Що буває, коли страх перед власними почуттями бере гору? ​Поки вона безкінечно сумнівалася, зводила стіни й відчайдушно опиралася тому, що тягнуло її до нього, він вирішив не чекати. Образа та спрага помсти взяли своє. Він зробив крок назустріч іншій жінці. Спочатку це була просто спроба забутися, втекти від болю, але гра зайшла надто далеко, він захопився... І ось лунає новина, яка б'є наче грім серед ясного неба —

інша жінка вагітна.

​Здавалося б, це ідеальна точка неповернення. Нове життя, нові обов'язки, непереборна прірва між ними.

​Але чи дійсно можна ось так просто взяти й випалити з серця справжні почуття? Чи здатна інша жінка (і навіть спільна дитина) назавжди стерти пам'ять про ту єдину, яка колись торкнулася його мертвої душі, оживила її, а потім... безжально прогнала геть?

​Чи можна помститися, змушуючи себе кохати іншу? І чи є взагалі шлях назад, коли між двома стоїть не просто гірка образа, а вже чиєсь нове життя?