Блоги

Мілена Фокс

02 жовтня, 2026

Новинка

#книга

Всім привіт. Рада представити свою книгу на цій платформі. Книга доступна повністю і буде безкоштовною. Тож, насолоджуйтеся історією кохання з атмосферою магічної академії, істинністю та різних двоіпостасних створінь ☺️Читати книгу "Аурельська Академія. Таємниця Чорного Гримуару"Мої соц. мережі:ІнстаграмФейсбукТелеграм-канал

Читати блог

Торія Ліра

02 жовтня, 2026

🍂✨ «ЯРИНА І ВОЛОДАР ТІНЕЙ» БЕРЕ УЧАСТЬ У ФЛЕШМОБІ «ОСІННЯ АСОЦІАЦІЯ»! ✨🍂

#кохання #осіння_асоціація #осіння_казка

Осінь — це не лише золоте листя, прохолодні вечори та туманні ранки.Я з радістю долучаю свою книгу «Ярина і Володар Тіней» до неймовірного флешмобу «Осіння Асоціація», який влаштувала неймовірна авторка Вікторія Грош! ❤️✨ Трохи про книгу:Ярина — дівчина з довгою вогняно-червоною косою, яка одного осіннього вечора вирушає лісовою стежкою.Та цього разу ліс приховує дещо більше, ніж просто осінній туман…Вона чує дивовижно красиву й сумну пісню.А потім зустрічає таємничого чоловіка, який знає її ім’я.Його звуть Морок.Володар Тіней, якого бояться всі навколо. Загадковий, самотній і зовсім не схожий на того, ким здається на перший погляд.Морок давно шукав ту, хто зможе розділити його самотність. І коли побачив Ярину, зрозумів — саме її хоче бачити поруч із собою.Але чи зможе Ярина довіритися тому, хто забрав її до свого таємничого замку?🍂 Магія.🌫️ Осінній ліс.🏰 Таємничий замок.❤️ Несподіване кохання.✨ Таємниці та пригоди.І головне питання — чи може справжнє кохання перемогти навіть чари, які змушують забути найдорожчу людину?Запрошую вас поринути в мою осінню казку про Ярину та Володаря Тіней. 🧡А я щиро дякую Вікторії Грош за цей чудовий флешмоб «Осіння Асоціація»! 🍁✨Нехай цієї осені кожна книга знайде свою особливу асоціацію, а кожна історія подарує читачам трішки магії. ❤️📖

Читати блог

Віккі Грант

02 жовтня, 2026

🍂📚 Моя осіння асоціація — «Між уроками та коханням» 🩷

#візуали #дружба #осіння_асоціація #перше кохання

Для мене осінь — це не лише золоте листя, затишні вечори й теплий чай. Це ще й початок нової історії, несподівані зустрічі, щира дружба та перше кохання, яке здатне змінити все. 🍁Саме такою є моя книга «Між уроками та коханням» — історія про п’ятьох подруг, шкільні пригоди, кумедні ситуації, маленькі таємниці й почуття, що народжуються зовсім несподівано. ❤️На цьому візуалі для мене оживає цілий світ моєї історії: затишок, у якому хочеться залишитися, сторінки, що приховують мрії, дружба п’ятьох дівчат і двоє сердець, які поступово знаходять шлях одне до одного…А ще — нагадування, що навіть звичайний навчальний день може стати початком чогось особливого. 🍂✨ Чотири картинки, безліч асоціацій — і моя історія про дружбу, перше кохання та незабутні шкільні миті.Осінь — це не лише золоті дерева, прохолодні вечори та аромат гарячого чаю.Це настрій, спогади, випадкові зустрічі, таємниці й історії, які народжуються з однієї маленької деталі… 📖🍁Саме тому запрошуємо вас долучитися до флешмобу «Осіння_Асоціація» від Вікторії Грош! 🧡🍂 Чотири картинки.🍁 Безліч асоціацій.📖 І твоя історія — наступна!Подивіться на запропоновані осінні зображення та дозвольте фантазії зробити своє. Можливо, ви побачите в них початок кохання…Або стару таємницю.Дружбу, яка змінила життя.Зустріч двох незнайомців.Детективну загадку.Фентезійний світ.Чи зовсім несподівану історію, яку не можна було б придумати без цієї осені. 🍂✨📚 Умови флешмобу:🍁 Написати історію за мотивами чотирьох осінніх картинок.🍁 Жанр — будь-який.🍁 Обсяг — 20–30 тисяч символів.🍁 Дата проведення: 25 вересня — 25 жовтня.🍁 Додати хештег #Осіння_Асоціація.🍁 Участь відкрита для всіх авторів та творців, хто хоче подарувати читачам свою осінню історію.І найголовніше — не існує неправильних асоціацій. ❤️Одна й та сама картинка для когось стане початком романтичної історії, для когось — пригодою, а для когось відкриє двері у зовсім інший світ.🍂 Чотири картинки. Безліч історій. Твоя — наступна!Якщо хочете долучитися до флешмобу — зв'яжіться з Вікторією Грош. 🧡

