Блоги

Уривок з новели "Spotlight"

#від ненависті до кохання #заборонені_почуття #романтика

Цей чоловік звернув увагу на себе майже всіх дівчат в універстеті, не роблячи абсолютно нічого. Я не стала виключенням і теж дуже невдало підпала під його чари. Але якщо інші западали на його зовнішність, манеру спілкуватися та стиль, то в мене вийшло по-іншому. Спочатку я його люто ненавиділа. Весь час, всі 3 тижні від початку появи його пар. А ще - я ненавиділа всіх дурноголових студенток, які втрачали будь-яку гідність в його присутності. І найгірше - я не могла зрозуміти, ну, якого біса? Він же просто людина? Я вже почала думати, що він чорнокнижник якийсь, чи можливо продав душу дияволу... І моя ненависть тільки сильніше розросталася з кожною його парою, особливо, коли стало помітно, що це почуття взаємне. І помітила не лише я. На кожній, на кожнісінькій, парі він до мене сикався: "Лівицька, роздайте допоміжні матеріали; Лівіцька, принесіть книжки; Лівіцька, зберіть роботи і передате мені; Лівицька, вийдіть з аудиторії, пару я веду, а не ви з подругою розмовлятимете; Лівіцька, ще раз так нафарбуєтеся - можете не приходити на мою пару; Лівицька, не вкорстовуйте ці парфуми - в мене на них алергія; Лівицька, Лівицька, Лівицька..." В будь-кого від цього або луснула б голова, або здали б нерви. В мене стався другий варіант. Попри те, що він таким чином соромив мене перед групою - то не страшно, пережила б якось, але він почав мені зумисно занижати бали! Ні, ставив він мені "5", але це було не 100 балів чи 95, які я заслуговувала, а 90. Подруга на мої скарги відмахнулася, мовляв, чого ти ниєш, в тебе ж і так "5", а в мене ледь 65 намальовується. Як то кажуть ситий голодному не товариш. Після трьох тижнів моє терпіння луснуло і я зумисно вирішила дочекатися Дареса Йосиповича після занять, щоб поговорити. Чекати я чомусь вирішила біля його машини. Що в той день мене підштовхнуло до цієї "геніальної" думки я досі не розумію. Але саме з того дня і почалося моє персональне пекло.

Читати блог

Кохання, якого не мало статися.

#відьми #заборонене кохання #почуття

Вони обоє заперечують кохання.Він — інквізитор. Вона — відьма. Їхнього союзу не мало статися, адже надто багато всього стоїть між ними: минуле, обов’язок, переконання і страх зрадити самих себе.Та почуття не питають, коли їм приходити.Як довго вони зможуть опиратися тому, що вже оселилося всередині? Чи наважаться прийняти це кохання — і ціну, яку доведеться за нього заплатити?Мене як авторку дуже цікавить питання: чому люди так часто опираються власним почуттям?А як гіпнотерапевтка я бачу, скільки внутрішніх заборон, переконань і обмежень ми приймаємо за істину. Хоча часто це лише ілюзії, які не дозволяють нам обирати себе, довіряти своїм бажанням і жити на повну.

Читати блог

Коли вигадані почуття стають мірилом справжніх.

#почуття #пригоди #фентезі

Коли у твоїх історіях живуть справжні почуття, шалена пристрасть, вибір на межі, біль, ніжність і емоції, які проходять крізь тебе наскрізь, у реальному житті вже дуже важко погоджуватися на щось підроблене.Бо ти пам’ятаєш своїх героїв.Пам’ятаєш, як проживала разом із ними їхні страхи, їхні зізнання, їхні втрати, їхню любов. Як іноді серце стискалося від сцени, яку ти сама писала, а потім ще довго не могла з неї вийти.І в якийсь момент розумієш: якщо я так глибоко вмію відчувати у своїх історіях, то чому в житті маю погоджуватися на поверхневе? На напівправду. На нещирість. На людей, після яких усередині залишається не тепло, а втома.Справжня любов до себе починається не з красивих слів. Вона починається з чесного вибору: не зраджувати себе.Не пояснювати собі чужу холодність. Не виправдовувати те, що ранить. Не триматися за людей лише тому, що колись вони були важливими.Я почала цей шлях приблизно чотири роки тому. Шлях до себе, до власної цінності, до вміння чути, що мені справді підходить, а що повільно забирає сили.А тепер, коли в моєму житті з’явилося письмо, я відчуваю це ще гостріше.Мої герої ніби навчили мене не погоджуватися на менше. Вони проходять темряву, втрати, страх, але все одно шукають справжнє. І після цього вже не хочеться зраджувати ні їх, ні себе.Тому я більше не шкодую, коли хтось іде з мого життя. Дякую за досвід, якщо він був. Відпускаю. А ще краще — вчуся не впускати туди тих, чия присутність від самого початку не відгукується серцю.Бо коли всередині є повага до себе, нещирість відчувається майже одразу.І тоді вже не хочеться грати в чужі ігри.Хочеться жити по-справжньому. Відчувати по-справжньому. Любити по-справжньому. І писати історії, в яких кожна емоція має серце.

