко цілує — вологе, нахабне, з легким присмаком кави й крему.

Я ледь не спотикаюся від несподіванки.

— І справді смачно, — шепоче, облизуючи губи. — Солодко. Дуже.

Я кліпаю очима і що сказати — не знаю. Наче треба обуритися, але не виходить.

Приємна його нахабність. Коли в міру. Коли — тільки для мене.

Джулія Блеквуд
Все-таки ти моя

Зміст книги: 106 розділів

Спочатку:
Анотація
1778263279
198 дн. тому
Розділ 1
1778263413
198 дн. тому
Розділ 2
1778263443
198 дн. тому
Розділ 3
1778263487
198 дн. тому
Розділ 4
1778263531
198 дн. тому
Розділ 5
1778263582
198 дн. тому
Розділ 6
1778263659
198 дн. тому
Розділ 7
1778263754
198 дн. тому
Розділ 8
1778263802
198 дн. тому
Розділ 9
1778263872
198 дн. тому
Розділ 10
1778264506
198 дн. тому
Розділ 11
1778665178
193 дн. тому
Розділ 12
1778665279
193 дн. тому
Розділ 13
1778665380
193 дн. тому
Розділ 14
1780600668
171 дн. тому
Розділ 15
1780600794
171 дн. тому
Розділ 16
1780600852
171 дн. тому
Розділ 17
1780600948
171 дн. тому
Розділ 18
1780601019
171 дн. тому
Розділ 19
1780726880
169 дн. тому
Розділ 20
1780726922
169 дн. тому
Розділ 21
1780895768
167 дн. тому
Розділ 22
1780895844
167 дн. тому
Розділ 23
1780895920
167 дн. тому
Розділ 24
1781079127
165 дн. тому
Розділ 25
1781079173
165 дн. тому
Розділ 26
1781079230
165 дн. тому
Розділ 27
1781819645
156 дн. тому
Розділ 28
1781819704
156 дн. тому
Розділ 29
1781819768
156 дн. тому
Розділ 30
1781819811
156 дн. тому
Розділ 31
1781819890
156 дн. тому
Розділ 32
1781819953
156 дн. тому
Розділ 33
1782750405
146 дн. тому
Розділ 34
1782752726
146 дн. тому
Розділ 35
1782752772
146 дн. тому
Розділ 36
1782752829
146 дн. тому
Розділ 37
1782752867
146 дн. тому
Розділ 38
1782752918
146 дн. тому
Розділ 39
1782752956
146 дн. тому
Розділ 40
1782753234
146 дн. тому
Розділ 41
1782753270
146 дн. тому
Розділ 42
1782753309
146 дн. тому
Розділ 43
1782753350
146 дн. тому
Розділ 44
1782753386
146 дн. тому
Розділ 45
1782753426
146 дн. тому
Розділ 46
1782753473
146 дн. тому
Розділ 47
1782753510
146 дн. тому
Розділ 48
1782753548
146 дн. тому
Розділ 49
1782753585
146 дн. тому
Розділ 50
1782753634
146 дн. тому
Розділ 51
1783166965
141 дн. тому
Розділ 52
1783167013
141 дн. тому
Розділ 53
1783167051
141 дн. тому
Розділ 54
1783167093
141 дн. тому
Розділ 55
1783167128
141 дн. тому
Розділ 56
1783167171
141 дн. тому
Розділ 57
1783167207
141 дн. тому
Розділ 58
1783167251
141 дн. тому
Розділ 59
1783167300
141 дн. тому
Розділ 60
1783167543
141 дн. тому
Розділ 61
1783167594
141 дн. тому
Розділ 62
1783167653
141 дн. тому
Розділ 63
1783167713
141 дн. тому
Розділ 64
1783167751
141 дн. тому
Розділ 65
1783167790
141 дн. тому
Розділ 66
1783167844
141 дн. тому
Розділ 67
1783167949
141 дн. тому
Розділ 68
1783167996
141 дн. тому
Розділ 69
1783168076
141 дн. тому
Розділ 70
1783168354
141 дн. тому
Розділ 71
1783168423
141 дн. тому
Розділ 72
1783168474
141 дн. тому
Розділ 73
1783168512
141 дн. тому
Розділ 74
1783168585
141 дн. тому
Розділ 75
1783168638
141 дн. тому
Розділ 76
1783168679
141 дн. тому
Розділ 77
1783168723
141 дн. тому
Розділ 78
1783168763
141 дн. тому
Розділ 79
1783168804
141 дн. тому
Розділ 80
1783168845
141 дн. тому
Розділ 81
1783168884
141 дн. тому
Розділ 82
1783168923
141 дн. тому
Розділ 83
1783168959
141 дн. тому
Розділ 84
1783169047
141 дн. тому
Розділ 85
1783169089
141 дн. тому
Розділ 86
1783169124
141 дн. тому
Розділ 87
1783169168
141 дн. тому
Розділ 88
1783169212
141 дн. тому
Розділ 89
1783169255
141 дн. тому
Розділ 90
1783169300
141 дн. тому
Розділ 91
1783169338
141 дн. тому
Розділ 92
1783169375
141 дн. тому
Розділ 93
1783169420
141 дн. тому
Розділ 94
1783169459
141 дн. тому
Розділ 95
1783169571
141 дн. тому
Розділ 96
1783169611
141 дн. тому
Розділ 97
1783172933
141 дн. тому
Розділ 98
1783173016
141 дн. тому
Розділ 99
1783173053
141 дн. тому
Розділ 100
1783173090
141 дн. тому
Розділ 101
1783173130
141 дн. тому
Розділ 102
1783173185
141 дн. тому
Епілог
1783173297
141 дн. тому
Бонусний розділ 1
1783173341
141 дн. тому
Бонусний розділ 2
1783173378
141 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!