Читати блог

А. Hunter

02 жовтня, 2026

Імпровізований суд над Віктором

#візуалгероїв #гра

Завітайте до нашої зали засідань.На порядку денному — справа проти Віктора Олексійовича головного героя " Одружені Коханці", якого звинувачують у холодності до своєї дружини.— І так, пане присяжні, ми розпочинаємо розгляд. Я підняла всі документи, які мені принесли, і зробила висновок: нашому звинуваченому адвокат не передбачається. Ви не проти, Вікторе Олексійовичу?— Мені все одно. Я невинний, тому можу й без адвоката.— Отже, ви не визнаєте своєї вини, я правильно зрозуміла?— Так.— Добре. Тоді ми вислухаємо свідків і зробимо висновок. Приведіть Дмитра Васильовича.До трибуни заходить Дмитро.— Ви найкраще повинні знати Віктора Олексійовича, так?— Ні.— Але ж ви перебуваєте з ним протягом дня?— Ні, я працюю лише за його дорученням.— Чи поводив він із вами грубо?— Ні.— А хіба не було знущань чи перевищення повноважень?— Ні. Це лише слухи. — Дмитро щиро посміхнувся.— Добре, ведіть наступного — Андрія Павловича.Андрій виходить.— Ви найкращий друг Віктора Олексійовича, так?— Угу.— Тоді скажіть, чи часто він буває грубим і невихованим із оточенням?— А повинен бути?Я замовкла від несподіваності, потім промовила:— У нашому випадку так.— Тоді він стриманий і тихий.— Ви ручаєтесь за свої слова?— Так.— Кличте Славіка Григоровича.— Я взагалі не повинен бути свідком, я його адвокат.— У нашій справі ви йдете як свідок.— Протестую.— Але ж ви вже внесені як свідок.— Я нічого не скажу.Я втомлено протерла лоба.— Ведіть наступну.— Ви Інела... — Звертайтеся до мене як Павук. Так мені приємніше, ніж ім’ям, яке дала мені та, що викинула мене до сиротинця.— Добре… Що ви скажете як колишня дівчина Віктора? Чи часто він був грубим і холодним?— Постійно. Я вже думала економити на холодильнику.— Для нього притаманно ділитися емоціями?— Для цієї глиби льоду — ні. Щоб він щось сказав емоційно, такого я не бачила ще з дитинства. Це холодний чурбан. Але не в постелі.— Це не стосується справи. Ведіть матір підсудного.Мати Віктора виходить.— Що ви скажете?— Він не поганий, але справді погано висловлює емоції. Мабуть, це моя вина у вихованні.— Що ж, останні свідки не з’явилися, надавши різні аргументи.Я підвела підсумок:— І так, пане присяжні, ви прослухали всі свідчення. Що ж ви скажете тепер? Чи винен наш звинувачений у холодності до своєї дружини?

Читати блог

Кіт Анатолій

01 жовтня, 2026

Сезон відьом✨

Жовтень шелестить сухим листям під ногами, ховає останнє тепло серед туманів і запалює в небі перші холодні зорі.Кажуть, у жовтні межа між звичайним і потойбічним стає тоншою та настає сезон відьом. Старі дерева пам’ятають більше, ніж розповідають люди, свічки горять трохи яскравіше, а нічні сни іноді приносять відповіді на питання, які ми боялися поставити. Тож нехай ця пора буде для вас трохи магічною.Бережіть своє внутрішнє світло, не бійтеся темряви та уважніше придивляйтеся до випадковостей ≽^•⩊•^≼ ₊˚⊹♡ ☽ З першим днем жовтня, мої любі. Нехай ваша осінь буде чарівною (ﾉ>ω<)ﾉ *:･ﾟ’★ ,｡･:*:･ﾟ’☆ Поринайте у магію разом з міським фентезі Від феї до відьми і назад≽^•⩊•^≼ ₊˚⊹♡