Читати блог

🩵Літературноий флешмоб «Відлуння прадавніх лісів»🧜🏻

#відлуння_прадавніх_лісів #русалка #сильні почуття #українська_міфологія

Дорогі мої читачі та автори 🩷✨ Як усе починалося: від шкільного блокнота до власної книгиХочу поділитися з вами, мої дорогі автори та читачі, невеличкою особистою історією про те, як узагалі розпочався мій творчий шлях.Ще в шкільні роки я часто брала свій улюблений блокнот, і ми разом із подругою сідали вигадувати перші фантастичні світи. Пам’ятаю, як подружка тоді щиро вірила, що русалки насправді існують... Натхненна цими розмовами, я вирішила написати своє найперше невеличке оповідання — саме про морську магічну істоту.Минули роки, і та дитяча казка не зникла. Тепер ця русалка живе не просто на жовтих сторінках шкільного зошита, а на обкладинці моєї власної книги! Мрія, яка зародилася в дитинстві, втілилася в реальність.Дякую кожному з вас, хто розділяє зі мною цей магічний шлях! 💙🌊Я долучаюся до літературного марафону від чарівної талановитої авторки Асі Рей, де міфологія оживає у сучасних казках, а магія Чорного моря стає реальнішою за буденність. Це шлях крізь штормові хвилі, давні легенди та людські таємниці. Це історія про те, як межа між морською безоднею та сушею стає крихкою, як кришталь, а справжня любов народжується там, де долають страх.Мій твір: «Блакить на твоїй шкірі»На самісінькій межі, де солоний прибережний вітер стрічається з галасливими вуличками сучасного портового міста, розгортається історія, прихована від чужих очей.Про Чорноморські глибини серед місцевих мешканців давно ходять моторошні й чарівні перекази: море зберігає прадавню таємницю про королівство русалок і зниклу Королеву Селену, яка роками переховується серед людей. Проте море ніколи не віддає своїх секретів просто так — за кожен крок на сушу доводиться платити високу ціну.Коли шістнадцятирічна Аурелія потрапляє у сіті, її рятує звичайний український хлопець із ніжним поглядом та світлими очима. Щоб урятувати сестру від батьківського гніву й розгадати брехню минулого, дев'ятнадцятирічна Вівіана наважується на відчайдушний крок: сестри міняють лазурові хвости на людські ноги й тікають у місто.Але як зберегти свій секрет у світі людей, якщо від найменшої брехні чи щирих почуттів на шкірі проступає сяюча магічна луска? Що обрати, коли прадавній закон моря вимагає повернення додому, а серце назавжди залишилося в руках того, хто подарував життя?Далі на вас чекають ще багато неймовірно чарівних історій!

Читати блог

Віштовхути, щоб потім згорати від ревнощів.

#кохання #почуття #ревнощі

Найболючіший біль — це коли ти сама сказала йому «ні», бо злякалася власних почуттів. А він... просто послухався. Ти переконала себе, що статус і обов'язок — важливіші. Збудувала між вами крижану стіну, щоб не втратити контроль. Але тіло досі пам'ятає кожний дотик і кожен подих тієї єдиної, шаленої ночі.А тепер? Тепер ти змушена щодня стояти в тіні і мовчки дивитися, як його сильні руки обіймають іншу. Ту, яка не побоялася зробити крок. Ту, поруч із якою змученому війною воїну нарешті просто і тепло.Що переможе: гордість чи ревнощі, які вже випалюють душу зсередини? І чи витримає витримка, коли він торкнеться її губ просто на твоїх очах?Готуйте вогнегасники, бо в цій главі емоційна напруга і незримі іскри між героями просто випалюють весь кисень. А як би ви вчинили: продовжували б тримати обличчя чи пішли б відвойовувати своє?

Читати блог

Пастка для власного серця.

#даркфентезі #любовнийтрикутник #сильніпочуття

Що буває, коли страх перед власними почуттями бере гору? Поки вона безкінечно сумнівалася, зводила стіни й відчайдушно опиралася тому, що тягнуло її до нього, він вирішив не чекати. Образа та спрага помсти взяли своє. Він зробив крок назустріч іншій жінці. Спочатку це була просто спроба забутися, втекти від болю, але гра зайшла надто далеко, він захопився... І ось лунає новина, яка б'є наче грім серед ясного неба — інша жінка вагітна.Здавалося б, це ідеальна точка неповернення. Нове життя, нові обов'язки, непереборна прірва між ними.Але чи дійсно можна ось так просто взяти й випалити з серця справжні почуття? Чи здатна інша жінка (і навіть спільна дитина) назавжди стерти пам'ять про ту єдину, яка колись торкнулася його мертвої душі, оживила її, а потім... безжально прогнала геть?Чи можна помститися, змушуючи себе кохати іншу? І чи є взагалі шлях назад, коли між двома стоїть не просто гірка образа, а вже чиєсь нове життя?

Читати блог

Знижки

Демон і Фіалка

Олена Гуйда

Відстежувати

демони чародійка складні_стосунки демони чародійка складні_стосунки

Він – вищий демон, чиє ім’я колись змушувало людство здригатися від жаху. Могутній, нездоланний і… геть безсилий. За зухвалу спробу скинути голову Ради вищих демонів його заслали у світ смертних – найгірше з можливих покарань. Тепер шлях додому йому може відкрити лише одна душа. Та сама – нестерпно чиста, світла й по-дитячому добра…
Вона втратила майже все: дах над головою, кохання та родину. Все, що було дорогим, перетворилося на попіл за один день. Тепер єдиним сенсом її життя стала обіцянка, дана рідній людині: відродити сімейну справу.
Одна-єдина зустріч на мосту змінить життя обох. Але чи на краще? І чи справді все є таким, яким видається на перший погляд, коли за справу береться вигнанець із пекла, що звик дивитися на світ із висоти своїх тисячоліть?

Придбати