Читати блог

Аліс Веро

30 вересня, 2026

Мій другий детектив в межах флешмобу Осіння асоціація

#детектив #краса_осені #народження_кохання #осіння_асоціація #розслідування

Привіт, дорогі читачі!Для мене справжня радість долучитися до чудового осіннього флешмобу ОСІННЯ АСОЦІАЦІЯ , який влаштувала Вікторія Гроша, вже з другою книжкою — «Сезон дощів» 🍂Ця історія народилася з чотирьох картинок — і, як завжди буває з такими флешмобами, найцікавіше саме те, як прості образи раптом складаються в цілий світ зі своїми героями, настроєм і навіть таємницею. У моєму випадку це вийшов осінній Трускавець — не той гамірний, курортний, яким його бачать влітку, а тихий, дощовий, трохи меланхолійний, яким він стає в міжсезоння, коли місто ніби видихає й повертається до себе справжнього.https://booktons.com/read/sezon_doshchivГоловна героїня, Марічка, — власниця маленької книгарні «Книжкова гавань», де серед полиць букіністики й аромату свіжої кави минають її тихі, звичні дні. Аж поки одна стара книжка, продана на комісію, не приносить у її життя чужу таємницю — послання, залишене олівцем на пожовклих сторінках, яке неможливо просто закрити й забути.Поруч із нею — Любомир, історик, постійний відвідувач її книгарні, людина, яка звикла ховатися за науковою стриманістю й архівною тишею, поки життя не підкидає йому привід відкритися по-справжньому.«Сезон дощів» — це книжка про те, як дощ рано чи пізно вщухає, а золоте листя встигає впасти лише раз на рік. Про двох людей, які вчаться довіряти знову саме тоді, коли найменше цього чекали. І трошки про те, що іноді найважливіші слова знаходять нас найнесподіванішими шляхами — навіть через столітню книжку з букіністичної полиці.Ця історія — для тих, хто любить затишні провінційні містечка, книгарні з запахом кави, повільне зародження почуттів і легкий детективний холодок, який не заважає, а тільки загострює емоції. Для тих, хто вірить, що навіть у найдощовішу осінь можна знайти своє тепло 🍁☕А тепер — кілька маленьких цитат-уривків із книги 🍂«Інтрига завжди трохи змінює погляд на звичні речі. Робить їх реальнішими. Небезпечнішими.»«Я теж почала чекати на цей дзвіночок над дверима більше, ніж варто було б визнавати.»«Боятися й нічого не робити — це вже не про мене. Принаймні не тепер.»Сподіваюся, вони вам сподобаються так само, як мені сподобалося їх писати! 🍁📖🧡https://booktons.com/read/sezon_doshchivТакож щиро запрошую читати чудові книжки, які вже опубліковані в межах флешмобу " Осінні асоціації":Віккі Грант " Між уроками і коханням"Ася Рей "Осінь, яку ми не планували"Аліс Веро " Загадка старого будинку".А попереду ще багато цікавих книг. Шукайте тег #осіння_асоціація ❤️

Читати блог

Роман Квант

30 вересня, 2026

Я змушений відкласти письменство

Чим далі я редагую свій роман, виданий 15 років тому, тим сильніше розумію, наскільки важкою виявилася ця робота. Я думав, що просто повернуся до свого твору, приберу зайве, виправлю слабкі місця, і поступово він знову оживе. Але все набагато складніше.Найважче — працювати з тим, що є між сценами, там, де одна подія має природно привести до іншої. Начебто все вже написано, але саме тому кожен рух убік тягне за собою ще кілька, а часом і десяток інших змін. І раптом звичайне редагування перетворюється на нескінченний ремонт старого будинку, в якому не можна знести жодну стіну, бо на ній тримається весь другий поверх. Це викликає стрес, опір, спустошення. А ще я постійно борюся із самим собою. Роман писався п’ятнадцять років тому, і тепер я бачу його зовсім іншими очима. Те, що тоді здавалося вдалим, сьогодні хочеться переписати без жалю. Десь змінити інтонацію, зробити глибше, або взагалі все викинути й написати заново. Але разом із цими змінами дуже легко вбити ту дивну атмосферу, яка була в тексті від самого початку. Перфекціонізм може просто вбити усе живе, щоб я створював ще раніше! Це призводить до глибокої апатії. Плюс хронічний стрес від війни, багато роботи, інших справ. При цьому мало часу на здоровий сон та відпочинок. Це призводить до глибокої апатії та втоми. І, мабуть, на цьому етапі я просто виснажився. Є якесь дивне відчуття порожнечі після всіх цих місяців: дивишся на рукопис і вже не розумієш, чи справді хочеш довести його до кінця, чи просто хочеш на деякий час перестати з ним жити.І, що цікаво, зараз я не маю сил навіть для чогось нового. Здавалося б, якщо старий роман набрид, то можна відкласти його й почати іншу історію. Але поки що не хочеться й цього. Немає внутрішнього ресурсу знову вигадувати світ, персонажів, конфлікти, шукати голос і кілька місяців жити всередині чужої для всіх інших, але дуже реальної для тебе історії.Тому я, схоже, відкладаю редагування старого роману. І новий поки теж не писатиму. Візьму кілька місяців паузи від письменства взагалі.Можливо, це просто втома. Або текстові справді треба дати відлежатися. У будь-якому разі я тимчасово призупиняю редагування чи написання нових творів. Це вимушений крок, щоб повністю не вигоріти. Щоб не повернутися до тієї письменницької кризи, з якої я так повністю не вибрався.Я сам не в захваті від цього. Спочатку думав, що з середини вересня почну викладати перші розділи роману. Затим переніс на початок листопада. Але тепер розумію, що до кінця цього року не буде готового роману. Не раніше 2027 року. І мені самому дуже шкода та боляче, що усе так затягнулося, а тепер зовсім зупинилося. Але нині я не годен тягнути цей вантаж.

Читати блог

А. Hunter

30 вересня, 2026

Рубрика «поки редагую» продовжується!

#візуалізація #поки_редагую

✨ Сьогодні хочу показати уривок, який особливо мені запам’ятався під час перечитування:«…— Добрий ранок. Чого це ти так рано піднялася? Чи плани змінилися?— Треба терміново бігти по роботі.— Щось дійсно серйозне, якщо ти в таку рань уже при повному параді, — зауважив він, розвертаючись до своєї кімнати, та закрив двері за собою.— Так, мені потрібно їхати в інше місто. Слухай, у тебе немає на прикметі якогось надійного приватного водія?!Двері його спальні знову відчинилися, і Віктор вийшов, уже застібаючи запонки на рукавах білої сорочки. Вона була напіврозстебнута на грудях, що виглядало неймовірно привабливо. Леона злегка облизнула сухі губи, з зусиллям відводячи погляд від його оголених частин тіла.— Є один непоганий кандидат, — спокійно промовив Віктор, поглянувши на неї. — Але скажи спершу, яке місто? І наскільки терміново тобі там треба бути?— Якомога швидше. Адресу я вже в машині водієві скажу.— Тоді я тебе й відвезу.— Ой, не треба витрачати на мене свій робочий день. Я сама знайду машину.— Мені все одно сьогодні треба вирішити деякі справи по роботі за містом, — заперечив він, підходячи ближче і нависаючи над нею. Нижчим голосом додав: — А так я і тебе підкину, і особисто проконтролюю, щоб ти виконувала вказівки лікаря й не стрибала на своїй хворій нозі, — і, побачивши, що їй стало ніяково, він задоволено хмикнув та, повернувшись пішов коридором. — У нас є час перекусити? — за спиною в нього почулися її кроки.— Ти можеш їсти, а мені вже горить. Треба їхати зараз.— Боже, яка ж ти нетерпляча, — зітхнув шатен. — Добре, ходімо.»Цей момент для мене — приклад тієї хімії між героями, яка робить історію живою та напруженою. Саме такі сцени я зараз відшліфовую, щоб вони звучали максимально емоційно й виразно.📚 Повний текст роману ви можете прочитати на сайті натиснувши сюди «Одружені незнайомці»Додавайте книгу в бібліотеку та ставте сердечка ❤️ Ваша підтримка надихає мене працювати над новими історіями ще більше!

Читати блог

Ксенія Терра

29 вересня, 2026

Трішки ностальгії...

#космос #пригоди #фентезі

Іноді так приємно піддатися теплій ностальгії, відкласти всі справи і просто посмакувати ті моменти, коли сцени народжувалися в голові абсолютно несподівано. Буває, сидиш над текстом і навіть не підозрюєш, що за частку секунди уява підкине тобі щось настільки яскраве, чого ти сам від себе не очікував.Пам'ятаю той епізод, коли мої першачки тільки-но прибули до Академії. Я смакувала їхнє потрясіння від цих колосальних масштабів і диких драконів, які почувалися справжніми господарями неба. Вони пролітали настільки низько і вільно, що здавалося, от-от зачеплять тебе своїм крилом. Але не менше потрясіння чекало на курсантів усередині.Коли я тільки сідала за опис їхніх кімнат, у планах було створити щось максимально суворе — таку собі похмуру, аскетичну тюремну камеру. Та варто було написати перше речення, як перед очима спалахнули зовсім інші картинки. Так з'явилося масивне ліжко, що левітувало в повітрі. А потім — моторошна подушка з гострими шипами і прозора ковдра. Ніхто не попереджав новачків про їхній секрет. Скільки ж затишку розливається на серці, коли я згадую момент створення цієї сцени! Студент із жахом опускає голову на колючки, очікуючи болю, а вони вмить підлаштовуються під нього, перетворюючись на найм'якшу хмаринку. А прозора ковдра огортає таким непроникним, безпечним теплом, що навіть після однієї години сну ти почуваєшся повністю відновленим.Або ж згадайте їхній перший похід до купелі! Саме в процесі написання, абсолютно спонтанно, виникла ідея цього дивного «лоскотливого» душу, струмені якого били не зверху донизу, а навпаки — піднімалися знизу доверху, що стало черговим культурним шоком для наших героїв.Це справжня магія письменництва. Ти просто ставиш крапку в першому реченні, а далі в голові спалахують живі образи, і тебе вже веде за собою якась невідома сила, натхнення, муза. Ти просто спостерігаєш за цим світом і ледве встигаєш записувати.А у вас бувають такі моменти під час читання, коли якась дрібниця з книги раптом оживає в уяві і запам'ятовується надовго? Драксарія : Ехо Безодніhttps://booktons.com/book/draksariia_ekho_bezodni

Читати блог

Аліс Веро

28 вересня, 2026

Ще маленький візуал до Загадки старого будинку

#візуали #детектив

Осінній флешмоб не завжди асоціюється з красою осені. Ні, вона безперечно красуня! Але нерідко мряка, холод і не завжди хочеться відкривати двері..., а іноді це навіть небезпечно.

Читати блог

Ксенія Терра

28 вересня, 2026

І знову комікси...

#пригоди #стосунки #фентезі

За навчанням треба знайти трішки часу і для розваг. Але не тоді коли за тобою бігають 2 найуспішніших хлопців Академії...тоді можуть виникнути проблеми..Драксарія : Серце Безодніhttps://booktons.com/book/draksariia_sertse_bezodni

Читати блог

Віккі Грант

28 вересня, 2026

🍂✨ ОСІННЯ АСОЦІАЦІЯ✨🍂

#осіння_асоціація #перше кохання #справжня_дружба

🍂 Привіт, дорогі читачі! 🩷Для мене особлива радість долучитися до цього затишного осіннього флешмобу яка влаштовувала неймовірна авторка Вікторія Гроша, та хочу представити вам свою молодіжну історію —🍁 «Між уроками та коханням» 🍁 📚Осінь — це не лише золоті дерева, прохолодні ранки та гарячий чай. Це ще й час нових знайомств, шкільних пригод, щирого сміху, дружби та почуттів, які можуть виникнути зовсім несподівано. ✨Саме про це моя історія.«Між уроками та коханням» — молодіжний роман про школу, п'ятьох подруг, нові знайомства, перше кохання та маленькі й великі пригоди одинадцятикласників. 💕📖Вікторія звикла до свого яскравого життя, подруг і уваги. Але новий навчальний рік приносить їй не лише уроки та шкільні клопоти. У її класі з'являється Том — хлопець, який зовсім не схожий на тих, кого вона звикла бачити поруч.Спочатку вони дратують одне одного, сперечаються та потрапляють у кумедні ситуації. Але іноді за першою неприязню ховається щось набагато цікавіше… 💗А ще на них чекають нові друзі, шкільні пригоди, піжамні вечірки, жарти, сімейні таємниці й моменти, які залишаться в пам'яті назавжди.🍂 Чотири картинки. Безліч асоціацій. І одна історія, яка тільки починається.Ця книга народжується просто зараз разом із флешмобом #Осіння_Асоціація, і я запрошую вас вирушити разом із моїми героями у цей осінній навчальний рік — туди, де між уроками може народитися дружба, а між суперечками — перше кохання. 🍁💕Осінь, школа, нові знайомства, найкращі подруги, шкільні пригоди, перші симпатії, ревнощі, секрети та те саме особливе кохання, яке приходить тоді, коли його зовсім не чекаєш. 🥰💗 Вікторія — яскрава, впевнена в собі дівчина, яка звикла отримувати бажане.💙 Том — новенький хлопець, який приховує за мовчанням набагато більше, ніж здається.🌸 Клер — найкраща подруга Вікторії, яка вже багато років зберігає одну маленьку, але дуже важливу таємницю…🍂 А навколо них — друзі, суперниці, шкільні плітки, жарти та безліч пригод.А що, якщо звичайний навчальний рік стане початком історії, яку вже неможливо забути? ❤️

Читати блог

А. Hunter

27 вересня, 2026

В сьогоднішньому оновленні

#візуалізація #оновлення

У сьогоднішньому оновленні Віктор, сівши за кермо іншої машини зі своєї колекції, чорного Mercedes‑Maybach GLS 600, вирушає в місто. На червоному світлі світлофора його погляд зачіпається за матір’ю з дівчинкою, яка весело щебече й тримає в руках іграшкового кролика. Та мить здається теплою й буденною, але одразу після цього він помічає стару бабусю з кількома букетиками весняних квітів.❓Навіщо йому ці квіти, кому він їх купує?Додавайте книгу «Одружені коханці» у свої бібліотеки та долучайтеся до історії, щоб відчути всі ці емоційні контрасти разом із героями.

Читати блог

Hanna Grey

27 вересня, 2026

"Триумвірат"

В серію входять:1. Танок на лезі меча 1 та 2 том 2. Відторгнутий - приківел Танку 3. ...Ця серія ще в процесі написання...Серія розповідає про два основних клана: Хірано та МакЕвері та іхніх дітей і тд.Триумвірат - серія дарк-романів про організацію: "Триумвірат", яка керує бандитськими угруповуваннями. В світі цих книг не було двох світових воєн та не існувало США - замість нього - Британська Імперія ( але назви міст американські ну і англійські.)

Читати блог

Ксенія Терра

26 вересня, 2026

Гарячий дарк-роман ...знайомство з героями

#гаряче #даркроман #ненависть

Запрошую вас познайомитися з героями гарячого дарк-роману «Знищ мене красиво» 🔥Вів’єн Кросс — 25 років. Вона розумна, амбітна, зухвала й страшенно не любить програвати. Звикла сама будувати своє життя, тримати все під контролем і точно знає, чого варта. За її красивою усмішкою ховається характер, із яким краще не гратися. Вів’єн може вести багатомільйонні переговори, говорити корейською, фехтувати на шпагах і поставити чоловіка на місце одним поглядом. Єдина проблема — поруч із Даміаном її знаменитий контроль чомусь постійно летить до біса.Даміан Восс — 29 років. Чоловік, який звик отримувати те, чого хоче, і зовсім не звик пояснювати свої рішення. Жорсткий, владний, самовпевнений і часом просто нестерпний. Він обожнює контроль, кікбоксинг, дорогі машини й… метеликів, хоча останнє зовсім не в’яжеться з його характером. Даміан не шукає кохання і точно не мріє про «довго та щасливо». Принаймні він сам у цьому впевнений. Поки в його житті не з’являється одна платинова блондинка, яка відмовляється грати за його правилами.Вони працюють на конкуруючі корпорації. Вони дратують одне одного буквально з першої зустрічі. Вони обоє занадто горді, занадто вперті й абсолютно впевнені, що контролюють ситуацію.Але, здається, найбільші проблеми починаються саме тоді, коли ненависті між ними стає замало. 🔥«Знищ мене красиво» — історія про двох людей, які почали з війни й зовсім не планували закохуватися.https://booktons.com/book/znyshch_mene_krasyvo

Читати блог

Svitlana Anosova

26 вересня, 2026

А тепер познайомимося з нашою відьмою Юстиною

#18 #відьма #трикутник

Привітики, мої дорогенькі! ❤️Настав час трішки ближче познайомити вас із ще однією героїнею "Клятви прадавнього лісу".Знайомтеся — Юстина, вона відьма, і жінка, яку колись кохав Ярослав. Вона була поруч із ним задовго до появи Світлани, була його коханням, його минулим і, можливо, могла стати його майбутнім…🔷️Якби одного зимового дня на порозі Ярослава не з’явився герцог зі своєю вагітною дружиною, не прохання врятувати життя. 🔷️Якби не Клятва, дана Прадавньому Лісу вісімнадцять років тому. 🌲Минуло багато років тепер у житті Ярослава є інша жінка, його дружина — Світлана. Та чи означає шлюб, що минуле залишилося позаду?Чи зможе Ярослав забути жінку, яку колись кохав?Чи зможе по-справжньому покохати ту, з якою його зв’язала Клятва?А головне… що відчуває сама Юстина, дивлячись на чоловіка, якого колись вважала своїм, поруч з іншою? 🖤Бо Прадавній Ліс пам’ятає не лише клятви, іноді він пам’ятає й кохання, яке так і не отримало свого завершення…А ви як думаєте: перше кохання можна залишити в минулому назавжди? Завжди ваша авторка:Svitlana Anosova✨️❤️-❤️✨️

Читати блог

Аліс Веро

26 вересня, 2026

Загадка старого будинку в флешмобі Осіння_Асоціація

#вересень_за_містом #детектив #зрада #осіння_асоціація

Наш флешмоб #Осіння_Асоціація розпочався чудовою книгою. 📚Осінь, яку ми не планували🖊 Ася Рей🎭 Жанр: сучасний любовний роман💡 Для кого ця книга:▫️ Для прихильників затишної, атмосферної та чуттєвої романтичної прози.▫️ Для читачів, які обожнюють осінній вайб, гарячу каву, книжкові деталі, дощові побачення та випадкові зустрічі, що змінюють усе.▫️ Для тих, хто шукає тепле, ніжне й щире українське чтиво для зігріваючих вечорів під пледом.Моя книга- друга в цьому флешмобі.📚Загадка старого будинку🖊 Аліс Веро🎭 Жанр: детектив, романтикаСтарий похмурий особняк, оповитий лякаючими легендами про привидів, химерними звуками та стародавніми таємницями, приховує значно більше, ніж здається на перший погляд.💬Ще одна історія з циклу «Липа нашепотіла»: детектив без липи.🤷🕵️Друзі, це десята книга про приватних детективів Анну й Ігоря — так, ту саму «Липу нашепотіла», яку дехто з вас уже встиг полюбити за київський колорит і затишну атмосферу справ, які вирішуються за філіжанкою кави десь на Володимирській.Тільки цього разу все інакше.Анна їде на розслідування сама — у старовинний заміський особняк, де господар підозрює щось середнє між родинною драмою й потойбічним втручанням. Дзвіночки серед ночі, шепіт у порожніх коридорах, дивні звуки, яких не може пояснити жодна сигналізація. Справа настільки заплутана, що детективці ніколи навіть подумати про повернення до Києва, поки все не проясниться.А значить — Ігоря в цій історії майже не буде. Він лишається на зв'язку, підказує здалеку, коли потрібно, але цього разу Анні доведеться розплутувати клубок сама: ревниву дружину господаря, її таємничого «помічника», старі скрині з подвійним дном і будинок, який, здається, пам'ятає більше, ніж будь-хто з живих.І, звісно, без липи на Володимирській — бо цього разу немає ні часу, ні можливості на неї повернутися.Чи впорається Анна без напарника?Скоро дізнаєтесь.Вересень. Дощ гірко плаче.💡 Для кого ця книга:▫️ Для прихильників атмосферних класичних детективів, герметичних розслідувань та затишної романтики.▫️ Для читачів, які обожнюють історії про старовинні маєтки, сімейні скелети в шафі, привидів, таємні кімнати та непрості стосунки.▫️ Для тих, хто шукає інтригуюче, чуттєве та загадкове українське чтиво для вечірнього відпочинку.❤️ Чекаю ваші відгуки ❤️

Читати блог

Гончарчик Мілана

26 вересня, 2026

Вони думали, що найстрашніше вже позаду.

#кохання_понад_усе #разом_через_перепони #Хепіенд #хтось_знаєйого_темрява

Відео тут:https://vt.tiktok.com/ZSbFoWL3d/Вони думали, що найстрашніше вже позаду.А вранці Олеся прокинулася від одного-єдиного повідомлення. Без тексту. Лише фото.На ньому був він. Той, кого вони вважали вже не небезпечним. Той, кого мали етапувати. Він стояв біля машини і ледь помітно посміхався. Ніби знав, що саме це фото її розбудить.І в цей момент Олеся зрозуміла головне: гра не закінчилася. Вона тільки почалася заново.«Хтось знає. Його темрява» Розділ 35 уже доступний.

Читати блог

Ксенія Терра

26 вересня, 2026

Трішки цікавенького

#вбивства #детектив #змова

Леон розгублено зводить плечима.— Не знаю. Можливо, він був настільки впевнений у своєму препараті...— Він був упевнений не в препараті, — тихо перебиваю. Холод пробігає по спині від усвідомлення простої, моторошної істини. — Він був упевнений у вашій смерті.Леон завмирає.— Йому було байдуже, що ви побачите його перстень або почуєте його голос, — продовжую, розкладаючи факти по поличках. — Тому що мертві не дають свідчень. Ви не повинні були прокинутися, Леоне. Для Торна ви вже були трупом на тому столі. Це не помилка і не дурість. Це його самовпевненість в тому, що його не покарають, не спіймають.Ми замовкаємо. Обидва розуміємо, з якою силою маємо справу.Це не просто корумпований лікар чи найманий вбивця. Це люди, які вважають себе богами.Раптом чую різкий звук із вітальні. Це хтось увімкнув телевізор.Кидаю на Леона короткий погляд і швидко виходжу в коридор.У вітальні Нора стоїть перед старим, пузатим екраном телевізора, обхопивши себе руками за плечі. Тео сидить на підлозі поруч, не відриваючи погляду від новин.Я наближаюся, і потім погляд падає на екран телевізора. Всередині все стискається. Я ніби провалююсь в якусь крижану прірву.На екрані — будівля мого моргу. Територія обгороджена жовтою поліцейською стрічкою. Блимають червоно-сині мигалки патрульних машин, а навколо центрального входу, мов стерв'ятники, рояться десятки журналістів із мікрофонами.— ...безпрецедентний випадок, — лунає стривожений голос репортерки. — Тіло Леона Рейва, зірки автоспорту, чия раптова смерть шокувала світ лише вчора, безслідно зникло з міського моргу. Поліція офіційно підтвердила факт викрадення. Територія оточена, триває слідство...Я викрала труп. Я стала злочинницею.Від цієї думки стає недобре. Одне діло — діяти на адреналіні, рятуючи людину вночі, і зовсім інше — бачити наслідки своїх дій при світлі дня.Леон безшумно підходить ззаду. Він теж дивиться на екран, де саме показують його усміхнене фото у гоночному комбінезоні.Не всі мертві мовчатьhttps://booktons.com/book/ne_vsi_mertvi_movchat

Читати блог

Віккі Грант

25 вересня, 2026

🍂📚 Кумедний момент з книги "Злочинці поневолі 📚🍂

#друзі #кумедні #шах

🩵 Злочинці поневолі 🩵 Друзі, сьогодні хочу поділитися з вами новим моментом із роману «Злочинці поневолі» 😍Максим вирушив купити для Маліки жіночий одяг та косметику… і, здається, це виявилося складніше за втечу з в’язниці 😂А поки його не було, троє «бандитів» встигли: ♟️ зіграти в шахи з адміністратором готелю;😂 поставити на кін сорочку, капелюх і годинник;🤦‍♂️ посваритися через програну партію;🎶 потанцювати під українську музику;💥 і, звичайно ж, влаштувати справжній хаос!А Маліка тим часом дедалі більше розуміє, що ці троє — не просто злочинці. Вони заблукали не на тій дорозі, але в них залишилося щось людське ❤️А Максим… схоже, уже не просто виконує завдання. Він знайшов людину, яку хоче бачити поруч із собою все життя. 💍❤️✨ Попереду — карта, таємничий шолом, небезпечні пригоди та ще більше кумедних ситуацій!Як думаєте, чи вдасться Максиму повернутися до нормального життя разом із Малікою? 👀✍️ «Злочинці поневолі» — авторка Віккі Грант ❤️

Читати блог

Меню

Сповіщення

Повідомлення

Чати

Жодних нових повідомлень

Блоги